- •Електроосвітлення
- •1. Фізичні основи оптичного випромінювання
- •1.1. Виникнення оптичного випромінювання, його хвильова і квантова природа
- •1.2. Спектр оптичного випромінювання, його характеристики та використання окремих ділянок
- •1.3. Система енергетичних величин оптичного випромінювання та одиниці їх вимірювання
- •1.4. Приймачі променистої енергії і їхні характеристики
- •1.5. Взаємодія оптичного випромінювання із приймачами, поняття ефективного потоку
- •1.6. Світлова система величин, одиниці їх вимірювання
- •1.6.1. Світловий потік
- •1.6.2. Сила світла
- •1.6.3. Освітленість
- •1.6.4. Відношення між силою світла (I) й освітленістю (е). Закон зворотних квадратів
- •1.6.5. Горизонтальна освітленість
- •1.6.6. Вертикальна освітленість
- •1.6.8. Яскравість
- •1.7. Світлові властивості тіл
- •1.8. Колір у техніці освітлення
- •2. Джерела оптичного випромінювання
- •2.1. Лампи розжарювання (лр)
- •2.2. Галогенні лампи розжарювання (глр)
- •2.3. Розрядні лампи
- •2.3.1. Люмінесцентні лампи (лл)
- •2.3.2. Компактні люмінесцентні лампи (клл)
- •2.3.3. Ртутні лампи високого тиску дрл
- •2.3.4. Металогалогенні лампи дрі
- •2.3.5. Натрієві лампи високого тиску (нлвт)
- •2.3.6. Світлодіоди
- •3. Світлотехнічна частина освітлювальних установок
- •3.1. Основні вимоги до електричного освітлення виробничих приміщень
- •3.2. Системи освітлення
- •3.3. Види освітлення
- •3.4. Принципи нормування освітлення
- •3.5. Основні положення з вибору джерел світла
- •3.6. Розміщення світильників
- •3.7. Освітлювальні прилади (оп)
- •3.8. Конструктивне виконання освітлювальних приладів
- •4. Розрахунок освітленості
- •4.1. Метод коефіцієнта використання
- •4.2. Точковий метод
- •4.2.1. Розрахунок освітленості на горизонтальній площині
- •4.2.2. Розрахунок освітленості на похилій площині
- •4.2.3. Розрахунок освітленості від світної лінії
- •Зона, що освітлюється
- •4.3. Розрахунок освітленості від дифузійно випромінюючої поверхні
- •4.4. Розрахунок прожекторного освітлення
- •5. Електропостачання освітлювальних установок
- •5.1. Джерела живлення
- •5.2. Схеми живлення освітлювальних установок
- •5.2.1. Загальні положення
- •5.2.2. Схеми живлення виробничих будівель
- •5.2.3. Схеми живлення громадських будівель
- •5.2.4. Схеми групових ліній
- •5.3. Управління освітленням
- •5.3.1. Загальні вказівки й рекомендації
- •5.3.2. Дистанційне, автоматичне і телемеханічне керування
- •5.4. Захист освітлювальних мереж
- •5.4.1. Загальні положення
- •5.4.2. Вибір струмів апаратів захисту
- •5.4.3. Місця установки апаратів захисту
- •5.5. Заземлення і занулення в освітлювальних установках
- •6. Розрахунок освітлювальної мережі
- •6.1. Розрахункові освітлювальні навантаження
- •6.2. Вибір перерізу провідників за струмом навантаження
- •6.3. Розрахунок мереж за втратою напруги
- •6.3.1. Допустимі втрати напруги в електричних мережах
- •6.3.2. Розрахунок за втратою напруги двопровідних мереж
- •6.3.3. Розрахунок за втратою напруги мереж трифазного струму
- •6.3.4. Розрахунок за втратою напруги мереж з нульовим проводом при нерівномірному навантаженні фаз
- •6.3.5. Розрахунок мережі на найменшу витрату провідникового матеріалу
- •6.3.6. Вибір перерізу нульових проводів
- •6.4. Компенсація реактивної потужності.
- •7. Монтаж і експлуатація освітлювальних установок
- •7.1. Розподільні і групові освітлювальні щитки
- •Структура умовного позначення
- •7.2. Апарати захисту
- •7.3. Основні відомості про проводи, шнури й кабелі
- •7.4. Види проводок і сфери їх застосування
- •7.5. Монтаж електропроводок і світильників
- •7.6. Експлуатація освітлювальних установок
- •7.7. Економія електроенергії в освітлювальних установках
- •Список літератури
- •Електроосвітлення
6. Розрахунок освітлювальної мережі
6.1. Розрахункові освітлювальні навантаження
Розрахункові освітлювальні навантаження виробничих, громадських і допоміжних будівель визначаються виходячи із встановленої потужності освітлювальних приладів, одержаної в результаті світлотехнічного розрахунку, вони становлять сумарну потужність усіх джерел світла даної освітлювальної установки напругою вище 42 В і знижувальних трансформаторів 12 – 42 В.
В установках з розрядними лампами розрахункова потужність включає втрати потужності в ПРА.
При визначенні розрахункового навантаження на вводі в будівлю або на початку розподільної лінії використовують коефіцієнт попиту Кс, що дорівнює відношенню розрахункового тривалого навантаження до встановленої потужності освітлювальної установки.
Коефіцієнт попиту для розрахунку живильної мережі виробничих будівель беруть таким, що дорівнює:
1,0 – для дрібних виробничих будівель і ліній, що живлять окремі групові щитки;
0,95 – для будівель, що складаються з окремих великих прольотів;
0,85 – для будівель, що складаються з багатьох окремих приміщень;
0,8 – для адміністративно-побутових і лабораторних будівель промислових підприємств;
0,6 – для складських будівель, що складаються з багатьох окремих приміщень, електричних підстанцій.
Для громадських будівель Кс приймають відповідно до ДБН В.2.5 – 23 – 2003 «Проектування електроустаткування житлових і громадських будівель і споруд» залежно від встановленої потужності і призначення будівель.
Розрахункове навантаження ліній, що живлять штепсельні розетки в громадських будівлях, визначається за формулою
Ррш = Ксш·Руш·п, (6.1)
де Ррш – розрахункове навантаження лінії, кВт;
Ксш – розрахунковий коефіцієнт попиту, що береться таким, що дорівнює 0,1 – 0,2 для вводів в будівлю, 0,2 – 0,4 для живильних мереж і 1,0 – для групових мереж;
Руш – встановлена потужність електроприймачів, зокрема споживачів оргтехніки, приєднуваних до штепсельної розетки, береться такою, що дорівнює 60 Вт;
п – число штепсельних розеток.
6.2. Вибір перерізу провідників за струмом навантаження
Струм навантаження, проходячи по провіднику, нагріває його. ПУЕ встановлені найбільші допустимі температури нагріву жил провідників і, виходячи з цього, визначені допустимі струмові навантаження для проводів і кабелів залежно від матеріалу, їх ізоляції і умов прокладки.
Значення струму, що проходить у фазних проводах, визначається за такими формулами:
для трифазних ліній з нульовим проводом і без нього
;
(6.2)
для двофазних ліній з нульовим проводом
;
(6.3)
для однофазних ліній
, (6.4)
де P1, P2, Р3 – розрахункові навантаження одно-, дво- і трифазної ліній;
Uл – лінійна напруга мережі;
Uф – фазна напруга мережі;
сos
–
коефіцієнт потужності
навантаження.
Припустимі тривалі струми для проводів з гумовою або полівінілхлоридною ізоляцією, шнурів з гумовою ізоляцією й кабелів з гумовою або пластмасовою ізоляцією у свинцевій, полівінілхлоридній і гумовій оболонці наведені в табл. 6.1 – 6.4. Вони взяті для температури: жил +65°С, оточуючого повітря + 25°С і землі +15 °С.
Таблиця 6.1 – Припустимий тривалий струм для проводів і шнурів з гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами
Переріз струмопровідної жили, мм2 |
Струм, А, для проводів, прокладених |
|||||
відкрито |
в одній трубі |
|||||
двох одно-жильних |
трьох одно- жильних |
чотирьох одно- жильних
|
одного дво-жильного
|
одного три-жильного
|
||
0,5 0,75 1 1,2 1,5 2 2,5 3 4 5 6 8 10 16 25 35 50 70 95 120 150 185 240 300 400 |
11 15 17 20 23 26 30 34 41 46 50 62 80 100 140 170 215 270 330 385 440 510 605 695 830 |
- - 16 18 19 24 27 32 38 42 46 54 70 85 115 135 185 225 275 315 360 - - - -
|
- - 15 16 17 22 25 28 35 39 42 51 60 80 100 125 170 210 255 290 330 - - - - |
- - 14 15 16 20 25 26 30 34 40 46 50 75 90 115 150 185 225 260 - - - - - |
- - 15 16 18 23 25 28 32 37 40 48 55 80 100 125 160 195 245 295 - - - - -
|
- - 14 14,5 15 19 21 24 27 31 34 43 50 70 85 100 135 175 215 250 - - - - - |
Таблиця 6.2 – Припустимий тривалий струм для проводів з гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами
Переріз струмопровідної жили, мм2 |
Струм, А, для проводів, прокладених |
|||||
відкрито |
в одній трубі |
|||||
двох одно- жильних |
трьох одно- жильних |
чотирьох одно- жильних |
одного дво- жильного |
одного три-жиль-ного |
||
2 2,5 3 4 5 6 8 10 16 25 35 50 70 95 120 150 185 240 300 400 |
21 24 27 32 36 39 46 60 75 105 130 165 210 255 295 340 390 465 535 645 |
19 20 24 28 32 36 43 50 60 85 100 140 175 215 245 275 - - - - |
18 19 22 28 30 32 40 47 60 80 95 130 165 200 220 255 - - - - |
15 19 21 23 27 30 37 39 55 70 85 120 140 175 200 - - - - - |
17 19 22 25 28 31 38 42 60 75 95 125 150 190 230 - - - - - |
14 16 18 21 24 26 32 38 55 65 75 105 135 165 190 - - - - - |
Таблиця 6.3 – Припустимий тривалий струм для проводів з мідними жилами з гумовою ізоляцією в металевих захисних оболонках і кабелях з мідними жилами з гумовою ізоляцією у свинцевій, полівінілхлоридній, найритовій або гумовій оболонці, броньованих і неброньованих.
Переріз струмопровідної жили, мм2 |
Струм, А, для проводів і кабелів |
||||
одножильних |
двожильних |
трижильних |
|||
при прокладуванні |
|||||
у повітрі |
у повітрі |
у землі |
у повітрі |
у землі |
|
1,5 2,5 4 6 10 16 25 35 50 70 95 120 150 185 240
|
23 30 41 50 80 100 140 170 215 270 325 385 440 510 605 |
19 27 38 50 70 90 115 140 175 215 260 300 350 405 - |
33 44 55 70 105 135 175 210 265 320 385 445 505 570 -
|
19 25 35 42 55 75 95 120 145 180 220 260 305 350 -
|
27 38 49 60 90 115 150 180 225 275 330 385 435 500 - |
Примітка. Струми відносяться до проводів і кабелів як з нульовою жилою, так і без неї
Таблиця 6.4 – Припустимий тривалий струм для кабелів з алюмінієвими жилами з гумовою або пластмасовою ізоляцією у свинцевій, полівінілхлоридній і гумовій оболонках, броньованих і неброньованих
Переріз струмопровідної жили, мм2 |
Струм, А, для кабелів |
||||
одножильних |
двожильних |
трижильних |
|||
при прокладуванні |
|||||
у повітрі |
у повітрі |
у землі |
у повітрі |
у землі |
|
2,5 4 6 10 16 25 35 50 70 95 120 150 185 240 |
23 31 38 60 75 105 130 165 210 250 295 340 390 465
|
21 29 38 55 70 90 105 135 165 200 230 270 310 - |
34 42 55 80 105 135 160 205 245 295 340 390 440 - |
19 27 32 42 60 75 90 110 140 170 200 235 270 - |
29 38 46 70 90 115 140 175 210 255 295 335 385 - |
Примітка. Припустимі тривалі струми для чотирижильних кабелів із пластмасовою ізоляцією на напругу до 1 кВ можуть вибиратися за таблицею, як для трижильних кабелів, але з коефіцієнтом 0,92
При визначенні кількості проводів, що прокладають в одній трубі (або жил багатожильного провідника), нульовий робочий провідник чотирипровідної системи трифазного струму, а також заземлювальні й нульові захисні провідники в розрахунках не беруться.
