- •2. Проблемні питання сутності і значення цивільної процесуальної форми.
- •3. Норми цивільного процесуального права. Поняття, межі дії, та реалізація в цивільному судочинстві.
- •4.Стадії і провадження як поняття, що визначають структуру цивільного процесуального права.
- •5.Характеристика джерел цивільного процесуального права.
- •6. Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.
- •7. Поняття і значення принципів цивільного процесуального права як найважливіших гарантій здійснення правосуддя.
- •8. Особливості системи принципів цивільного процесуального права.
- •9. Підстави класифікації принципів цивільного процесуального права.
- •11. Система організаційних принципів цивільного процесуального права і їх роль в здійсненні правосуддя у цивільних справах.
- •10.Взаємозв'язок принципів цивільного процесуального права.
- •13. Цивільні процесуальні правовідносини як владні відносини в цивільному судочинстві, їх особливості.
- •14. Проблемні питання поняття і форми цивільних правовідносин
- •15. Цивільні процесуальні відносини як відносини між двома суб'єктами.
- •20. Місце і роль судового доказування в здійсненні цілей і завдань правосуддя.
- •21. Проблемні питання поняття судового доказування в науці цивільного процесуального права.
- •22. Особливості елементів структури судового доказування.
- •23. Правова природа обов'язків по доказуванню в сучасному цивільному процесі.
- •24. Проблема активності суду в процесі доказування у цивільних справах.
- •25. Класифікація фактів, які складають предмет доказування.
- •26. Вплив предмету доказування на обсяг судових доказів по цивільних справах.
- •27. Особливості процесуальної форми цивільного процесуального доказування.
- •28. Спірні питання класифікації доказів.
- •29. Доказовий зміст пояснень сторін і третіх осіб. Процесуальний порядок отримання та дослідження пояснень сторін і третіх осіб.
- •30. Показання свідків як процесуальний засіб. Процесуальний порядок отримання і дослідження показань свідків. Імунітет свідків.
- •31.Висновок експерта як засіб доказування (питання містить багато додаткових питань, тож вибачайте що багато інфи)
- •32. Письмові докази
- •33 Речові докази
- •34 Забезпечення доказів
- •35 Поняття позову
- •36 Поняття і сутність позовного провадження (може ще щось додасте)
- •37 Проблемні питання елементів позову
- •38 Зміна позову
- •39 Право на пред’явлення позову
- •40 Захист прав відповідача
- •41. Правова природа окремого провадження як одного з видів провадження цивільного судочинства.
- •Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, процесуальний порядок та наслідки відкриття.
- •51. Провадження у справі досудового розгляду (підготовка справи до судового розгляду): проблеми теорії та практики.
- •52. Місце підготовки цивільної справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу.
- •53. Визначення меж стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду.
- •54. Особливості процесуальної форми підготовки цивільної справи до судового розгляду.
- •1. Уточнення обставин, що мають значення для правильного та своєчасного
- •3. Визначення та уточнення предмету доказування, виявлення та витребування необхідних для розгляду справи доказів.
- •4. Вживання заходів з забезпечення позову.
- •3. Призначення справи до судового розгляду. Повідомлення і виклики суду
- •57. Заочний розгляд справи питання теорії та практики.
- •58. Практична діяльність суду і інших учасників по підготовці цивільної справи до судового розгляду.
- •59. Особливості підготовки справи до розгляду в провадженні по перегляду судових рішень.
- •60. Постанови суду першої інстанції та їх значення у захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
- •61. Проблемні питання щодо видів судових постанов в цивільному процесі.
- •62. Проблема сутності юридичної природи судового рішення, як найважливішого акту правосуддя, його декларативний та імперативний характер.
- •63. Проблемні питання щодо вимог які застосовуються до судового рішення як правозастосовчого акту і акту вирішення справи по суті.
- •64. Проблеми законної сили судового рішення: законодавчі новели.
- •71. Характеристика повної і неповної апеляції.-разом
- •72. Проблемні питання щодо суб’єктів права апеляційного оскарження.
- •73. Строки апеляційного оскарження: законодавчі новели.
- •74. Апеляційна скарга: її форма і зміст, порядок подання.
- •75. Строки розгляду апеляційної скарги: законодавчі новели.
- •76. Передумови права на апеляційне оскарження.
- •77. Докази в апеляційному провадженні.
- •78. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Проблемні питання та законодавчі новели.
- •79. Скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміна рішення: законодавчі новели.
- •80. Підстави для скасування судового наказу в апеляційному порядку: новели цпк.
- •2. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:
- •91. Перевірка Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ
- •92. Порядок вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ
- •93. Процедура підготовки справи до судового розгляду та сам розгляд справи Верховним Судом
- •94. Поняття нових та нововиявлених обставин: їх співвідношення.
- •95. Підстави перегляду судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •96. Вимоги щодо змісту заяви про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •97. Проблемні питання процесуального порядку розгляду заяви про перегляд судових постанов за
- •98. Оскарження ухвал суду щодо вирішення питання про перегляд судових постанов у зв’язку з
- •99. Загальна характеристика підстав для скасування судових рішень.
- •100.Сучасні проблеми, які виникають на стадії апеляційного розгляду судових рішень по цивільних
- •101. Виникнення і розвиток інституту перегляду судових постанов, які набрали чинності.
- •102. Сутність інституту касації.
- •103. Сутність касаційного оскарження судових рішень.
- •104. Передумови права на касаційне оскарження.
- •105. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •106. Особливості проведення попереднього розгляду справи і призначення справи до судового розгляду.
- •107. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •108. Сутність і характеристика підстав щодо скасування судових рішень судом касаційної інстанції.
102. Сутність інституту касації.
Касація- це спосіб оскарження судових рішень, які набрали чинності (законної сили), на підставах неправильного застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Касаційне провадження є однією із конституційних гарантій охорони прав, свобод та законних інтересів осіб в цивільному процесі, адже завдяки йому учасники цивільного судочинства отримують можливість обстоювати свої права вже після набрання судовим рішенням законної сили, якщо є підстави сумніватися в законності останнього. Процесуально-правовий інститут касаційного провадження у суді передбачає можливість оскарження рішень, ухвал, постановлених судом першої інстанції лише у зв'язку з порушенням матеріального чи процесуального закону та які були оскаржені в апеляційному порядку, а також рішень й ухвал суду апеляційної інстанції. Основною функцією касаційного суду є перевірка законності розглянутих справ, в яких суд апеляційної інстанції не усунув істотні порушення закону або сам їх допустив, і забезпечення однакового застосування закону.
Касаційна система перегляду виникла у Франції, а потім була сприйнята багатьма європейськими державами (в деяких країнах вона має назву "ревізійний порядок"). Така система є додатковою гарантією захисту суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави. Завдання суду касаційної інстанції полягають в перевірці законності судових рішень, які набрали чинності, та виправленні судових помилок, допущених судами першої та апеляційної інстанцій. З наведеного випливає, що в Україні діє двоступенева система оскарження судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що не набрали законної сили, можуть бути переглянуті в апеляційному порядку, а судові рішення, що набрали законної сили, - в касаційному .
103. Сутність касаційного оскарження судових рішень.
Право касаційного оскарження- це право на порушення провадження в суді касаційної інстанції щодо перевірки законності рішень і ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили, суб'єктами права касаційного оскарження. Суб'єктами права касаційного оскарження відповідно до ст. 324 ЦПК України можуть бути сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки. Таким правом наділений також прокурор, який представляв інтереси громадянина або держави в суді (ст. 36-1 і 37 Закону України "Про прокуратуру"), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини в разі звернення до суду із заявою про захист прав і свобод осіб, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно (ст. 13 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"), органи державної влади, місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, якщо вони, відповідно до вимог закону, звернулися до суду із заявами про захист прав і свобод інших осіб (ст. ст. 26, 45 ЦПК), особи, заінтересовані у справах окремого провадження (ст. 26 ЦПК). Залучені або допущені до процесу сторони та інші особи мають право оскаржувати в касаційному порядку рішення незалежно від фактичної участі в судовому розгляді. Правом оскарження користуються також правонаступники, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво (ст. 37 ЦПК). Судовий представник (адвокат, юрисконсульт тощо) вправі подати касаційну скаргу на рішення, якщо таке повноваження спеціально обумовлено в дорученні, виданому особою, яку він представляє. Новелою чинного ЦПК України є надання права касаційного оскарження особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Право касаційного оскарження і касаційного подання обмежується об'єктом оскарження, яким є: рішення і ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеляційного суду. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. До них відносяться ухвали, вказані в пунктах 1, 3,4, 13, 14, 15, 16, 17, 18,20, 24, 25,26,27,28,29,31 -33 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, а саме ухвали щодо: - відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування судового наказу;
повернення заяви позивачеві (заявникові); - відмови у відкритті провадження у справі; - зупинення провадження у справі; - залишення заяви без розгляду; - залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду; - відхилення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з ново виявленими обставинами; - видачі дубліката виконавчого листа; - відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення; - звернення стягнення на грошові кошти, що є на рахунках; - заміни сторони виконавчого провадження; - визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; - рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби; - повороту виконання рішення суду; - відмови в поновленні втраченого судового провадження; - відмови у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; - повернення заяви про скасування рішення третейського суду; - повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду .
Касаційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. Відповідно до ст. 319 ЦПК України рішення та ухвали апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення. У разі пропуску строку на касаційне оскарження з причин, визнаних судом поважними, суд за заявою особи, яка подала скаргу може поновити цей строк. Касаційна скарга, подана після закінчення строку на касаційне оскарження, повертається особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено. Про поновлення строку на касаційне оскарження або про відмову у прийнятті касаційної скарги суддею-доповідачем постановлюється відповідна ухвала (ст. 325 ЦПК). Процесуальним законом регламентовані не тільки строки, але і порядок подачі касаційної скарги. Згідно ст. 327 ЦПК України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу, який перевіряє її відповідність вимогам, встановленим ст. 326 ЦПК України.
