6.3.6. Вибір перерізу нульових проводів
Правилами улаштування електроустановок встановлюється, що провідність нульового робочого провідника від нейтралі генератора або трансформатора повинна бути не менше 50 % провідності фазних проводів.
У трифазних лініях із симетричним навантаженням фаз, керованих триполюсними апаратами, немає необхідності у застосуванні перерізу нульових провідників вище 50 мм2 (мідних) і 70 мм2 (алюмінієвих).
В однофазних і симетрично навантажених лініях перерізи нульових і фазних провідників повинні бути однаковими.
У трифазних лініях з пофазним відключенням нульові провідники повинні забезпечувати струм, що дорівнює фазному.
Переріз нульових робочих провідників трифазних живильних, розподільних і групових ліній з лампами люмінесцентними, ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, ДНаТ при одночасному відключенні всіх фазних провідників лінії повинен вибиратися:
для ділянок мережі, по яких проходить струм від ламп з некомпенсованими ПРА, – за робочим струмом самої навантаженої фази;
для ділянок мережі, по яких проходить струм від ламп з компенсованими ПРА, – не менше 50 % перерізу фазного проводу.
У дво- і трифазних лініях з нерівномірним завантаженням фаз, а також при об'єднанні нульових проводів декількох ліній переріз нульового провідника визначається розрахунком.
6.4. Компенсація реактивної потужності.
Розрядні лампи вмикаються в електричну мережу за допомогою пуск-регулювальної апаратури (ПРА), що викликає струм вищих гармонік у нульових робочих проводах трифазної лінії і знижує коефіцієнт потужності (cosφ). Це необхідно враховувати при розрахунку мережі.
ПРА розділяють на компенсовані й некомпенсовані по cosφ. Для підвищення cosφ до 0,9 – 0,95, як правило, використовують статичні конденсатори. Компенсація cosφ може бути індивідуальною і груповою. При індивідуальній компенсації конденсатори встановлюють у кожному світильнику, при груповій – приєднують до початку кожної групової лінії.
Індивідуальна компенсація виконується, як правило, заводами – виготовниками світильників. Багатолампові світильники з люмінесцентними лампами мають ПРА, що забезпечують cosφ не нижче 0,92; однолампові світильники за умови застосування однакової кількості світильників з випереджаючими і відстаючими гілками – не нижче 0,85.
Більшість світильників зовнішнього освітлення з РЛВТ має ПРА з конденсаторами, що забезпечують cosφ не нижче 0,85, тому вживати додаткових заходів з підвищення коефіцієнта потужності також не вимагається.
Освітлювальні прилади внутрішнього освітлення з РЛВТ випускають з ПРА, що створюють при живленні світильників напругою 220 В cosφ, що дорівнює в середньому 0,5, при 380 В – 0,35.
При великій потужності освітлювальної установки з некомпенсованими ПРА джерел світла повинна передбачатися групова компенсація реактивної потужності. Для цього в установках з РЛ використовують трифазні конденсатори на напругу 380 В.
Реактивна потужність конденсаторів Q (у кіловольт-амперах реактивних кВАр), необхідна для підвищення cosφ1 до значення соsφ2, визначається за формулою
Q = P ( tgφ2 – tgφ1 ), (6.37)
де P – реактивна потужність (номінальна потужність РЛ з урахуванням втрат в ПРА), кВт.
Рисунок 6.7 – Схема приєднання конденсаторної установки до групової лінії:
а) – 220 В; б) – 380 В
Підраховано, що для підвищення cosφ з 0,5 або 0,35 до 0,9 на кожний кіловат потужності ламп необхідна потужність трифазного конденсатора відповідно 1,2 і 2,2 кВАр.