5.4. Бюджетне регулювання, його цілі та методи
Збалансування бюджетів одного рівня, яке неможливо провести лише шляхом розмежування їх доходів і видатків, досягається за допомогою бюджетного регулювання (надання коштів «бідним» у фінансовому відношенні територіям або вилучення коштів у «багатих» територій).
Бюджетне регулювання це надання коштів з державного бюджету місцевим бюджетам з метою збалансування доходів і видатків усіх бюджетів, переливання коштів з «багатих» територій у «бідні».
Причини регіональних відмінностей видатків місцевих бюджетів (в розрахунку на 1 особу):
нестабільність та неузгодженість законодавства з питань фінансів, бюджету, податків;
щорічні зміни у складі доходів та видатків бюджетів;
невизначеність цілей та пріоритетів фінансового вирівнювання;
відсутність протягом тривалого часу (до 2001р.) стабільного, науково обґрунтованого і прозорого механізму бюджетного регулювання;
нераціональне розташування мережі бюджетних установ;
непослідовна політика щодо передачі соціально-культурних об’єктів із державної у комунальну власність;й мобілізації доходів до місцевих бюджетів
відсутність зацікавленості органів місцевого самоврядування в додатковій мобілізації доходів до місцевих бюджетів, споживацькі тенденції у витрачанні бюджетних коштів.
Види бюджетного регулювання:
вертикальне – забезпечення необхідними дохідними джерелами бюджетів різних рівнів відповідно до діючого порядку повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування. Вирішення цього завдання досягається шляхом розмежування видатків між бюджетами і надання їм доходів, достатніх для фінансування визначених видатків.
Горизонтальне – вирівнювання доходів і видатків однотипних видів бюджетів (міських, сільських, селищних). Здійснюється лише в межах бюджетів територіальних громад, окремо серед міських, селищних і сільських бюджетів.
Напрями бюджетного регулювання: Державний бюджет України; республіканський бюджет АРК; бюджети міст Києва та Севастополя; обласні бюджети; районні бюджети, бюджети територіальних громад, що характеризують сучасний стан розподілу доходів і видатків між окремими видами бюджетів, який є результатом використання бюджетного регулювання (рис.5.2).
Рис. 5.2 Напрями вертикального фінансового вирівнювання
Завдання бюджетного регулювання:
Досягнення відповідності між видаткам і доходами місцевих бюджетів різних видів, тобто їх збалансування;
Забезпечення рівномірності у надходженні доходів для запобігання розривів у фінансуванні видатків;
Досягнення зацікавленості органів місцевого самоврядування у повній мобілізації доходів на своїй території;
Забезпечення самостійності у використанні додатково одержаних коштів у процесі виконання місцевих бюджетів;
Перерозподіл бюджетних ресурсів між «багатими» і «бідними» територіями у фінансовому відношенні територіями;
Зв'язок обсягів одержаної фінансової допомоги з конкретними зусиллями щодо мобілізації податків і зборів, залучення додаткових дохідних джерел;
Здійснює фінансове вирівнювання.
В Україні традиційно використовують такі інструменти бюджетного регулювання:
власні доходи;
відсоткові відрахування від загальнодержавних податків і доходів (закріплені доходи);
бюджетні трансферти (бюджетні дотації, субсидії і субвенції і міжбюджетні взаєморозрахунки);
бюджетні позички.
Збалансування доходів і видатків бюджетів, вирівнювання бюджетної забезпеченості територій здійснюється за допомогою особливих методів. Вибір методів бюджетного регулювання залежить від того, яким чином розподілені доходи між рівнями бюджетної системи відповідно до поділу повноважень між державною виконавчою владою і місцевим самоврядуванням. Традиційно в бюджетній практиці України використовується два методи бюджетного регулювання: