Лабораторне заняття № 9 (2 год.)

ТЕМА: Перевірка технічного стану та технічне обслуговування пневматичної гальмівної системи. Перевірка і регулювання гальм з пневмоприводом і стоянкового гальма

НАВЧАЛЬНА МЕТА: ознайомитись на практиці з будовою і конструктивними особливостями пневматичної гальмівної системи, перевіркою її технічного стану та роботами по їх технічному обслуговуванню.

ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ: привод гальм і їхні складові частини різних типів автомобілів, діючі макети, плакати, схеми, інструменти для розбирально – збиральних робіт.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ:

Гальмова система з пневматичним приводом гальм застосовується на великовантажних автомобілях і великих автобусах. Гальмове зусилля в пневматичному приводі створюється повітрям, тому під час гальмування водій прикладає до гальмової педалі невелике зусилля, що керує лише подачею стисненого повітря до гальмових колісних механізмів. Пневматичні приводи гальм, для підвищення їх надійності, мають двоконтурну або багато контурну схему. Сутність двоконтурної схеми пневматичного привода полягає в тому, що всі прилади привода з’єднані в дві незалежні вітки для передніх і задніх коліс.

Найпростіший пневматичний привід гальм (рисунок 1) автомобіля ЗіЛ- 130 випуску до 1984 року складається з компресора 1, манометра 2, балонів 3,

Рисунок 1 – Схема пневмопривода гальм автомобіля

задніх і передніх гальмових камер 4,9 сполучної головки 5, роз’єднювального крану 6, трубопроводів 7, гальмового крану 8.

Коли двигун працює, повітря, надходить у компресор крізь повітряний фільтр, стискається й спрямовується в балони, де перебуває під тиском. Тиск

Рисунок 2 - Компресор

повітря регулюється регулятором тиску, який розміщується в компресорі й забезпечує його роботу вхолосту при досягненні заданого рівня тиску. Якщо водій гальмує, натискаючи на гальмову педаль, то цим він діє на гальмовий кран, який відкриває надходження повітря з балонів у гальмові камери колісних гальм.

К омпресор (рисунок 2) двохциліндровій, поршневий, приводиться в дію від шківа вентилятора клинопасовою передачею й складається з картера 1, блока циліндрів 4, головки 5, в якій розміщено нагнітальні 6 і випускні клапани. Олива до тертьових поверхонь деталей компресора надходить трубопроводом 7 від системи мащення двигуна. Охолоджується компресор рідиною з системи охолодження двигуна.

Гальмовий кран (рис. 5) призначений для керування робочою гальмовою системою та приводом гальмових механізмів причепа й складається з двох незалежних секцій: верхньої та нижньої. При натисканні на гальмову педаль водій гальмовим краном відкриває доступ стисненого повітря до гальмових камер, забезпечуючи гальмування автомобілем.

При відпусканні гальмової педалі гальмовий кран закриває доступ стисненого повітря до гальмових камер і відкриває канал через який повітря з гальмових камер випускається в атмосферу, колеса розгальмовуються.

Рисунок 3 – Гальмовий кран:

1 – прискорювальний насос; 2,9 – клапани; 3 – верхній поршень; 4 – гумовий пружний елемент; 5 – шпилька; 6, 8 – пружини; 7 – малий поршень;

10 – порожнистий штовхач; І-V – виводи; а – канал.

Г альмові камери приводять у дію гальмові механізми коліс, передаючи тиск стисненого повітря на вали розтискних кулаків, які розсуваючи колодки, здійснюють гальмування. Гальмова камера передніх коліс (рисунок 4) складається з кришки 1 і корпусу 3, між якими затиснута гумотканева діафрагма 2. Стиснене повітря надходить під діафрагму переміщує її, давлячи при цьому на шток 4, стискає пружину, і переміщує важіль 5 який повертає вісь 7 розтискного кулака. При цьому гальмівні колодки загальмовують колеса автомобіля.

Рисунок 4 – Гальмова камера

Гальмування задніх коліс здійснює гальмова камера з енергоакумулятором (рисунок 5).

Якщо гальмування немає, стиснене повітря постійно підводиться в порожнину циліндра під поршень 8, і в результаті він займає верхнє положення, повністю стискаючи пружину 9.

Під час гальмування робочим гальмом повітря крізь інший вивід надходить у над діафрагмову порожнину, й діафрагма 3 через диск 4 діє на шток 1, спричиняючи гальмування. При розгальмовуванні повітря виходить з порожнини над діафрагмою, й вона повертається у вихідне положення за допомогою поворотної пружини.

У разі вмикання стоянкового гальма повітря випускається з порожнини під поршнем 8. Силова пружина 9 енергоакумулятора рухається вниз і переміщує штовхач 12, який через підп’ятник 13 діє на діафрагму і шток гальмової камери, спричиняючи загальмовування автомобіля.

Вимкнути стоянкове гальмо можна подаванням повітря в циліндр енергоакумулятора або викручування гвинта 10, коли немає стисненого повітря.

Рисунок 5 – Гальмова камера з енергоакумулятором:

1 – шток; 2 – корпус камери; 3 – діафрагма; 4 – диск; 5 – фланець циліндра; 6 – підп’ятник штовхача; 7 – циліндр; 8 – поршень з манжетою; 9 – пружина енергоакумулятора; 10 – гвинт; 12 – штовхач; 13 – упорний підп’ятник.

При щоденному технічному обслуговуванні:

- перевірте стан шлангів під'єднування гальмівної системи причепа (для автопоїзда);

- злийте конденсат з ресіверів системи (після закінчення зміни). При огляді шлангів гальмівної системи не допускайте їх перекручення і контактів з гострими кромками інших деталей. Для усунення негерметичної сполучних голівок заміните несправні голівки або кільця ущільнювачів в них.

При експлуатації автомобіля без причепа закрийте сполучні голівки кришками для захисту їх від попадання грязі, снігу, вологи; на сідельних автомобілях-тягачах голівки встановите в тримач, розташований за кабіною. Зливайте конденсат з ресіверів при номінальному тиску повітря в пневмопріводе, відвівши убік шток зливного крану. Натягніть шток вниз і не натискуйте його вгору. Підвищений вміст масла в конденсаті вказує на несправність компресора.

При замерзанні конденсату в ресіверах прогрійте їх гарячою водою або теплим повітрям. Забороняється користуватися для прогрівання відкритим полум'ям. Після зливу конденсату доведіть тиск повітря в пневмосистеме до номінального.

При ТО-1:

— зовнішнім оглядом елементів і за свідченнями штатних приладів автомобіля перевірте справність гальмівної системи, усунете несправності; -- відрегулюйте хід штоків гальмівних камер;

— зміните спирт в запобіжнику від замерзання при температурі повітря плюс 5°С і нижче відповідно до календарного графіка (для запобіжника місткість 0,2 літра змінювати спирт один раз в тиждень, і один раз в місяць -- для запобіжника місткістю 1 літр);

— змастіть втулки валів розтискних кулаків через прес-масельничку, зробивши шприцом не більше п'яти ходів; -- змастіть регулювальні важелі гальмівних механізмів через прес-масельнички до витискування свіжої мастила. Хід штоків гальмівних камер регулюйте при холодних гальмівних барабанах і вимкненій гальмівній системі стоянки. Хід штоків гальмівних камер вимагає регулювання, якщо він більше 40 мм.

Величину ходу штока вимірюйте лінійкою, встановивши її паралельно штоку, уперши торцем в корпус гальмівної камери. Відзначте місце знаходження крайньої крапки на шкалі лінійки. Натискуйте гальмівну педаль до упору [при тиску повітря в пневмоприводі не менше 608 кПa (6,2 кгс/см2), гальмівна система стоянки вимкнена, гальмівні барабани холодні] і знову відзначте знаходження цієї ж точки штока на шкалі. Різниця набутих значень складає величину ходу штока.

Регулюйте хід штока поворотом осі 1 (рис.8) черв'яка регулювального важеля, заздалегідь відвернувши фіксатор 4 на два-три звороти. Обертаючи вісь, встановите найменший хід штока. Переконаєтеся, що колесо обертається вільно, без заїдань, і надійно затягніть фіксатор. Зазор між колодками і барабаном перевіряйте щупом через вікна 2 в щитку.

Після регулювання ходу штоків гальмівних камер між гальмівними барабанами і колодками можуть бути наступні зазори: в розтискного кулака 0,4 мм, в осей колодок 0,2 мм. Необхідно, щоб штоки правих і лівих камер на кожному мосту мали по можливості однаковий хід (різниця не більше 2... 3 мм), це забезпечує однакову ефективність гальмування правих і лівих коліс. При зміні спирту в запобіжнику зліть відстій з корпусу фільтру, вивернувши зливну пробку.

Для заливки спирту і контролю його рівня рукоятку тяги опустите в нижнє положення і зафіксуйте її, обернувши на 90° (при нижньому положенні тяги запобіжник вимкнений). Потім виверніть пробку з покажчиком рівня, залийте 0,2 або 1 л спирту і закрийте заливний отвір. Для включення запобіжника підніміть рукоятку тяги вгору. Для підвищення ефективності запобіжника рекомендується при заповненні пневмосистеми повітрям натискувати на рукоятку тяги п'ять-вісім разів.

При ТО-2:

— перевірте працездатність пневматичного приводу гальмівної системи по клапанах контрольних виводів;

— перевірте зовнішнім оглядом шплінтовку пальців штоків гальмівних камер;

— затягніть гайки кріплення гальмівних камер до кронштейнів і гайки болтів кріплення кронштейнів гальмівних камер до супорта;

— відрегулюйте положення гальмівної педалі відносно підлоги кабіни, забезпечивши повний хід важеля гальмівного крану.

Перевірка працездатності пневматичного гальмівного приводу полягає у визначенні вихідних параметрів тиску повітря по контурах за допомогою контрольних манометрів і штатних приладів в кабіні (двохстрілочний манометр і блок контрольних ламп гальмівної системи).

Перевірку проводите по клапанах контрольних виводів, встановлених у всіх контурах пневмопрівода, і сполучних голівках типа «Палм» живлячих (аварійною) магістралей двопровідного приводу і типа, що управляють (гальмівний), А сполучній магістралі однопровідного гальмівного приводу причепа. Клапани контрольних виводів розташовані:

— контура приводу робочих гальмівних механізмів передньої осі — на клапані обмеження тиску;

— контура приводу робочих гальмівних механізмів заднього візка — на правому (по ходу автомобіля) лонжероні рами в зоні заднього моста;

— контура приводу стоянкою і запасною гальмівних систем — на лівому лонжероні рами в зоні заднього моста і в ресівері контура;

— контура приводу допоміжної гальмівної системи і споживачів — в ресівері контура.

ХІД РОБОТИ

1. Розглянути будову й роботу обслуговування пневматичної гальмівної системи.

2. Вивчити основні несправності та методи їх усунення.

3. Намалювати схему пневматичної гальмівної системи

4. Провести технічне обслуговування пневматичної гальмівної системи

5. Скласти звіт, зробити висновки.

6. Дати відповіді на контрольні запитання

ЗМІСТ ЗВІТУ:

1. Номер и назва лабораторної роботи.

2. Мета роботи.

3. Обладнання та оснащення.

4. Схема пневматичної гальмівної системи

5. Перелік несправностей та методи їх усунення

6. Перелік робіт по технічному обслуговуванні

7. Висновки.

8. Відповіді на контрольні запитання.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗАХИСТУ:

1. Яке призначення гальмової системи?

2. Яке призначення гальмового привода?

3. Яка будова пневматичної гальмової системи?

4. Як працює пневматичний гальмовий привід?

5. Де зберігається стиснене повітря?

6. Для чого призначений енергоакумулятор?

7. Для чого призначений компресор?

8. Які основні несправності пневматичного приводу гальмівних систем?

9. Які роботи виконуються при технічному обслуговуванні гальмівних систем?

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ І ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ:

Підсумки та оцінювання виконання лабораторної роботи проводяться викладачем при наявності звіту та усної відповіді на одне або декілька контрольних запитань.

ВИКЛАДАЧ – Колот П. Д.