Хід роботи

1. Розглянути будову й роботу коробок передач.

2. Зняти верхні кришки коробок передач, розглянути будову механізмів перемикання, блокувальних пристроїв (замків), пружинних запобіжників.

3. Розглянути будову синхронізаторів, їх принцип роботи.

4. Зняти необхідні дані для визначення передатного числа передач. Дані занести до таблиці 1

5. Намалювати схему 5 ступінчатої коробки передач

6. Провести технічне обслуговування коробки передач

7. Скласти звіт, зробити висновки.

8. Дати письмові відповіді на контрольні запитання

ЗМІСТ ЗВІТУ:

1. Номер и назва лабораторної роботи.

2. Мета роботи.

3. Забезпечення робочого місця.

4. Занести до таблиці 1 необхідні дані для визначення передатного числа передач.

5. Схема 5-ступінчатої коробки передач

6. Перелік несправностей та методи їх усунення

7. Перелік робіт по технічному обслуговуванні

8. Висновки.

9. Відповіді на контрольні запитання.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗАХИСТУ:

1. Які бувають коробки передач?

2. Що таке передатне число?

3. Яке призначення синхронізатора та яка його будова?

4. Як визначити передатне число по співвідношенню обертів веденого і ведучого валів?

5. Чим відрізняється будова коробок з синхронізаторами і без них?

6. Як перемикають швидкості в коробках без синхронізаторів?

7. Як перемикають швидкості в коробках з синхронізаторами?

8. Основні несправності в коробках передач?

9. Які роботи виконуються при технічному обслуговуванні?

10. Опишіть шлях передачі крутного моменту в коробках передач?

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ І ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ:

Підсумки та оцінювання виконання лабораторної роботи проводяться викладачем при наявності звіту та усної відповіді на одне або декілька контрольних запитань.

ВИКЛАДАЧ – Колот П. Д.

Лабораторне заняття № 3 (2 год.)

ТЕМА: Перевірка технічного стану та технічне обслуговування карданної передачі і ведучих мостів

НАВЧАЛЬНА МЕТА: ознайомитись на практиці з будовою і конструктивними особливостями карданних передач та задніх ведучих мостів, перевіркою її технічного стану та роботами по їх технічному обслуговуванню.

ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ: карданні передачі та і ведучі мости різних типів автомобілів, діючі макети, плакати, схеми, інструменти для розбирально – збиральних робіт.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ:

Для передачі крутного моменту від коробки передач до ведучого моста застосовують карданні передачі. Їх використовують також у приводі до передніх керованих і ведучих коліс.

Карданна передача до ведучого моста складається з карданного вала, шарнірів і проміжної опори. Карданні шарніри забезпечують передавання крутного моменту між валами, осі яких перетинаються під змінними кутами. В трансмісії автомобілів застосовують жорсткі карданні шарніри неоднакових і однакових кутових швидкостей.

Рисунок 1 – Карданна передача

1, 6 – відповідно проміжний і основний карданні вали; 2 – шліцьова втулка;

3 – проміжна опора; 4 – кронштейн; 5 – голчасті підшипники; 7 – прес-оливниця; 8 – хрестовина; 9 – вилка; 10 – гумове кільце; 11 – шарикопідшипник.

Мости автомобіля виконують функції осей, на які встановлюють­ся колеса.

Ведучий міст, як правило, об'єднує в одному агрегаті такі меха­нізми:

• головну передачу;

• диференціал;

• півосі.

Зазначені меха­нізми конструктивно розміщуються в спільному картері ведучого моста й призначені для передавання крутного моменту на колеса. Механізми моста збільшують передаваний момент і розподіляють його на колеса відповідно до умов контакту кожного колеса з доро­гою. Під час передавання крутного моменту картер моста наванта­жується реактивним моментом, який намагається повернути його проти напряму обертання коліс. Від такого повороту міст утримуєть­ся підвіскою або її напрямними елементами. Підвіска передає на картер моста також вертикальні, горизонтальні й бокові зусилля, що виникають під час руху автомобіля.

Рисунок 1 – Механізми ведучого заднього мосту

1, 2 – відповідно ведуча й ведена конічні шестерні; 3,6 – відповідно ліва та права чашки диференціала; 4 – хрестовина; 5,12 – відповідно ведена й ведуча шестерні; 7 – піввісь; 8 – балка; 9 – картер; 10 – півосьові шестерні; 11 –сателіти.

Головні несправності карданних передач

Основні несправності:

а) послаблення кріплення фланців карданних шарнірів і проміжної опори;

б) спрацювання шліцьової муфти, хрестовини й підшипників;

в) прогин вала.

Ці несправності проявляються у ривках під час зрушування автомобіля з місця й перемикання передач, а також у шумах під час руху.

Послаблення кріплень виявляються перевіркою затягування болтів і гайок за допомогою ключа. Спрацьовані деталі треба замінити.

Ознакою зносу підшипників, хрестовин або шліцьових з'єднань є стукіт в карданній передачі при різкій зміні частоти обертання. Ознакою прогинання карданного валу є його вібрація при обертанні. Про знос сальникових ущільненні свідчить протікання мастила з шарнірів або шліцьових з'єднань. Зношені деталі ремонтуються або замінюються новими. Погнутий вал знімається з машини і ремонтується в майстерні.

Перевірка шліцевих з'єднань карданних передач

Перевірка стану рухомого шліцьового з'єднання валу: переміщення в шліцьовому з'єднанні повинне бути плавним і не мати поперечного люфта. Невеликий люфт можна виключити заміною шліцьової вилки на нову, з'єднання заповнити мастилом. У разі заклинювання шліцьового з'єднання до нерозбірного стану вал підлягає заміні. Перевірте окружний зазор в шліцьовому з'єднанні ковзаючої вилки переднього карданного валу. Гранично допустимий окружний зазор по середньому діаметру шліц 0,30 мм.

Зношене шліцьове з'єднання (люфти рівні 0,1—0,3 мм) можна відремонтувати, запресовувавши ремонтну втулку в отвір ковзаючої вилки з боку шліц. Матеріал втулки — сталь 40. Термічна обробка: розжарювати, відпустити до твердості НRС 50— 65. Допуски на вільні розміри ±0,25 мм. Зовнішні діаметри втулки шліфувати з однієї установки. На облямовуванні без зазорів взаємне биття цих діаметрів повинне бути не більше 0,02 мм.

Перевірка стану карданних шарнірів, їх змащування

Перевіряються карданні шарніри на легкість і плавність провертання вилок і на відсутність радіальних і осьових переміщень, перевірка стану карданних шарнірів на плавність обертання і наявність осьових і окружних люфтів в підшипниках хрестовин. При наявність окружного люфта хрестовина підлягає заміні. При невеликому осьовому зазорі шарнір ремонтується заміною стопорних кілець на великих по товщині. При наявність масельничок в шарніри додається мастило.

Під час роботи необхідно стежити, щоб в ведучих мос­тах не виникали сторонні шуми, періодично перевіряти температу­ру корпусів і слідкувати, щоб не було підтікання масла. При наяв­ності такого дефекту потрібно підтягнути кріплення кришок і фланців, замінити непридатні прокладки і сальники.

При ЩТО перевіряють зовнішнє кріплення ведучих мостів.

Під час ТО-1 перевіряють рівень масла в картерах і, якщо необхідно, доливають. Роблять це не раніше, ніж через 30 хвилин після зупинки автомобіля чи трактора. При підвищеній витраті масла промивають са­пун, підтягують кріплення кришок і фланців, замінюють сальники.

Під час ТО-2 замінюють масло в картерах. Відпрацьоване трансмісійне масло зливають одразу ж після зупинки тракто­ра. Потім наливають в картер дизельне паливо (2/3 місткості) і про­мивають деталі при русі трактора вперед і назад протягом 5...7 хви­лин та зливають рідину, очищають магніти пробок, встановлюють їх на місце і заливають в картери свіже масло до нормального рівня.

У строки, встановлені заводом-виробником, перевіряють регулювання конічних роликових підшипників, а також зачеплення конічних шестерень.

Якщо з ладу виходить одна із шестерень головної передачі, міняють обидві шестерні. Встановлювати різні шестерні категорич­но заборонено.

ХІД РОБОТИ

1. Розглянути будову й роботу карданних передач та задніх ведучих мостів.

2. Вивчити основні несправності та методи їх усунення.

3. Намалювати схему диференціалу заднього мосту

4. Провести технічне обслуговування карданних передач та задніх ведучих мостів

5. Скласти звіт, зробити висновки.

6. Дати відповіді на контрольні запитання

ЗМІСТ ЗВІТУ:

1. Номер и назва лабораторної роботи.

2. Мета роботи.

3. Обладнання та оснащення.

4. Схема диференціалу заднього мосту

5. Перелік несправностей та методи їх усунення

6. Перелік робіт по технічному обслуговуванні

7. Висновки.

8. Відповіді на контрольні запитання.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗАХИСТУ:

1. Якими можуть бути мости автомобіля залежно від схеми трансмісії?

2. Яке призначення карданної передачі та задньогомосту?

3. Яка будова карданної передачі?

4. Які агрегати містить в собі ведучий міст?

5. Для чого призначена головна передача? Привести класифікацію головних передач.

6. Для чого призначений диференціал?

7. Для чого застосовують блокування диференціалів?

8. Для чого призначені півосі?

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ І ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ:

Підсумки та оцінювання виконання лабораторної роботи проводяться викладачем при наявності звіту та усної відповіді на одне або декілька контрольних запитань.

ВИКЛАДАЧ – Колот П. Д.