Хід роботи

1. Зняти колесо з автомобіля.

2. За допомогою стенду здійснити демонтаж та монтаж шини

3. Виконати балансування колеса на стенді

4. Розглянути маркування шини

5. Скласти звіт, зробити висновки.

6. Дати відповіді на контрольні запитання.

ЗМІСТ ЗВІТУ:

1. Номер и назва лабораторної роботи.

2. Мета роботи.

3. Обладнання та оснащення.

4. Записати маркування шини та розшифрувати її значення

5. Висновки.

6. Відповіді на контрольні запитання.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗАХИСТУ:

1. Із чого складається автомобільна шина?

2. Яка будова покришки?

3. Які бувають шини?

4. Які дані входять до позначень й маркування шин?

5. З чого складається покришка?

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ І ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ:

Підсумки та оцінювання виконання лабораторної роботи проводяться викладачем при наявності звіту та усної відповіді на одне або декілька контрольних запитань.

ВИКЛАДАЧ – Колот П. Д.

Лабораторне заняття № 6 (2 год.)

ТЕМА: Перевірка технічного стану та технічне рульового керування

НАВЧАЛЬНА МЕТА: ознайомитись на практиці з будовою і конструктивними особливостями рульового керування, перевіркою її технічного стану та роботами по їх технічному обслуговуванню.

ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ: стенди механізмів рульового керування різних типів автомобілів, діючі макети, плакати, схеми, інструменти для розбирально – збиральних робіт.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ:

Рульове керування призначається для зміни напрямку руху автомобіля повертанням передніх керованих коліс і складається з рульового механізму та рульового привода.

Рульовий механізм перетворює обертання рульового колеса на поступальне переміщення тяг привода, що повертає керовані колеса. При цьому зусилля, що передається водієм від рульового колеса до коліс, які повертаються, зростає в багато разів.

Рульовий привід разом із рульовим механізмом передає керуюче зусилля від водія безпосередньо до коліс і забезпечує цим поворот керованих коліс на заданий кут.

Щоб здійснився поворот без бічного ковзання коліс, усі вони повинні котитися по дугах різної довжини, описаних із центра повороту О (рисунок 1). При цьому передні керовані колеса повинні повертатися на різні кути: внутрішнє щодо центра повороту колесо - на кут більший ніж кут повороту зовнішніх коліс. Це забезпечується з'єднанням тяг і важелів рульового приводу у формі трапеції. Керовані колеса повертаються на обмежений кут, що дорівнює 28...35 градусів.

Рисунок 1 – Схема повороту автомобіля

1 – балка; 2, 4 – відповідно правий та лівий поворотний важіль; 3, 6 – відповідно поперечна й повздовжня тяги; 5 – поворотна цапфа.

Рульовий механізм забезпечує повертання керованих коліс з невеликим зусиллям на рульовому колесі. Для цього передатне число в рульових механізмах беруть в межах 20...30.

Рульові механізми залежно від типу рульової передачі бувають: черв’ячні, гвинтові, шестеренчасті.

У черв’ячному рульовому механізмі (з передачею типу черв’як - ролик) за ведучу ланку править черв’як, який закріплено на рульовому валу, а ролик установлено на роликовому підшипнику на одному валу із сошкою. Для повного зачеплення черв’яка і ролика застосовують глобоїдний черв’як.

Конструкція рульового приводу різниться розташуванням важелів і тяг, з яких складається рульова трапеція, відносно передньої осі. Якщо рульову трапецію розміщено спереду передньої осі, то така конструкція рульового привода називається передньою рульовою трапецією, а якщо позаду - задньою.

Коли підвіска залежна (рисунок 2, а), рульовий привід має простішу конструкцію бо складається з мінімуму деталей. Поперечну рульову тягу в цьому разі виконано суцільною, а сошка хитається в площині, паралельній повздовжній осі автомобіля.

Якщо підвіска передніх коліс незалежна, схема рульового привода (рисунок 2, б) конструктивно складніша і складається з : сошки, поворотних важелів, бічних тяг, основної поворотної тяги, маятникового важеля.

Рисунок 2 – Схеми рульового керування

а – залежна підвіска; 1 – рульова передача; 2 – рульовий вал; 3 – рульове колесо; 4 – поворотна цапфа; 5 – нижні важелі лівої та правої поворотних цапф;

8 – повздовжня тяга; 9 – сошка рульового приводу;

б – незалежна підвіска; 1 – сошка; 2 – поворотні важелі; 3,6 – відповідно ліва й права бічні тяги; 4 – основна поперечна тяга; 5 – маятниковий важіль;

Щоденне обслуговування.

Перед виїздом на лінію слід відкрити капот автомобіля і зовнішнім оглядом перевірити загальний стан рульового керування. Особливу увагу звернути на стан з'єднувальної муфти безпеки у легкових автомобілів ГАЗ, на кріплення картера рульового механізму, перевірити відсутність підтікання мастила із нього (з під кришок, через сальники вала сошки, з-під болта отвору для зливу масла та ін.). Для зручності перевірки шплінтування гайок рульових шарнірів при щоденному огляді, один із вусиків шплінта загибають вгору над гайкою і його достатньо добре видно навіть у забрудненому стані.

При початку руху і пізніше необхідно слідкувати за відсутністю ознак несправностей. При відхиленнях від нормативних параметрів роботи рульового керування, виявленні різноманітних несправностей необхідно направити автомобіль в зону поточного ремонту, для уточнення характеру несправності і проведення, при необхідності, ремонтних робіт.

Необхідно пам'ятати:

Категорично забороняється встановлення в механізмах рульового керування нестандартних (або власного виготовлення) деталей і вузлів.

Технічне обслуговуування № 1 (ТО – 1).

Виконати контрольний огляд і кріпильні роботи.

Перевірити: відсутність деформацій тяг, маятникового важеля (у легкових автомобілів ); тріщин і підтікання мастила із рульового механізму; стан ущільнювачів шарнірів рульових тяг (пошкоджені ущільнювачі обов'язково замінюють); шплінтування гайок шарових пальців, дуже деформовані і пошкоджені шплінти замінюють; у легкових автомобілів ГАЗ стан з'єднувальної муфти безпеки і спробувати підтягнути усі гайки шпильок кріплення фланців муфти.

Виконання кріпильних робіт є обов'язковим по усім різьбовим з'єднанням, із зусиллям, відповідним ТУ (корончаті гайки рульових шарнірів слід спробувати підтягнути гайковим ключем не розшплінтовуючи їх – якщо вони зрушаться із місця, тоді їх слід розшплінтувати і підтягнути ключем із динамометром із відповідним зусиллям).

Після кріпильних робіт слід перевірити вільний хід рульового колеса (люфт) за допомогою люфтомірів – динамометрів моделі К – 187 або К – 402. Для цього, закріпивши стрілку приладу на рульовій колонці, а прилад на рульовому колесі, провертають рульове колесо вправо і вліво (до початку повороту лівого колеса), замірюючи при цьому кут по шкалі приладу. Зусилля на поворот рульового колеса заміряється аналогічно, за шкалою динамометра (цю перевірку виконують при вивішених колесах, що дозволяє більш точно визначити технічний стан рульового керування). Якщо люфт перевищує заводські ТУ і тим більш максимально допустимий люфт (дозволений для експлуатації органами ДАІ), необхідно виявити причину і ретельно перевірити наявності люфтів у вище вказаних вузлах.

Люфти в рульових шарнірах у легкових автомобілях перевіряють різким похитуванням в протилежні боки суміжних тяг. Люфт в маятниковому важелі визначається похитуванням кінця важеля у вертикальній площині.

У вантажних автомобілів і автобусів, з тягами підвищеного діаметра, перевірка виконується за допомогою напарника, який різко різко обертає рульове колесо вправо і вліво, а другий слюсар почергово перевіряє можливий люфт в усіх шарнірах. Якщо в ході перевірки захопити долонею перевіряємий шарнір (дотримуючись обережності), то можна додатково відчути поштовхи і удари в шарнірі при підвищених зносах деталей.

Слід пам'ятати, що експлуатація автомобілів при наявності люфтів в рульових шарнірах забороняється. Тому при виявленні дефектних шарнірів слід оформляти заявку на проведенні їхньої заміни в зоні ПР. Виключення складають шарніри повздовжніх рульових тяг (в основному у вантажних автомобілів) – при виявленні в них підвищеного люфту, його слід спробувати усунути (закручуванням до упору а потім відпустивши на 1/4 оберти ) регулювальних пробок Г – подібним ключем, з наступною шплінтовкою

Виконати мастильні роботи: при наявності прес – масльонок на рульових тягах за допомогою пістолета солідолонагнітача заповнити шарніри свіжим пластичним мастилом (до повного видалення крізь зазори старого мастила). В деяких моделях мастило добавляється в рульові шарніри через 30 – 40 тис. км знизу, при викручених заглушках шарнірів, без знімання тяг з автомобіля (наприклад у легкових автомобілів ГАЗ). Мащення виконується пластичними мастилами ЦИАТИМ – 201, Літол – 24. Необхідно перевірити рівень мастила в картері рульового механізму – він повинен бути на 15 – 20 мм нижче заливного отвору. При зниженому рівні слід долити трансмісійне мастило (марки ТАД –17 для легкових автомобілів і ТАП 15 для вантажних; відповідно строк заміни мастила через 30 – 50 тис. км).

Зливання мастила при повній заміні мастила виконується при викрученій пробці маслозаливного отвору і одного із нижніх болтів кріплення нижньої кришки рульового механізму.

Технічне обслуговування № 2 (ТО – 2).

При ТО – 2 в обов'язковому порядку слід перевірити технічний стан рульового механізму, як з робочою парою “черв'як – ролик”, так і у автомобілів з гідропідсилювачем. Для цього від'єднується сошка рульового механізму від рульових тяг і, похитуючи її в обох напрямках, визначають відсутність люфту в конічних підшипниках черв'яка (при цьому відчувається люфт рульового валу) і в зачепленні робочих пар. При виявленні люфтів, звичайні рульові механізми з робочою парою “черв'як – ролик” знімають і передають в агрегатний цех для проведення регулювань або ремонту. У автомобілів з гідропідсилювачем регулювання зачеплення зубчастого сектора вала сошки з зубцями поршня – рейки регулюють безпосередньо на автомобілі, закручуючи викруткою розконтрений регулювальний гвинт, при цьому вал сошки із зубчастим сектором переміщується і зуб'я робочої пари щільно входять друг у друга (за рахунок конус ноті зубів). Перенатяг в зачепленні при цьому недопустимий.

Аналогічно регулюється механізм КамАЗ, ЗИЛ – 130, МАЗ – 500. У автомобілів КамАЗ для автоматичного регулювання зачеплення зубчастої робочої пари слугує пружинна шайба.

При ТО – 2, в якості супутнього ремонту, можна замінити окремі несправні, легкодоступні деталі і в цілому вузли рульового механізму. При необхідності роз'єднання рульових тяг, шляхом випресовки шарових пальців із конічних отворів суміжних тяг, слід користуватися спеціальними з'ємниками. Недопустиме використаннях в цих цілях великих ударних навантажень (кувалдами та ін.). Не рекомендується виконувати розбирання і ремонт рульових шарнірів на постах ТО і ПР – це слід робити в агрегатних цехах, з дотриманням чистоти на робочому місці.

ХІД РОБОТИ

1. Вивчити будову рульових механізмів.

2. Вивчити основні несправності та методи їх усунення.

3. Намалювати схему рульового керування

4. Провести технічне обслуговування механізму рульового керувавння

5. Скласти звіт, зробити висновки.

ЗМІСТ ЗВІТУ:

1. Номер и назва лабораторної роботи.

2. Мета роботи.

3. Обладнання та оснащення.

4. Схема рульового керувавння

5. Перелік несправностей та методи їх усунення

6. Перелік робіт по технічному обслуговуванні

7. Висновки.

8. Відповіді на контрольні запитання.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗАХИСТУ:

1. Яке призначення рульового керування?

2. З чого складається рульове керування?

3. Яке призначення рульового механізму?

4. Як класифікують рульові механізми залежно від типу рульової передачі?

5. Що таке рульова трапеція?

6. Через які деталі передається зусилля від рульового колеса до передніх коліс автомобіля?

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ І ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ:

Підсумки та оцінювання виконання лабораторної роботи проводяться викладачем при наявності звіту та усної відповіді на одне або декілька контрольних запитань.

ВИКЛАДАЧ – Колот П. Д.