Лабораторне заняття № 8 (2 год.)

ТЕМА: Перевірка технічного стану та технічне обслуговування гідравлічної гальмівної системи. Перевірка і регулювання гальм з гідроприводом

НАВЧАЛЬНА МЕТА: ознайомитись на практиці з будовою і конструктивними особливостями гідравлічної гальмівної системи, перевіркою її технічного стану та роботами по їх технічному обслуговуванню.

ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ: привод гальм і їхні складові частини різних типів автомобілів, діючі макети, плакати, схеми, інструменти для розбирально – збиральних робіт.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ:

Гальмова система потрібна на автомобілі для зниження його швидкості, зупинки й утримання на місці. Гальмова система складається з гальмових механізмів та гальмового привода (рисунок 1).

Гальмові механізми під час роботи системи не дають обертатися колесам. Унаслідок чого між колесами та дорогою виникає гальмівна сила, яка зупиняє автомобіль. Гальмові механізми 2 розміщуються безпосередньо на передніх і задніх колесах автомобіля.

Гальмовий привід передає зусилля від ноги водія на гальмові механізми. Він складається з головного гальмового циліндра 5 з педаллю 4 гальма, гідро вакуумного підсилювача 1 і трубопроводів 3, заповнених рідиною.

Гальмова система працює так. У момент натискання на педаль гальма поршень головного циліндра тисне на рідину, яка перетікає до колісних гальмових механізмів. Оскільки рідина практично не стискається, то, перетікаючи трубами до гальмових механізмів, вона передає зусилля натискання. Гальмові механізми перетворюють це зусилля на опір обертанню коліс, і відбувається гальмування. Гідровакумний підсилювач 1 полегшує керування гальмовою системою, оскільки створює додаткове зусилля, що передається на гальмові механізми коліс.

Рисунок 1 – Схема гальмової системи:

Головний гальмовий циліндр ( рисунок 2) приводиться в дію від гальмової

Р исунок 2 – Головний гальмовий циліндр

педалі, встановленої на кронштейні кузова. Корпус 2 головного циліндра виконано як одно ціле з резервуаром для гальмової рідини. Всередині циліндра є алюмінієвий поршень 10 з ущільнювальним гумовим кільцем. Поршень може переміщатися під дією штовхана 1, шарнірно з'єднаного з педаллю. Днище поршня впирається через сталеву шайбу в ущільнювальну манжету 9, що притискається пружиною 8. Ця пружина притискає до гнізда впускний клапан 7, усередині якого розміщено нагнітальний клапан 6.

Внутрішня порожнина циліндра сполучається з резервуаром компенсаційним 4 та перепускним 3 отворами. В кришці резервуара зроблено нарізний отвір для заливання рідини, який закривається пробкою 5.

Після натискання на гальмову педаль поршень із манжетою під дією штовхана переміщується й закриває отвір 4, внаслідок чого тиск рідини в циліндрі збільшується, відкривається нагнітальний клапан 6 і рідина надходить до гальмових механізмів. Якщо відпустити педаль, то тиск рідини в приводі зникає й вона перетече назад в циліндр. При цьому надлишок рідини крізь компенсаційний отвір 4 повернеться в резервуар. Водночас пружина 8, діючи на клапан 7, підтримуватиме в системі привода невеликий надлишковий тиск після повного відпускання педалі.

У разі різкого відпускання педалі поршень 10 відходить у крайнє положення швидше, ніж переміщується манжета 9, і рідина починає заповнювати порожнину циліндра, що звільняється. Водночас у порожнині виникає розрідження, для усунення якого в днищі поршня зроблено отвори, що сполучають робочу порожнину циліндра з внутрішньою порожниною поршня. Крізь них рідина перетікає в зону розрідження, завдяки чому усувається небажане підсмоктування повітря в циліндр. При дальшому переміщенні манжети рідина витісняється у внутрішню порожнину поршня й далі через перепускний отвір 3 у резервуар.

Для підсилення зусилля від гальмової педалі в гідравлічних приводах застосовуються вакуумні або гідровакуумні підсилювачі які створюють додаткове зусилля на колісних гальмових механізмах за рахунок розрідження, що виникає у впускному трубопроводі двигуна під час його роботи, завдяки чому створюється додатковий тиск рідини в системі гідропривода гальм.

Рисунок 3 – Гідровакуумний підсилювач гальм

1 – конічна пружина; 2 — діафрагма; 3, 4 — відповідно вакуумний і атмосферний клапани; 5 — фільтр; 6 - корпус; 7 — клапан; 8, 9 — поршні; 10 - шток; 11 — циліндр; 12 — роздільник; 13 — головний гальмовий циліндр;

14 — впускний трубопровід; 15 — камера; 16 — діафрагма

Технічне обслуговування гальмової системи. В процесі експлуатації автомобіля внаслідок частого користування гальмами спрацьовують­ся поверхні спряжених деталей гальмових механізмів та їхніх приво­дів. Якщо спрацювання не виходить за межі, що встановлюються за-водами-виготовлювачами, то нормальна робота гальмових систем не порушується. В противному разі виникають несправності, які треба негайно усунути, оскільки від нормального функціонування гальмо­вих систем значною мірою залежить безпека дорожнього руху.

Ознаки основних несправностей гальмових систем:

• недостатня ефективність гальмування;

• збільшення зусилля, що прикладається до педалі;

• занос автомобіля; .пригальмовування коліс на ходу;

• не­повне розгальмовування всіх коліс;

• зменшення робочого ходу педа­лі;

• самочинне гальмування, коли працює двигун.

Перед виїздом перевіряти герметичність гальмової системи. В разі просочування рідини негайно усу­нути несправність, підтягнувши з'єднання або замінивши непридат­ні деталі. Перевірити дію гальм на ходу автомобіля. Коли гальмова система справна, то повне гальмування відбувається після одноразо­вого натискання на педаль приблизно на половину її ходу, при цьому водій має відчувати великий опір до кінця ходу педалі. Якщо для га­льмування треба більше відтиснути педаль, то це свідчить про збіль­шення зазору між гальмовими барабанами та колодками. Якщо ж опір педалі слабкий, вона пружинить і легко відтискається до підло­ги, а повне гальмування не відбувається або воно настає після кіль­кох послідовних натискань, то це означає, що в систему просочилося повітря.

Розгальмовування має відбуватися швидко й повністю, що ви­значається легким обертанням трохи піднятих коліс.

Через кожні 10 тис. км пробігу автомобіля переві­рити рівень гальмової рідини в живильних бачках; доливати її до нижньої кромки заливної горловини (на автомобілі ЗАЗ-968М — до рівня 30...32 мм нижче від верхнього краю горлови­ни). Підтягнути кріплення супортів гальм передніх коліс на автомо­білях ВАЗ та «Москвич-2140» і перевірити стан накладок гальмівних колодок дискових гальм. У разі спрацювання накладок до товщини 1,5 мм колодки необхідно міняти. Диск підлягає заміні в разі спра­цювання до товщини менше ніж 9 мм.

Через кожні 20 тис км пробігу автомобіля перевірити стан гальм барабанного типу їхні колодки підлягають заміні, якщо виявлено поломки й деформації, котрі знижують ефективність гальмування, а також у разі спрацювання накладок до товщини 2 мм. Перевірити також хід важеля стоянкового гальма (перша перевірка - після 2-3 тис км пробігу нового автомобіля). Регулювання здійснюють, якщо автомобіль не загальмовується на уклоні ЗО % переміщенням важеля стоянкового гальма на чотири-п'ять зуб'їв сектора. Поря­док регулювання описано вище.

Через 30 тис. км пробігу автомобіля перевірити працездатність вакуумного підсилювача гальмового привода. Для цього, вимкнувши Двигун, натиснути на педаль гальма п'ять-шість разів і, залишивши її натиснутою приблизно на половині ходу, ввімкнути двигун. Якщо підсилювач справний, педаль після пуску двигуна має «піти вперед». У противному разі слід перевірити герметичність приєднання шлан­га до впускної труби двигуна та до підсилювача й, щоб запобігти мо­жливому підсмоктуванню повітря, підтягнути з'єднання

ХІД РОБОТИ

1. Розглянути будову й роботу обслуговування гідравлічної гальмівної системи.

2. Вивчити основні несправності та методи їх усунення.

3. Намалювати схему гідравлічної гальмівної системи

4. Провести технічне обслуговування гідравлічної гальмівної системи

5. Скласти звіт, зробити висновки.

6. Дати відповіді на контрольні запитання

ЗМІСТ ЗВІТУ:

1. Номер и назва лабораторної роботи.

2. Мета роботи.

3. Обладнання та оснащення.

4. Схема гідравлічної гальмівної системи

5. Перелік несправностей та методи їх усунення

6. Перелік робіт по технічному обслуговуванні

7. Висновки.

8. Відповіді на контрольні запитання.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗАХИСТУ:

1. Яке призначення гальмової системи?

2. Яке призначення гальмового привода?

3. Яка будова гальмової системи?

4. Як працює гальмовий привід?

5. Для чого призначений підсилювач гальм?

6. Які основні несправності гідравлічного приводу гальмівних систем?

7. Які роботи виконуються при технічному обслуговуванні гальмівних систем?

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ І ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ:

Підсумки та оцінювання виконання лабораторної роботи проводяться викладачем при наявності звіту та усної відповіді на одне або декілька контрольних запитань.

ВИКЛАДАЧ – Колот П. Д.