Хід роботи

1. Розглянути будову й роботу зчеплення з механічним приводом, замалювати його схему

2. Розглянути будову й роботу зчеплення з гідравлічним приводом, замалювати його схему

3. Перевірити вільний хід педалі зчеплення на автомобілі ЗАЗ – 1102

4. Розглянути на стенді порядок видалення повітря з гідроприводу зчеплення

5. Вивчити основні несправності зчеплення причини їх виникнення та методи усунення

6. Ознайомитись з роботами по технічному обслуговуванню зчеплень та їх приводів

7. Скласти звіт, зробити висновки

ЗМІСТ ЗВІТУ:

1. Номер и назва лабораторної роботи

2. Мета роботи

3. Обладнання та оснащення

4. Схеми зчеплення з механічним та гідравлічним приводом

5. Описати будову вкладишів (з якого матеріалу вони виготовлені)

6. Значення виконаних вимірів

7. Висновки

8. Відповіді на контрольні запитання

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗАХИСТУ:

1. Яке призначення зчеплення?

2. Які основні деталі механізму зчеплення?

3. Які типи зчеплень застосовуються на автомобілях?

4. Які приводи керування зчепленням застосовуються?

5. Які основні несправності зчеплення їх причини та методи усунення?

6. Які роботи виконуються при технічному обслуговуванню зчеплення?

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ І ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ:

Підсумки та оцінювання виконання лабораторної роботи проводяться викладачем при наявності звіту та усної відповіді на одне або декілька контрольних запитань.

ВИКЛАДАЧ – Колот П. Д.

Лабораторне заняття № 2 (2 год.)

ТЕМА: Перевірка технічного стану та технічне обслуговування коробки передач

НАВЧАЛЬНА МЕТА: практичне вивчення будови і взаємодії деталей коробки передач, вивчення основних несправностей їх причин та методів усунення.

ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ: коробки передач, діючі макети, плакати, схеми, інструменти для розбирально – збиральних робіт.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ:

Коробка передач призначається для зміни в широкому діапазоні крутного моменту, що передається від двигуна на ведучі колеса автомобіля при рушанні з місця та розганянні. Крім цього, коробка передач забезпечує рух автомобіля заднім ходом і дає змогу на тривалий час роз'єднувати двигун і ведучі колеса, що потрібно, коли двигун працює на холостому ходу під час руху автомобіля або на стоянці.

Найчастіше застосовують механічні ступінчасті коробки передач із зубчастими шестернями. Передачі перемикаються пересуванням шестерень, які по черзі входять у зачеплення з іншими шестернями, або блокуванням шестерень на валу за допомогою синхронізаторів. Синхронізатори вирівнюють частоту обертання шестерень, що вмикаються вторинного вала на якому розміщена ведуча шестерня тої передачі яку вмикають. Після цього синхронізатор блокує ведучу шестерню відносно валу.

Залежно від кількості передач вперед коробки бувають трьохступінчастими, чотирьох, п'яти, і т.д.

Кожна передача характеризується передач ним числом, під яким розуміють відношення кількості зубців веденої шестерні до кількості зубців ведучої. Якщо в передачі бере участь кілька пар зубчастих шестерень, то для визначення передатного числа треба перемножити значення передаточних відношень усіх пар.

Передатне число можна визначити також по відношенню обертів веденого валу до обертів ведучого при включеній передачі.

Технічне обслуговування коробки передач.

Несправності:

- шум під час руху автомобіля;

- утруднене перемикання передач;

- самочинне вимикання передачі;

- підтікання оливи.

Шум у коробці передач з'являється через:

- відсутність оливи в картері;

- велике спрацювання зубів шестерень і підшипників валів.

Для усунення несправності слід перевірити рівень оливи в карте­рі, який має бути поблизу нижньої кромки бічного заливного отвору (автомобілі ВАЗ, ЗАЗ та ГАЗ-24) або біля мітки на оливовимірювальному стержні (автомобілі «Москвич»); якщо треба, то слід долити оливу, перевірити й відрегулювати вільний хід педалі зчеплення. Як­що шум не припиниться, то коробку слід розібрати й замінити спра­цьовані деталі.

Утруднене перемикання передач спостерігається внаслідок:

- застосування оливи з підвищеною в'язкістю;

- поломки пружин кілець синхронізаторів;

- неповного вимикання зчеплення (веде);

- деформування або заїдання сферичного шарніра важеля пере­микання передач;

- заїдання штоків вилок і деформування вилок перемикання пе­редач.

Самочинне вимикання передачі спричиняється:

- спрацюванням фіксаторів або поломкою їхніх пружин;

- спрацюванням блокувальних кілець синхронізаторів.

Для усунення зазначених несправностей треба зняти й розібрати коробку передач, спрацьовані деталі замінити.

Технічне обслуговування коробок передач і роздавальних коробок, його періодичність.

Щоденно, перед пуском двигуна візуальним оглядом перевіряють зовнішній стан коробки передач та механізмів переключення, звертаючи особливу увагу на герметичність (не повинно бути підтікань мастила під вузлами). Перед виїздом на лінію необхідно на ходу перевірити рорботу коробки передач і механізма переключення – переключення передач і робота коробки повинні бути плавними, без стуків і шумів.

ТО – 1 і ТО – 2 - окрім контрольно – оглядових, виконати кріпильні роботи, особливо ретельно в місцях спряження картерів силових суміжних агрегатів. На потужних АТП та СТО, в яких є пости діагностування, легкість керування і якість роботи коробок передач можна перевірити в комплексі на стендах для тягово – економічних випробувань з біговими барабанами.

Перевіряють рівень мастила в картерах коробки передач і роздавальної коробки і при необхідності доводять до норми.

При заміні масла відповідно до карти мащення, зливати його слід гарячим, крізь призначений для цього отвір. Поверхню магнітних пробок очистити від наліту. Картери коробок передач бажано промити рідким індустріальним мастилом протягом 3 – 5 хвилин на 1 – й передачі при вивішених колесах, після чого залити свіже трансмісійне мастило

Рисунок 1 – Коробка передач

1 — муфта вимикання зчеплення; 2 — ведучий вал; 3 — кришка підшипника ведучого вала; 4 — картер зчеплення; 5 — синхронізатор четвертої та п'ятої передач; 6 — верхня кришка коробки; 7 — пружина з кулькою фіксатора; 8 — шестерня п'ятої передачі; 9— шестерня третьої передачі; 10— синхроні­затор другої та третьої передач; 11 — шестерня другої передачї; 12 — шестерня першої передачї та заднього ходу; 13 — картер коробки; 14 — кришка підшипника веденого ва­ла; 15 — фланець кріплення кардана; 16 — ведений вал; 17 — кришка підшипника; 18 — проміжний вал; 19 — шестерня другої передачі проміжного вала; 20 — забирач оливного насоса; 21 — шестерня третьої передачі проміжного вала; 22 — шестерня п'ятої передачі проміжного вала; 23 — шестерня привода відбирання потужності; 24 — шестерня приводу проміжного вала; 25 — оливний насос; 26 — вісь блока шестерень заднього ходу; 27 — блок шестерень заднього ходу.

Таблиця №1

	1 передача	2 передача	3 передача	4 передача	5 передача	Передача заднього ходу
Z
Z'
i
n ведучого валу
n веденого валу
i