- •Електроосвітлення
- •1. Фізичні основи оптичного випромінювання
- •1.1. Виникнення оптичного випромінювання, його хвильова і квантова природа
- •1.2. Спектр оптичного випромінювання, його характеристики та використання окремих ділянок
- •1.3. Система енергетичних величин оптичного випромінювання та одиниці їх вимірювання
- •1.4. Приймачі променистої енергії і їхні характеристики
- •1.5. Взаємодія оптичного випромінювання із приймачами, поняття ефективного потоку
- •1.6. Світлова система величин, одиниці їх вимірювання
- •1.6.1. Світловий потік
- •1.6.2. Сила світла
- •1.6.3. Освітленість
- •1.6.4. Відношення між силою світла (I) й освітленістю (е). Закон зворотних квадратів
- •1.6.5. Горизонтальна освітленість
- •1.6.6. Вертикальна освітленість
- •1.6.8. Яскравість
- •1.7. Світлові властивості тіл
- •1.8. Колір у техніці освітлення
- •2. Джерела оптичного випромінювання
- •2.1. Лампи розжарювання (лр)
- •2.2. Галогенні лампи розжарювання (глр)
- •2.3. Розрядні лампи
- •2.3.1. Люмінесцентні лампи (лл)
- •2.3.2. Компактні люмінесцентні лампи (клл)
- •2.3.3. Ртутні лампи високого тиску дрл
- •2.3.4. Металогалогенні лампи дрі
- •2.3.5. Натрієві лампи високого тиску (нлвт)
- •2.3.6. Світлодіоди
- •3. Світлотехнічна частина освітлювальних установок
- •3.1. Основні вимоги до електричного освітлення виробничих приміщень
- •3.2. Системи освітлення
- •3.3. Види освітлення
- •3.4. Принципи нормування освітлення
- •3.5. Основні положення з вибору джерел світла
- •3.6. Розміщення світильників
- •3.7. Освітлювальні прилади (оп)
- •3.8. Конструктивне виконання освітлювальних приладів
- •4. Розрахунок освітленості
- •4.1. Метод коефіцієнта використання
- •4.2. Точковий метод
- •4.2.1. Розрахунок освітленості на горизонтальній площині
- •4.2.2. Розрахунок освітленості на похилій площині
- •4.2.3. Розрахунок освітленості від світної лінії
- •Зона, що освітлюється
- •4.3. Розрахунок освітленості від дифузійно випромінюючої поверхні
- •4.4. Розрахунок прожекторного освітлення
- •5. Електропостачання освітлювальних установок
- •5.1. Джерела живлення
- •5.2. Схеми живлення освітлювальних установок
- •5.2.1. Загальні положення
- •5.2.2. Схеми живлення виробничих будівель
- •5.2.3. Схеми живлення громадських будівель
- •5.2.4. Схеми групових ліній
- •5.3. Управління освітленням
- •5.3.1. Загальні вказівки й рекомендації
- •5.3.2. Дистанційне, автоматичне і телемеханічне керування
- •5.4. Захист освітлювальних мереж
- •5.4.1. Загальні положення
- •5.4.2. Вибір струмів апаратів захисту
- •5.4.3. Місця установки апаратів захисту
- •5.5. Заземлення і занулення в освітлювальних установках
- •6. Розрахунок освітлювальної мережі
- •6.1. Розрахункові освітлювальні навантаження
- •6.2. Вибір перерізу провідників за струмом навантаження
- •6.3. Розрахунок мереж за втратою напруги
- •6.3.1. Допустимі втрати напруги в електричних мережах
- •6.3.2. Розрахунок за втратою напруги двопровідних мереж
- •6.3.3. Розрахунок за втратою напруги мереж трифазного струму
- •6.3.4. Розрахунок за втратою напруги мереж з нульовим проводом при нерівномірному навантаженні фаз
- •6.3.5. Розрахунок мережі на найменшу витрату провідникового матеріалу
- •6.3.6. Вибір перерізу нульових проводів
- •6.4. Компенсація реактивної потужності.
- •7. Монтаж і експлуатація освітлювальних установок
- •7.1. Розподільні і групові освітлювальні щитки
- •Структура умовного позначення
- •7.2. Апарати захисту
- •7.3. Основні відомості про проводи, шнури й кабелі
- •7.4. Види проводок і сфери їх застосування
- •7.5. Монтаж електропроводок і світильників
- •7.6. Експлуатація освітлювальних установок
- •7.7. Економія електроенергії в освітлювальних установках
- •Список літератури
- •Електроосвітлення
5.4.2. Вибір струмів апаратів захисту
Захист електричних мереж від струмів КЗ повинен забезпечувати відключення аварійної ділянки з найменшим часом і по можливості вимоги селективності.
Для забезпечення селективності захисту , якщо це не призводить до завищення перерізу провідників, струм кожного апарата захисту рекомендується брати не менш ніж на два ступені більше наступного апарата, відлічуючи від електроприймача, найвіддаленішого від джерела живлення. Різниця не менше ніж на один ступінь обов'язкова в усіх випадках.
Номінальні струми уставок автоматів і плавких уставок запобіжників слід вибирати по можливості найменшими за розрахунковими струмами ділянок мережі, що захищаються.
При захисті автоматами, що мають лише електромагнітний розчіплювач, струм КЗ повинен бути не менше струму уставки, помноженого на коефіцієнт 1,4 для автоматів до 100 А і на 1,25 для інших автоматів. При установці автоматів з тепловими і комбінованими розчіплювачами в шафах або ящиках і виборі розчіплювачів за розрахунковими струмами ліній зазначені в каталогах номінальні струми розчіплювачів рекомендується знижувати на 10 % унаслідок того, що температура повітря в шафі або ящику може виявитися вищою 25С, тобто температури, на яку калібрується тепловий розчіплювач.
Номінальний струм апаратів захисту (розчіплювача автоматів та плавкі вставки запобіжників) для групових ліній внутрішнього освітлення повинен бути не більше 25 А, а групові лінії, що живлять РЛ потужністю 125 Вт і більше й лампи розжарювання 500 Вт і більше, можуть захищатися апаратами захисту на струм до 63 А.
5.4.3. Місця установки апаратів захисту
Апарати захисту повинні встановлюватися в таких пунктах освітлювальної мережі:
у місцях приєднання мережі до джерел живлення (розподільні щити ТП, розподільні пункти, магістральні шинопроводи та ін.);
на введеннях у будівлі;
у групових щитках на початку кожної групової лінії;
у місцях зменшення перерізу проводів у напрямку до електроприймачів;
з боку вищої напруги знижувальних трансформаторів. У цих випадках номінальні струми плавких елементів запобіжників і струми уставок автоматів повинні бути як можна ближче до номінального струму трансформаторів. При живленні однією групою не більше трьох трансформаторів захист може здійснюватися загальним захисним апаратом на початку лінії;
з боку нижчої напруги знижувальних трансформаторів.
Апарати захисту в освітлювальних мережах допускається не встановлювати в таких місцях:
при зниженні перерізу – по довжині лінії і на відгалуженнях від неї, якщо захисний апарат лінії захищає також ділянку зі зниженим перерізом;
при зменшенні перерізу – по довжині лінії і на відгалуженнях від неї, якщо зменшений переріз не менше 50 % перерізу початкової ділянки лінії;
у місцях відгалужень від лінії до електроприймачів малої потужності (світильники, побутові електроприлади і т.п.), якщо живильна лінія захищається апаратом з уставкою не більше 25 А без обмеження довжини і перерізів;
у місцях відгалужень від лінії до електроприймачів малої потужності (світильники, побутові електроприлади і т.п.), якщо лінія захищена апаратом з уставкою вище 25 А, але не більше 63 А при довжині до 3 метрів при будь-якому способі прокладки і при прокладці у сталевій трубі без обмеження довжини.
Апарати захисту повинні встановлюватися безпосередньо в місцях приєднання проводів, що захищаються, до живильної лінії.
Апарати захисту повинні встановлюватися в колі таких проводів:
при захисті мереж запобіжниками останні повинні встановлюватися в усіх нормально незаземлених полюсах і фазах. Установка запобіжників у нульових робочих проводах забороняється;
при захисті мереж із глухозаземленою нейтраллю автоматами їх розчіплювачі повинні встановлюватися в усіх нормально незаземлених проводах. В однофазних двопровідних лініях у вибухонебезпечних зонах класу В-1 розчіплювачі автоматів повинні встановлюватися в ланцюзі фазного і нульового робочого проводів, при цьому для одночасного відключення повинні застосовуватися двополюсні автомати;
при захисті мереж з ізольованою нейтраллю у трипровідних мережах трифазного струму і у двопровідних мережах однофазного і постійного струму допускається встановлювати розчіплювачі автоматів у двох фазах при трипровідній мережі і в одній фазі (полюсі) при двопровідній мережі. При цьому в межах однієї й тієї самої електроустановки захист слід здійснювати в одних і тих самих фазах (полюсах).
