- •Електроосвітлення
- •1. Фізичні основи оптичного випромінювання
- •1.1. Виникнення оптичного випромінювання, його хвильова і квантова природа
- •1.2. Спектр оптичного випромінювання, його характеристики та використання окремих ділянок
- •1.3. Система енергетичних величин оптичного випромінювання та одиниці їх вимірювання
- •1.4. Приймачі променистої енергії і їхні характеристики
- •1.5. Взаємодія оптичного випромінювання із приймачами, поняття ефективного потоку
- •1.6. Світлова система величин, одиниці їх вимірювання
- •1.6.1. Світловий потік
- •1.6.2. Сила світла
- •1.6.3. Освітленість
- •1.6.4. Відношення між силою світла (I) й освітленістю (е). Закон зворотних квадратів
- •1.6.5. Горизонтальна освітленість
- •1.6.6. Вертикальна освітленість
- •1.6.8. Яскравість
- •1.7. Світлові властивості тіл
- •1.8. Колір у техніці освітлення
- •2. Джерела оптичного випромінювання
- •2.1. Лампи розжарювання (лр)
- •2.2. Галогенні лампи розжарювання (глр)
- •2.3. Розрядні лампи
- •2.3.1. Люмінесцентні лампи (лл)
- •2.3.2. Компактні люмінесцентні лампи (клл)
- •2.3.3. Ртутні лампи високого тиску дрл
- •2.3.4. Металогалогенні лампи дрі
- •2.3.5. Натрієві лампи високого тиску (нлвт)
- •2.3.6. Світлодіоди
- •3. Світлотехнічна частина освітлювальних установок
- •3.1. Основні вимоги до електричного освітлення виробничих приміщень
- •3.2. Системи освітлення
- •3.3. Види освітлення
- •3.4. Принципи нормування освітлення
- •3.5. Основні положення з вибору джерел світла
- •3.6. Розміщення світильників
- •3.7. Освітлювальні прилади (оп)
- •3.8. Конструктивне виконання освітлювальних приладів
- •4. Розрахунок освітленості
- •4.1. Метод коефіцієнта використання
- •4.2. Точковий метод
- •4.2.1. Розрахунок освітленості на горизонтальній площині
- •4.2.2. Розрахунок освітленості на похилій площині
- •4.2.3. Розрахунок освітленості від світної лінії
- •Зона, що освітлюється
- •4.3. Розрахунок освітленості від дифузійно випромінюючої поверхні
- •4.4. Розрахунок прожекторного освітлення
- •5. Електропостачання освітлювальних установок
- •5.1. Джерела живлення
- •5.2. Схеми живлення освітлювальних установок
- •5.2.1. Загальні положення
- •5.2.2. Схеми живлення виробничих будівель
- •5.2.3. Схеми живлення громадських будівель
- •5.2.4. Схеми групових ліній
- •5.3. Управління освітленням
- •5.3.1. Загальні вказівки й рекомендації
- •5.3.2. Дистанційне, автоматичне і телемеханічне керування
- •5.4. Захист освітлювальних мереж
- •5.4.1. Загальні положення
- •5.4.2. Вибір струмів апаратів захисту
- •5.4.3. Місця установки апаратів захисту
- •5.5. Заземлення і занулення в освітлювальних установках
- •6. Розрахунок освітлювальної мережі
- •6.1. Розрахункові освітлювальні навантаження
- •6.2. Вибір перерізу провідників за струмом навантаження
- •6.3. Розрахунок мереж за втратою напруги
- •6.3.1. Допустимі втрати напруги в електричних мережах
- •6.3.2. Розрахунок за втратою напруги двопровідних мереж
- •6.3.3. Розрахунок за втратою напруги мереж трифазного струму
- •6.3.4. Розрахунок за втратою напруги мереж з нульовим проводом при нерівномірному навантаженні фаз
- •6.3.5. Розрахунок мережі на найменшу витрату провідникового матеріалу
- •6.3.6. Вибір перерізу нульових проводів
- •6.4. Компенсація реактивної потужності.
- •7. Монтаж і експлуатація освітлювальних установок
- •7.1. Розподільні і групові освітлювальні щитки
- •Структура умовного позначення
- •7.2. Апарати захисту
- •7.3. Основні відомості про проводи, шнури й кабелі
- •7.4. Види проводок і сфери їх застосування
- •7.5. Монтаж електропроводок і світильників
- •7.6. Експлуатація освітлювальних установок
- •7.7. Економія електроенергії в освітлювальних установках
- •Список літератури
- •Електроосвітлення
5.2.4. Схеми групових ліній
При трифазній системі з нульовим проводом і при живленні освітлювальних приладів фазною напругою групові лінії можуть бути: двопроводними (однофазними); трипроводними (двофазними); чотирипроводними (трифазними).
Рисунок 5.8 – Схеми групових ліній при трифазній системі з нульовим проводом
Рисунок 5.9 – Схеми групових ліній при трифазній системі з нульовим проводом і при живленні ОП лінійною напругою
При трифазній системі напруги 380/220 В і при живленні освітлювальних приладів напругою 380 В групові лінії можуть бути трипроводними (дві фази і нуль) і чотирипроводними (три фази і нуль).
У мережах без нейтралі, а також у трифазних мережах з нульовим проводом при живленні освітлювальних приладів лінійною напругою і за відсутності необхідності заземлення або занулення світильників застосовують двопроводні (двофазні) і трипроводні (трифазні) групові лінії, для захисту яких рекомендуються дво- і триполюсні автомати. Останні застосовуються: за необхідності одночасного відключення всіх освітлювальних приладів, що живляться групою; коли до трифазної групової лінії приєднаний трифазний конденсатор для підвищення коефіцієнта потужності; для ліній, що живлять трифазні знижувальні трансформатори.
Рисунок 5.10
– Схеми групових ліній при трифазній
системі без нульового проводу
При компонуванні групових ліній керуються такими загальними вказівками: на кожну фазу групової лінії повинне включатися не більше 20 ламп розжарювання, ламп типу ДРЛ, МГЛ, НЛВТ, до цього числа включаються також штепсельні розетки. У виробничих, громадських і житлових будівлях на однофазні групи освітлення драбин, поверхових коридорів, холів, технічних підвалів і горищ допускається приєднувати до 60 ЛР, кожна потужністю до 60 Вт.
Для групових ліній, що живлять світлові карнизи, світлові стелі і т.п. з лампами розжарювання, рекомендується приєднувати до 60 ламп на фазу; для ліній, що живлять світильники з ЛЛ потужністю до 80 Вт включно, може приєднуватися також до 60 ламп на фазу, потужністю до 40 Вт включно – до 75 ламп і потужністю до 20 Вт – до 100 ламп на фазу.
Для групових ліній, що живлять багатолампові люстри, число ламп будь-якого типу на фазу не обмежується.
У групових лініях, що живлять лампи потужністю 10 кВт і більше, кожна лампа повинна мати самостійний апарат захисту.
На початку кожної групової лінії повинні бути встановлені апарати захисту на всіх фазних провідниках. Установка апаратів захисту в нульових захисних провідниках забороняється.
Трифазні групові лінії використовують у великих виробничих приміщеннях, освітлюваних світильниками з РЛВД, а також при великій кількості світильників з ЛЛ. Одно- і двофазні лінії використовують при живленні невеликих виробничих і допоміжних приміщень, коридорів, драбин, невеликих громадських будівель, а також у мережах АЕО.
У громадських будівлях лінії групової мережі, що прокладаються від групових щитків до світильників загального освітлення, штепсельних розеток і стаціонарних електроприймачів, повинні виконуватися трипроводними (фазний – L, нульовий робочий – N і нульовий захисний – РЕ провідники).
Не допускається об'єднання нульових робочих і нульових захисних провідників різних групових ліній.
Нульовий робочий і нульовий захисний провідники не можна підключати на щитках під загальний контактний затиск.
Вибір перерізу живильних і розподільних провідників, а також групових ліній здійснюється за розрахунковим струмом цих ділянок мереж.
Однофазні дво- і трипровідні лінії, а також трифазні чотири- і п'ятипровідні лінії при живленні однофазних навантажень повинні мати переріз нульових робочих ( N ) провідників, що дорівнює перерізу фазних провідників.
Трифазні чотири- і п'ятипровідні лінії при живленні трифазних симетричних навантажень повинні мати переріз робочих (N) провідників, що дорівнює перерізу фазних провідників, якщо фазні провідники мають переріз до 16 мм2 по міді і 25 мм2 по алюмінію, а при великих перерізах – не менше 50% перерізу фазних провідників.
Переріз РЕN провідників повинен бути не меншим за переріз N провідників і не менший 10 мм2 по міді і 16 мм2 по алюмінію незалежно від перерізу фазних провідників.
Переріз РЕ провідників повинен дорівнювати перерізу фазних при перерізі останніх до 16 мм2; 16 мм2 при перерізі фазних провідників від 16 до 35 мм2 і 50% перерізу фазних провідників при великих перерізах.
Переріз РЕ провідників, що не входять до складу кабелю, повинен бути не менше 2,5 мм2 – за наявності механічного захисту і 4 мм2 за його відсутності.
