2. Суть і структура суспільного виробництва. Відтворення

Класики економічної теорії довели, що основою життя суспільства є праця або виробництво.

Економічна теорія розглядає виробництво у широкому і вузькому розумінні слова. В широкому розумінні – це суспільне виробництво, яке включає чотири стадії проходження товару від виробника до споживача: виробництво, розподіл, обмін і споживання. Між ними повинна бути взаємодія, тому що, якщо не працює одна із стадій, все суспільне виробництво не розвивається відповідним чином.

У вузькому розумінні це суто виробництво або перша стадія суспільного виробництва.

Виробництво як таке є безперервний процес, в якому створюються необхідні матеріальні та духовні блага для задоволення потреб суспільства.

Оскільки потреби є безмежні і різноманітні, то і виробництво має відповідно, складну структуру. В ньому виділяють: сфери, підрозділи, галузі, підприємства. Перш за все, розрізняють дві сфери виробництва.

Виробнича – та, де виробляються матеріальні блага і надаються виробничі послуги. Її галузі: промисловість, сільське господарство, рибальство, лісове господарство, геологія та розвідка корисних копалин, громадське харчування, торгівля, галузь, яка доводить товар від виробника до споживача, а інколи і бере участь у доробці (пакування,фасування) і тим самим доповнює його вартість, вантажний транспорт, виробничий зв’язок – виробничі послуги, без яких не може обійтись виробництво.

Виробнича сфера поділяється на два підрозділи:

• виробництво засобів виробництва (техніка, обладнання, сировина);

• виробництво предметів споживання.

Невиробнича сфера – в якій виробляються нематеріальні блага – задовольняються духовні і культурні потреби та надаються невиробничі послуги. Це: наука, культура, в тому числі і фізична культура, освіта, медичне обслуговування, побутові послуги, громадський транспорт і зв’язок, туризм, банківська справа, страхування, охорона правопорядку тощо.

Між сферами, підрозділами і галузями повинне бути пропорційне співвідношення. Тільки в цьому разі люди зможуть задовольняти всі свої потреби.

У зв’язку з безмежністю і безкінечністю потреб, виробництво повинно працювати безперебійно, тобто відтворюватись.

Відтворення – це безперервний процес відновлення і повторення виробництва. Розрізняють відтворення: просте, розширене, спадне.

Просте відтворення – повторення виробництва у незмінних розмірах.

Розширене відтворення – повторення виробництва у зростаючих масштабах.

Зростання виробництва, в свою чергу, може бути двоякого характеру.

Екстенсивне зростання – за рахунок залучення додаткової техніки, сировини, робочої сили. Цей тип зростання був властивий нижчим формам організації виробництва. Перважав він і в СРСР.

Інтенсивне зростання – за рахунок кращого використання наявних ресурсів – модернізації виробництва, запровадження нових технологій, підвищення кваліфікації працівників, покращення організації виробництва.

Спадне відтворення – звуження або скорочення виробництва.

Процес відтворення виробництва не може здійснюватись без взаємодії і постійного відтворення його факторів, тобто складових елементів процесу виробництва.