- •Електроосвітлення
- •1. Фізичні основи оптичного випромінювання
- •1.1. Виникнення оптичного випромінювання, його хвильова і квантова природа
- •1.2. Спектр оптичного випромінювання, його характеристики та використання окремих ділянок
- •1.3. Система енергетичних величин оптичного випромінювання та одиниці їх вимірювання
- •1.4. Приймачі променистої енергії і їхні характеристики
- •1.5. Взаємодія оптичного випромінювання із приймачами, поняття ефективного потоку
- •1.6. Світлова система величин, одиниці їх вимірювання
- •1.6.1. Світловий потік
- •1.6.2. Сила світла
- •1.6.3. Освітленість
- •1.6.4. Відношення між силою світла (I) й освітленістю (е). Закон зворотних квадратів
- •1.6.5. Горизонтальна освітленість
- •1.6.6. Вертикальна освітленість
- •1.6.8. Яскравість
- •1.7. Світлові властивості тіл
- •1.8. Колір у техніці освітлення
- •2. Джерела оптичного випромінювання
- •2.1. Лампи розжарювання (лр)
- •2.2. Галогенні лампи розжарювання (глр)
- •2.3. Розрядні лампи
- •2.3.1. Люмінесцентні лампи (лл)
- •2.3.2. Компактні люмінесцентні лампи (клл)
- •2.3.3. Ртутні лампи високого тиску дрл
- •2.3.4. Металогалогенні лампи дрі
- •2.3.5. Натрієві лампи високого тиску (нлвт)
- •2.3.6. Світлодіоди
- •3. Світлотехнічна частина освітлювальних установок
- •3.1. Основні вимоги до електричного освітлення виробничих приміщень
- •3.2. Системи освітлення
- •3.3. Види освітлення
- •3.4. Принципи нормування освітлення
- •3.5. Основні положення з вибору джерел світла
- •3.6. Розміщення світильників
- •3.7. Освітлювальні прилади (оп)
- •3.8. Конструктивне виконання освітлювальних приладів
- •4. Розрахунок освітленості
- •4.1. Метод коефіцієнта використання
- •4.2. Точковий метод
- •4.2.1. Розрахунок освітленості на горизонтальній площині
- •4.2.2. Розрахунок освітленості на похилій площині
- •4.2.3. Розрахунок освітленості від світної лінії
- •Зона, що освітлюється
- •4.3. Розрахунок освітленості від дифузійно випромінюючої поверхні
- •4.4. Розрахунок прожекторного освітлення
- •5. Електропостачання освітлювальних установок
- •5.1. Джерела живлення
- •5.2. Схеми живлення освітлювальних установок
- •5.2.1. Загальні положення
- •5.2.2. Схеми живлення виробничих будівель
- •5.2.3. Схеми живлення громадських будівель
- •5.2.4. Схеми групових ліній
- •5.3. Управління освітленням
- •5.3.1. Загальні вказівки й рекомендації
- •5.3.2. Дистанційне, автоматичне і телемеханічне керування
- •5.4. Захист освітлювальних мереж
- •5.4.1. Загальні положення
- •5.4.2. Вибір струмів апаратів захисту
- •5.4.3. Місця установки апаратів захисту
- •5.5. Заземлення і занулення в освітлювальних установках
- •6. Розрахунок освітлювальної мережі
- •6.1. Розрахункові освітлювальні навантаження
- •6.2. Вибір перерізу провідників за струмом навантаження
- •6.3. Розрахунок мереж за втратою напруги
- •6.3.1. Допустимі втрати напруги в електричних мережах
- •6.3.2. Розрахунок за втратою напруги двопровідних мереж
- •6.3.3. Розрахунок за втратою напруги мереж трифазного струму
- •6.3.4. Розрахунок за втратою напруги мереж з нульовим проводом при нерівномірному навантаженні фаз
- •6.3.5. Розрахунок мережі на найменшу витрату провідникового матеріалу
- •6.3.6. Вибір перерізу нульових проводів
- •6.4. Компенсація реактивної потужності.
- •7. Монтаж і експлуатація освітлювальних установок
- •7.1. Розподільні і групові освітлювальні щитки
- •Структура умовного позначення
- •7.2. Апарати захисту
- •7.3. Основні відомості про проводи, шнури й кабелі
- •7.4. Види проводок і сфери їх застосування
- •7.5. Монтаж електропроводок і світильників
- •7.6. Експлуатація освітлювальних установок
- •7.7. Економія електроенергії в освітлювальних установках
- •Список літератури
- •Електроосвітлення
7.3. Основні відомості про проводи, шнури й кабелі
Проводом називається провідник електроенергії, призначений для її передачі. Провід може бути голим, голим захищеним, ізольованим незахищеним і ізольованим захищеним.
Голий провід не має ні ізолюючих, ні захисних оболонок.
Голий захищений провід має оболонку (обмотка, обплетення, шар емалі і т.п.), що оберігає провідник від корозії.
Провідник ізольованого незахищеного проводу укладений в ізолюючу оболонку (гумову, пластмасову і т.п.), але не має оболонки, що захищає від пошкоджень механічними діями.
Ізольовані захищені проводи мають зовнішню оболонку (металеву, гумову і т.п.), що захищає від механічних дій, а також від дії вологи, світла, різних хімічних речовин.
Ізольовані проводи на відміну від неізольованих можуть бути не тільки одножильними, але і багатожильними, тобто можуть складатися з декількох ізольованих один від одного провідників, укладених в загальну захисну оболонку.
Шнуром називається провідник, що складається з двох і більше скручених між собою ізольованих дротів, що мають значну гнучкістю, або з декількох ізольованих гнучких проводів, укладених в загальну оболонку.
Кабелем називається провідник, що складається з однієї або декількох скручених разом ізольованих жил, укладених у герметичну оболонку (алюмінієву, свинцеву і т.д.), поверх якої можуть бути нанесені захисні покриви.
Основними конструктивними елементами проводів, шнурів і кабелів є: струмопровідна жила, ізоляція, оболонка і зовнішні захисні покриви.
Струмопровідні жили виконують переважно з міді, алюмінію або алюмоміді і нормують за їх перерізом.
Жили з алюмінію перерізом від 2,5 до 16 мм2 включно виготовляються однодротовими, а великих перерізів – одно- або багатодротовими (скрученими з окремих дротів).
Мідні струмопровідні жили залежно від експлуатаційних вимог до провідників виготовляють нормальними, гнучкими або особливо гнучкими. Гнучкі і особливо гнучкі жили будь-яких перерізів виготовляють багатодротовими.
Залежно від призначення для ізоляції жил кабелів, проводів і шнурів можуть застосовуватися різні сорти кабельного паперу, гуми і пластмаси.
Кабельний папір застосовується для ізоляції жил силових і контрольних кабелів. Паперова стрічка накладається методом обмотки на струмопровідну жилу і просочується у вакуумі нафтовим або синтетичним маслом.
Ізоляційні гуми виготовляють на основі натурального і синтетичного каучуків. Характерною особливістю такої ізоляції є гнучкість та еластичність. Вулканізована гума накладається суцільним шаром на струмопровідні жили дротів, кабелів і шнурів.
Значного поширення набула ізоляція з поліхлорвінілового пластикату, що являє собою суміш поліхлорвінілової смоли з різними пластифікаторами, стабілізаторами і фарбниками. До переваг пластикату належить його негорючість, волого- і маслостійкість, достатня гнучкість і еластичність. Суцільна пластмасова ізоляція застосовується в силових кабелях, проводах і шнурах.
Для захисту ізоляції від дії світла, вологи, хімічних речовин, а також для оберігання від механічних дій більшість дротів, кабелів і шнурів забезпечуються оболонками.
Металеві оболонки є найбільш герметичними. Найчастіше їх виготовляють зі свинцю і алюмінію. Порівняно із свинцевими оболонками алюмінієві механічно більш міцні, мають меншу вагу і краще протистоять вібраціям. Свинцеві оболонки мають більшу механічну стійкість.
Дроти і кабелі з гумовою і пластмасовою ізоляцією забезпечуються оболонками з гуми або пластмаси (табл. 7.4).
Для захисту оболонок від механічних пошкоджень і корозії застосовуються захисні покриви: броня і зовнішній покрив.
Таблиця 7.4 – Марки дротів і кабелів, застосовувані в ОУ, що рекомендуються
Марка |
Характеристика |
Переважна область застосування |
Число жил |
S, мм2 |
ПВ-1 |
З мідною жилою з ПВХ-ізоляцією |
Прокладка в пустотних каналах будівельних конструкцій, що не згорають |
1 |
0,5-95 |
ПВ-2 |
Те саме, гнучкий |
Приєднання ОП, встановлюваних на рухомих кронштейнах |
1 |
2-95 |
АПВ |
З алюмінієвою жилою, з ПВХ-ізоляцією |
Прокладка в трубах і пустотних каналах будівельних конструкцій, що не згорають |
1 |
2-120 |
ППВ |
З мідними жилами, плоский з розділовою основою, (ПВХ) |
Відкрита проводка по будівельних конструкціях |
2; 3 |
0,75-4 |
АППВ |
Те саме, з алюмінієвими жилами |
Те саме |
2; 3 |
2-6 |
АМПВ |
З алюмомідною жилою, з ПВХ-ізоляцією |
Прокладка в трубах і пустотних каналах |
1 |
1-10 |
АМППВ |
Те саме, плоский з розділовою основою |
Нерухома відкрита прокладка |
2; 3 |
1,5-6 |
ПРТО |
З мідною жилою, в обплетенні, просоченій протигнилоїсним складом |
Прокладка в трубах, що не згорають |
1; 2; 3; 7; 10 |
0,75-120 |
АПРТО |
Те саме, з алюмінієвою жилою |
Те саме |
Те саме |
2,5-120 |
ВВГ |
Кабель з мідними жи-лами з ПВХ-ізоляцією, в ПВХ-оболонці, не-броньований |
Для відкритого прокладування у виробничих приміщеннях, а також у землі (траншеях) |
1,2,3,4 |
1,5-50 |
АВВГ |
Те саме, з алюмінієвими жилами |
Те саме |
1; 2; 3; 4 |
2,5-50 |
ВБВ |
Те саме, з мідними жилами з ПВХ-ізоляцією, броньований із зовнішнім покривом з ПВХ |
Для відкритої нерухомої прокладки; на трасах з великою різницею рівнів |
2; 3; 4 |
1,5-95 |
АВБВ |
Те саме, з алюмінієвими жилами |
Те саме |
2; 3; 4 |
2,5-120 |
Броня виконується із сталевих стрічок або дроту, які обмотуються навколо кабелю і надійно захищають його від механічних пошкоджень.
Крім приведених у табл. 7.4 основних марок проводів і кабелів, в освітлювальних мережах залежно від умов середовища, прийнятих способів виконання мереж застосовується й інша кабельна і провідникова продукція, інформацію про яку можна знайти у довідниках.
