- •2. Проблемні питання сутності і значення цивільної процесуальної форми.
- •3. Норми цивільного процесуального права. Поняття, межі дії, та реалізація в цивільному судочинстві.
- •4.Стадії і провадження як поняття, що визначають структуру цивільного процесуального права.
- •5.Характеристика джерел цивільного процесуального права.
- •6. Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.
- •7. Поняття і значення принципів цивільного процесуального права як найважливіших гарантій здійснення правосуддя.
- •8. Особливості системи принципів цивільного процесуального права.
- •9. Підстави класифікації принципів цивільного процесуального права.
- •11. Система організаційних принципів цивільного процесуального права і їх роль в здійсненні правосуддя у цивільних справах.
- •10.Взаємозв'язок принципів цивільного процесуального права.
- •13. Цивільні процесуальні правовідносини як владні відносини в цивільному судочинстві, їх особливості.
- •14. Проблемні питання поняття і форми цивільних правовідносин
- •15. Цивільні процесуальні відносини як відносини між двома суб'єктами.
- •20. Місце і роль судового доказування в здійсненні цілей і завдань правосуддя.
- •21. Проблемні питання поняття судового доказування в науці цивільного процесуального права.
- •22. Особливості елементів структури судового доказування.
- •23. Правова природа обов'язків по доказуванню в сучасному цивільному процесі.
- •24. Проблема активності суду в процесі доказування у цивільних справах.
- •25. Класифікація фактів, які складають предмет доказування.
- •26. Вплив предмету доказування на обсяг судових доказів по цивільних справах.
- •27. Особливості процесуальної форми цивільного процесуального доказування.
- •28. Спірні питання класифікації доказів.
- •29. Доказовий зміст пояснень сторін і третіх осіб. Процесуальний порядок отримання та дослідження пояснень сторін і третіх осіб.
- •30. Показання свідків як процесуальний засіб. Процесуальний порядок отримання і дослідження показань свідків. Імунітет свідків.
- •31.Висновок експерта як засіб доказування (питання містить багато додаткових питань, тож вибачайте що багато інфи)
- •32. Письмові докази
- •33 Речові докази
- •34 Забезпечення доказів
- •35 Поняття позову
- •36 Поняття і сутність позовного провадження (може ще щось додасте)
- •37 Проблемні питання елементів позову
- •38 Зміна позову
- •39 Право на пред’явлення позову
- •40 Захист прав відповідача
- •41. Правова природа окремого провадження як одного з видів провадження цивільного судочинства.
- •Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, процесуальний порядок та наслідки відкриття.
- •51. Провадження у справі досудового розгляду (підготовка справи до судового розгляду): проблеми теорії та практики.
- •52. Місце підготовки цивільної справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу.
- •53. Визначення меж стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду.
- •54. Особливості процесуальної форми підготовки цивільної справи до судового розгляду.
- •1. Уточнення обставин, що мають значення для правильного та своєчасного
- •3. Визначення та уточнення предмету доказування, виявлення та витребування необхідних для розгляду справи доказів.
- •4. Вживання заходів з забезпечення позову.
- •3. Призначення справи до судового розгляду. Повідомлення і виклики суду
- •57. Заочний розгляд справи питання теорії та практики.
- •58. Практична діяльність суду і інших учасників по підготовці цивільної справи до судового розгляду.
- •59. Особливості підготовки справи до розгляду в провадженні по перегляду судових рішень.
- •60. Постанови суду першої інстанції та їх значення у захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
- •61. Проблемні питання щодо видів судових постанов в цивільному процесі.
- •62. Проблема сутності юридичної природи судового рішення, як найважливішого акту правосуддя, його декларативний та імперативний характер.
- •63. Проблемні питання щодо вимог які застосовуються до судового рішення як правозастосовчого акту і акту вирішення справи по суті.
- •64. Проблеми законної сили судового рішення: законодавчі новели.
- •71. Характеристика повної і неповної апеляції.-разом
- •72. Проблемні питання щодо суб’єктів права апеляційного оскарження.
- •73. Строки апеляційного оскарження: законодавчі новели.
- •74. Апеляційна скарга: її форма і зміст, порядок подання.
- •75. Строки розгляду апеляційної скарги: законодавчі новели.
- •76. Передумови права на апеляційне оскарження.
- •77. Докази в апеляційному провадженні.
- •78. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Проблемні питання та законодавчі новели.
- •79. Скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміна рішення: законодавчі новели.
- •80. Підстави для скасування судового наказу в апеляційному порядку: новели цпк.
- •2. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:
- •91. Перевірка Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ
- •92. Порядок вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ
- •93. Процедура підготовки справи до судового розгляду та сам розгляд справи Верховним Судом
- •94. Поняття нових та нововиявлених обставин: їх співвідношення.
- •95. Підстави перегляду судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •96. Вимоги щодо змісту заяви про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •97. Проблемні питання процесуального порядку розгляду заяви про перегляд судових постанов за
- •98. Оскарження ухвал суду щодо вирішення питання про перегляд судових постанов у зв’язку з
- •99. Загальна характеристика підстав для скасування судових рішень.
- •100.Сучасні проблеми, які виникають на стадії апеляційного розгляду судових рішень по цивільних
- •101. Виникнення і розвиток інституту перегляду судових постанов, які набрали чинності.
- •102. Сутність інституту касації.
- •103. Сутність касаційного оскарження судових рішень.
- •104. Передумови права на касаційне оскарження.
- •105. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •106. Особливості проведення попереднього розгляду справи і призначення справи до судового розгляду.
- •107. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •108. Сутність і характеристика підстав щодо скасування судових рішень судом касаційної інстанції.
3. Призначення справи до судового розгляду. Повідомлення і виклики суду
Призначення справи до судового розгляду може мати місце лише після того, як будуть проведені всі необхідні дії по підготовці. Справа вважається підготовленою, якщо уточнені вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі; встановлено коло фактів, що мають значення для справи; з'ясовані і
витребувані необхідні докази; визначений склад осіб, які беруть участь у справі; відповідачу вручена копія заяви, а у необхідних випадках і копії доданих до неї документів; особи, які беруть участь у справі, повідомлені про місце і час розгляду справи Згідно з положеннями ЦПК України після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу про призначення справи до розгляду, в якій вказує всі підготовчі дії, проведені у даній справі, визначає коло осіб, які підлягають виклику в судове засідання, і встановлює час та місце її розгляду.
Час розгляду справи призначається суддею з урахуванням встановленого законом для даної категорії справ строку їх розгляду. Місцем розгляду більшості справ є приміщення суду, що прийняв справу до провадження.
Необхідною умовою здійснення правосуддя, своєчасного захисту прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, є дотримання встановлених цивільним процесуальним законодавством і років розгляду цивільних справ.
Трудові справи повинні бути розглянуті судом у семиденний строк, справ про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, у десятиденний строк, всі інші справи — у п’ятнадцятиденний строк. Строк розгляду справи обчислюється з дня закінчення підготовки по справі.
Проте в деяких випадках встановлений законом строк розгляду справи обчислюється з дня надходження заяви. Мова йде по-перше, про справи, які виникають з адміністративно-правових відносин. Так, наприклад, скарги на неправильності в списках виборців чи в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі, суд повинен розглянути не пізніше трьох днів, включаючи і день надходження заяви, якщо вона подана не пізніше дванадцятої години цього дня; скарги на дії органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень розглядаються судом не пізніше як у десятиденний строк з дня їх надходження. Справа про визнання страйку незаконним повинна бути розглянута судом, включаючи строки підготовки справи до судового розгляду, не пізніше як у семиденний строк (ст. 23 Закону України від 3 березня 1998 р. «Про порядок вирішення трудових спорів (конфліктів)»).
Суд зобов’язаний своєчасно повідомити осіб, які беруть участь y справі, про день розгляду справи, щоб надати їм можливість підготуватися до участі в судовому засіданні.
І Судові виклики і повідомлення провадяться повістками, що
• надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, представникам громадських організацій і трудових колективів за адресою,вказаною стороною, цими особами або іншими учасниками процесу.
Повідомлення — це процесуальна дія суду, що адресовані особам, які берутьучасть у справі. За своїм змістом це сповіщення про час і місце розглядусправи в судовому засіданні. Своєчасне повідомлення осіб, які беруть участь усправі, а також представників громадських організацій і трудових колективівпро час і місце судового засідання або вчинення процесуальних дій забезпечуєдля них можливість особистої участі в судовому засіданні або в проведенніпроцесуальної дії. Питання про явку в суд вирішується, як правило, особами,які беруть участь у справі, громадськими організаціями і трудовимиколективами, які не є стороною в справі.
На відміну від осіб, які беруть участь у справі, явка в судове засіданнясвідків, експертів, перекладачів є обов'язковою, якщо вони викликаються всуд. Судовий виклик — вимога суду з'явися до суду для здійснення тієї чиіншої процесуальної дії.
Повістки разом із зворотною розпискою надсилаються рекмендованим листом абочерез розсильних. Як виняток, повістка можна видатись на руки стороні або їїпредставникові з їх згоди для вручення відповідним особам.
Повістка повинні бути завчасно вручена особі, яка викликається, але у всякомуразі не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Повістка про виклик до суду повинна містити в собі: найменування і адресусуду із зазначенням місця, дня і часу явки: викликом; назву справи, по якійробиться виклик, вказівку, хто викликається дана особа (як позивач,відповідач, третя особа, свідок, експерт, перекладач); вказівку, викликається
дана особа в судове засідання чи на прийом до судді.
В необхідних випадках залежно від складності і характеру справи суд зповісткою про виклик відповідача направляє копію позовної заяви і копіїдокументів, доданих до неї. У повістці, що надсилається відповідачеві, маєбути зазначено, що при наявності у нього заперечень проти позову він повиненподає докази на підтвердження своїх заперечень.
Повістки про виклик, адресовані громадянам, вручаються їм під розписку.
Зворотна розписка з їх підписом підлягає поверненню до суду із зазначеннямчасу одержання. Повістка, адресована підприємству, установі, організації, їхоб’єднанню, інший громадській організації, вручається відповідній службовійособі, яка розписується про одержання її на зворотній розписці. Якщо особа,яка викликається, не буде виявлена у місці проживання, повістку вручаютьбудь-кому з дорослих членів сім'ї, які проживають разом з нею, а привідсутності їх - домоуправлінню або адміністрації за місцем роботи, а всільській місцевості — виконкому сільської Ради. Службова особа, яка одержалаповістку, зобов'язана під свою відповідальність негайно вручити її належній особі.
При відмові адресата одержати повістку особа, яка її доставляє, робитьвідповідну відмітку на повістці, яка повертається до суду. Відмітка провідмову одержати повістку стверджується підписом службової особидомоуправління чи виконкому сільської Ради, або представника адміністрації замісцем роботи, або підписами не менше двох громадян.
Судові повістки-повідомлення надсилаються особам, які беруть участь усправі, з приводу вчинення процесуальних дій, в яких участь цих осіб не єобов'язковою. Повістка-повідомлення повинна містити найменування і адресусуду, назву справи, вказується про те, яку процесуальну дію буде вчинено,
місце, день і час її вчинення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомлятисуд про зміну своєї адреси під час провадження справи. При відсутності заявипро зміну адреси повістки надсилаються на останню відому судові адресу івважаються доставленими, навіть якщо адресат за цією адресою більше непроживає. За невиконання обов'язку повідомляти суд про зміну своєї адреси під
час провадження по справі суд вправі на сторони та інших осіб, які берутьучасть у справі, накласти штраф у розмірі до одного неоподаткованого мінімумудоходів громадян.
Якщо місце фактичного перебування відповідача невідоме, суд розглядає справупісля надходження повістки з підписом службової особи виконкому сільськоїРади за місцем знаходження майна відповідача або домоуправління останнього
відомого місця перебування відповідача про те, що вручити повісткуадресатові не можна через його відсутність.
56. Проблемні питання попереднього судового засідання (завдання, порядок проведення, питання, які вирішуються в попередньому судовому засіданні). Законодавчі новели.
Стаття 130. ЦПК: Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. Ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.
Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд: 1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; 2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; 3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню; 4) з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин; 5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів; 6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів; 7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову; 8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду; 9) визначає час і місце судового розгляду.
Попереднє судове засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі. За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними. Відкладання попереднього засідання допускається один раз. Неявка на попереднє засідання належно повідомлених третіх осіб не перешкоджає його проведенню. У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, які було подано до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно. Про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду, суд постановляє ухвалу.
