- •Електроосвітлення
- •1. Фізичні основи оптичного випромінювання
- •1.1. Виникнення оптичного випромінювання, його хвильова і квантова природа
- •1.2. Спектр оптичного випромінювання, його характеристики та використання окремих ділянок
- •1.3. Система енергетичних величин оптичного випромінювання та одиниці їх вимірювання
- •1.4. Приймачі променистої енергії і їхні характеристики
- •1.5. Взаємодія оптичного випромінювання із приймачами, поняття ефективного потоку
- •1.6. Світлова система величин, одиниці їх вимірювання
- •1.6.1. Світловий потік
- •1.6.2. Сила світла
- •1.6.3. Освітленість
- •1.6.4. Відношення між силою світла (I) й освітленістю (е). Закон зворотних квадратів
- •1.6.5. Горизонтальна освітленість
- •1.6.6. Вертикальна освітленість
- •1.6.8. Яскравість
- •1.7. Світлові властивості тіл
- •1.8. Колір у техніці освітлення
- •2. Джерела оптичного випромінювання
- •2.1. Лампи розжарювання (лр)
- •2.2. Галогенні лампи розжарювання (глр)
- •2.3. Розрядні лампи
- •2.3.1. Люмінесцентні лампи (лл)
- •2.3.2. Компактні люмінесцентні лампи (клл)
- •2.3.3. Ртутні лампи високого тиску дрл
- •2.3.4. Металогалогенні лампи дрі
- •2.3.5. Натрієві лампи високого тиску (нлвт)
- •2.3.6. Світлодіоди
- •3. Світлотехнічна частина освітлювальних установок
- •3.1. Основні вимоги до електричного освітлення виробничих приміщень
- •3.2. Системи освітлення
- •3.3. Види освітлення
- •3.4. Принципи нормування освітлення
- •3.5. Основні положення з вибору джерел світла
- •3.6. Розміщення світильників
- •3.7. Освітлювальні прилади (оп)
- •3.8. Конструктивне виконання освітлювальних приладів
- •4. Розрахунок освітленості
- •4.1. Метод коефіцієнта використання
- •4.2. Точковий метод
- •4.2.1. Розрахунок освітленості на горизонтальній площині
- •4.2.2. Розрахунок освітленості на похилій площині
- •4.2.3. Розрахунок освітленості від світної лінії
- •Зона, що освітлюється
- •4.3. Розрахунок освітленості від дифузійно випромінюючої поверхні
- •4.4. Розрахунок прожекторного освітлення
- •5. Електропостачання освітлювальних установок
- •5.1. Джерела живлення
- •5.2. Схеми живлення освітлювальних установок
- •5.2.1. Загальні положення
- •5.2.2. Схеми живлення виробничих будівель
- •5.2.3. Схеми живлення громадських будівель
- •5.2.4. Схеми групових ліній
- •5.3. Управління освітленням
- •5.3.1. Загальні вказівки й рекомендації
- •5.3.2. Дистанційне, автоматичне і телемеханічне керування
- •5.4. Захист освітлювальних мереж
- •5.4.1. Загальні положення
- •5.4.2. Вибір струмів апаратів захисту
- •5.4.3. Місця установки апаратів захисту
- •5.5. Заземлення і занулення в освітлювальних установках
- •6. Розрахунок освітлювальної мережі
- •6.1. Розрахункові освітлювальні навантаження
- •6.2. Вибір перерізу провідників за струмом навантаження
- •6.3. Розрахунок мереж за втратою напруги
- •6.3.1. Допустимі втрати напруги в електричних мережах
- •6.3.2. Розрахунок за втратою напруги двопровідних мереж
- •6.3.3. Розрахунок за втратою напруги мереж трифазного струму
- •6.3.4. Розрахунок за втратою напруги мереж з нульовим проводом при нерівномірному навантаженні фаз
- •6.3.5. Розрахунок мережі на найменшу витрату провідникового матеріалу
- •6.3.6. Вибір перерізу нульових проводів
- •6.4. Компенсація реактивної потужності.
- •7. Монтаж і експлуатація освітлювальних установок
- •7.1. Розподільні і групові освітлювальні щитки
- •Структура умовного позначення
- •7.2. Апарати захисту
- •7.3. Основні відомості про проводи, шнури й кабелі
- •7.4. Види проводок і сфери їх застосування
- •7.5. Монтаж електропроводок і світильників
- •7.6. Експлуатація освітлювальних установок
- •7.7. Економія електроенергії в освітлювальних установках
- •Список літератури
- •Електроосвітлення
6.3.6. Вибір перерізу нульових проводів
Правилами улаштування електроустановок встановлюється, що провідність нульового робочого провідника від нейтралі генератора або трансформатора повинна бути не менше 50 % провідності фазних проводів.
У трифазних лініях із симетричним навантаженням фаз, керованих триполюсними апаратами, немає необхідності у застосуванні перерізу нульових провідників вище 50 мм2 (мідних) і 70 мм2 (алюмінієвих).
В однофазних і симетрично навантажених лініях перерізи нульових і фазних провідників повинні бути однаковими.
У трифазних лініях з пофазним відключенням нульові провідники повинні забезпечувати струм, що дорівнює фазному.
Переріз нульових робочих провідників трифазних живильних, розподільних і групових ліній з лампами люмінесцентними, ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, ДНаТ при одночасному відключенні всіх фазних провідників лінії повинен вибиратися:
для ділянок мережі, по яких проходить струм від ламп з некомпенсованими ПРА, – за робочим струмом самої навантаженої фази;
для ділянок мережі, по яких проходить струм від ламп з компенсованими ПРА, – не менше 50 % перерізу фазного проводу.
У дво- і трифазних лініях з нерівномірним завантаженням фаз, а також при об'єднанні нульових проводів декількох ліній переріз нульового провідника визначається розрахунком.
6.4. Компенсація реактивної потужності.
Розрядні лампи вмикаються в електричну мережу за допомогою пуск-регулювальної апаратури (ПРА), що викликає струм вищих гармонік у нульових робочих проводах трифазної лінії і знижує коефіцієнт потужності (cosφ). Це необхідно враховувати при розрахунку мережі.
ПРА розділяють на компенсовані й некомпенсовані по cosφ. Для підвищення cosφ до 0,9 – 0,95, як правило, використовують статичні конденсатори. Компенсація cosφ може бути індивідуальною і груповою. При індивідуальній компенсації конденсатори встановлюють у кожному світильнику, при груповій – приєднують до початку кожної групової лінії.
Індивідуальна компенсація виконується, як правило, заводами – виготовниками світильників. Багатолампові світильники з люмінесцентними лампами мають ПРА, що забезпечують cosφ не нижче 0,92; однолампові світильники за умови застосування однакової кількості світильників з випереджаючими і відстаючими гілками – не нижче 0,85.
Більшість світильників зовнішнього освітлення з РЛВТ має ПРА з конденсаторами, що забезпечують cosφ не нижче 0,85, тому вживати додаткових заходів з підвищення коефіцієнта потужності також не вимагається.
Освітлювальні прилади внутрішнього освітлення з РЛВТ випускають з ПРА, що створюють при живленні світильників напругою 220 В cosφ, що дорівнює в середньому 0,5, при 380 В – 0,35.
При великій потужності освітлювальної установки з некомпенсованими ПРА джерел світла повинна передбачатися групова компенсація реактивної потужності. Для цього в установках з РЛ використовують трифазні конденсатори на напругу 380 В.
Реактивна потужність конденсаторів Q (у кіловольт-амперах реактивних кВАр), необхідна для підвищення cosφ1 до значення соsφ2, визначається за формулою
Q = P ( tgφ2 – tgφ1 ), (6.37)
де P – реактивна потужність (номінальна потужність РЛ з урахуванням втрат в ПРА), кВт.
Рисунок 6.7 – Схема приєднання конденсаторної установки до групової лінії:
а) – 220 В; б) – 380 В
Підраховано, що для підвищення cosφ з 0,5 або 0,35 до 0,9 на кожний кіловат потужності ламп необхідна потужність трифазного конденсатора відповідно 1,2 і 2,2 кВАр.
