- •Міністерство освіти і науки України Херсонський державний університет Інститут природознавства
- •Лановенко о.Г.
- •Херсон – 2011
- •Зміст стор.
- •Розділ 8. Генетичні процеси у популяціях …………………………………... 138
- •Розділ I. Молекулярні основи спадковості
- •Продукти транскрипції:
- •Продукти процесингу:
- •Трансляція
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Відповідь: молекулярна маса гена становить 579 600 а.О.М. ;його довжина – 285,26 нм; ген у 20,7 разів важчий за поліпептид, який він кодує. Задачі для самостійного розв’язання
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз Задачі для самостійного розв’язання
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •1. Закон одноманітності гібридів f1:
- •2. Закон розщеплення:
- •3. Закон незалежного комбінування генів:
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Визначення типу успадкування ознаки
- •Визначення генотипу або фенотипу потомства за відомим
- •Визначення кількості або ймовірності появи особин певного
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Аналіз родоводів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •(За Фішером, із скороченням)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Правило 1.
- •Правило 2.
- •Правило 3.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення генотипів батьківських форм і локалізації генів за фенотипом нащадків f1 та f2 Задача 1.
- •Розв’язання:
- •Задача 2 (а)
- •Задача 2 б)
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Приклади розв’язання задач
- •Визначення типів і кількісного співвідношення гамет особини при зчепленому успадкуванні ознак
- •2. Визначення відносного розміщення генів на хромосомі та відстані між ними в одиницях кросинговеру
- •3. Визначення процентного співвідношення фенотипових класів у потомстві дигетерозиготи за зчепленими генами
- •4. Визначення місця локалізації генів на хромосомі, частоти кросинговеру та відстані між генами
- •1) Забарвлення пагонів (зелене –золотисте):
- •Присутність – відсутність лігули:
- •3) Забарвлення листя:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія Приклади розв’язання задач
- •2) Проводимо перевірку гіпотези: р: аааа (червоні) х аааа (білі) f1: ♀ аАаа (рожеві) х ♂ аааа (білі)
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •8.1.Генетична структура ідеальних менделівських
- •Популяцій
- •Приклади розв’язання задач
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Відповідь: частка гетерозигот у третьому поколінні після встановлення рівноваги у панміктичній популяції жита буде 48 %. Задачі для самостійного розв’язання
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Список використаної літератури
- •Відповіді на задачі збірника
- •1.1. Структура та властивості нуклеїнових кислот Генетичний код та його реалізація під час трансляції
- •1.2. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів
- •2.1. Цитологічні основи нестатевого розмноження. Мітоз
- •2.2. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Гаметогенез
- •Розділ 3. Моногенне успадкування ознак
- •3.1. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
- •Аналіз родоводів
- •Розділ 4. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при моногенному успадкуванні ознак
- •6.1. Взаємодія неалельних генів
- •Розділ 5. Незалежне комбінування ознак
- •Розділ 6. Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму успадкуванНі ознак
- •6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
- •6.3. Зчеплення генів і кросинговер
- •Розділ 7. Мінливість та її форми
- •7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу
- •7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій
- •7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості
- •7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія
- •8.1. Генетична структура ідеальних менделівських популяцій
- •Генетична структура реальних популяцій
- •Додатки
- •1. Етапи розвитку генетики
- •3. Таблиця генетичного коду
- •5. Характер успадкування деяких ознак у людин, тварин і рослин
3. Визначення процентного співвідношення фенотипових класів у потомстві дигетерозиготи за зчепленими генами
Задача 1.
Гени А і В зчеплені, кросинговер між ними складає 40%. Скільки з’явиться форм ааbb та А-bb у потомстві дигетерозиготи AB/ab при її самозаплідненні?
Розв’язання: Р: АВаb x AВab
Кількість кросоверних гамет відповідає відстані між генами, тобто 40%. Тоді кількість некросоверних гамет дорівнюватиме 100%-40%=60%.
Враховуючи відстань між генами, запишемо гамети особин та їхнє співвідношення:
-
G: ♀
АВ
аb
Некросоверні гамети – по 30%
♂:
АВ
ав
Некросоверні гамети – по 30%
аВ
Аb
Кросоверні гамети – по 20%
Аb
аВ
Кросоверні гамети - по 20%
Складаємо решітку Пенета:
F2:
-
♂
♀
30 % АВ
30% аb
20% аВ
20% Аb
30% АВ
9% АВАВ
9% АВаb
6% АВаВ
6% АВАb
30% аb
9% АВаb
9% аваb
6% аВаb
6% Аbаb
20% Аb
6% АВАb
6% Аbаb
4% АbаВ
4% АbАb
20% аВ
6% АВаВ
6% аВаb
4% аВаВ
4% аВАb
Відомо, що імовірність появи зиготи певного генотипу дорівнює добуткові ймовірностей утворення чоловічих і жіночих гамет, що її формують. Для визначення процентної частки певного генотипу серед усіх можливих комбінацій необхідно одержаний добуток поділити на 100% (див. решітку Пеннета). Сумарна ймовірність появи форм з фенотипом А-bb складатиме: 6% Аbаb + 6% Аbаb + 4% АbАb = 16%; з генотипом аbаb – 9%.
Відповідь: у потомстві дигетерозиготи AB/ab при її самозаплідненні кількість особин з фенотипом А-bb буде складати 16%; а з генотипом аbаb – 9%.
Задача 2.
У кукурудзи гени, що обумовлюють згорнуте листя (cr) і карликовість (d) розміщені в локусах 0 та 18 третьої хромосоми. Схрещували рослини CrCrdd і crcrDD. Визначити: а) генотипи і фенотипи рослин F1; б) очікуване співвідношення фенотипових класів в F2.
Розв’язання:
Відстань між генами cr та d складає 18% кросинговеру, стільки ж сумарно буде кросоверних гамет CrD та crd. Тоді кількість некросоверних гамет Crd та crD складатиме 100% - 18% = 82%:
F2:
♂ ♀ |
41% Crd |
41% crD |
9% CrD |
9% crd |
41% Crd |
Crd/Crd 16,8% |
Crd/crD 16,8% |
Crd/CrD 3,7% |
Crd/crd 3,7% |
41% crD |
Crd/crD 16,8% |
crD/crD 16,8% |
CrD/crD 3,7% |
crd/crD 3,7% |
9% CrD |
CrD/Crd 3,7% |
CrD/crD 3,7% |
CrD/CrD 0,8% |
CrD/crd 0,8% |
9% crd |
crd/Crd 3,7% |
crD/crd 3,7% |
CrD/crd 0,8% |
crd/crd 0,8% |
Після об’єднання генотипів F2 у фенотипові класи та підсумовування процентної частоти їх зустрічальності одержимо 4 фенотипові класи у такому співвідношенні:Cr-dd - 24,19%; Cr-D – 50,81%; сrcr – D – 24,19%; сrcrdd – 0,81%.
Відповідь:
a) F1: Crd crD – високорослі (нормальні) рослини з нормальним листям;
б) F2: Cr-dd - 24,19% – нормальні листя, карликові;
Cr-D – 50,81% – нормальні листя, нормальний зріст;
сrcr – D – 24,19% – згорнуте листя, нормальний зріст;
сrcrdd – 0,81% – згорнуте листя, карликові.
Задача 3.
З’ясовано, що гени зчеплені та розміщені в хромосомі в наступному порядку: А - В - С. Відстань між генами А та В - 8% кросинговеру, між генами В та С - 10%. Коефіцієнт співпадіння дорівнює 0,6. Яке очікуване співвідношення фенотипів (%) у потомстві аналізуючого схрещування рослини з генотипом АВс/аbС?
Розв’язання:
1) За процентами кросинговеру між А-В та В-С визначаємо частку теоретично очікуваних подвійних кросоверів: 0,8 × 0,10 × 100% = 0,8%, їхній фенотип - Abc та аВС.
2) Знаючи коефіцієнт співпадіння С = 0,6 та процент теоретично очікуваних подвійних кросоверів (0,8%), визначаємо процент подвійних кросоверів у досліді 0,6 х 0,8 = 0,48%. Отже, в досліді має бути 0,24% особин з фенотипом Abc та 0,24% з фенотипом аВС.
3) Визначаємо частку фенотипів, що виникають в результаті кросинговеру між генами А-В и В-С: а) фенотипи кросоверів за генами А-В: AbC, aBc, (Abc, аВС - подвійні кросовери). Частка особин з фенотипами Abc та аВС встановлені в пункті 2: 0,24 Abc и 0,24 аВС. Відстань між А-В = 8%. Визначаємо частку кросоверів з фенотипами АbС + аВС = 8% - 0,48% = 7,52%, тобто АbС = 3,76%; аВс = 3,76%; б) фенотипи кросоверів за генами В-С: ABC, abc (Abc, аВС - подвійні кросовери). Відстань між генами В-С = 10%, отже, частка кросоверів з фенотипами ABC + abc = 10% - 0,48% = 9,52%, тобто ABC = 4,76%; abc = 4,76%. Таким чином, особина з генотипом АВс/abC утворюватиме 8 різних типів гамет(23) і в аналізуючому схрещуванні 8 фенотипів: ABC - 4,76%; АВс – 41,24%; АbС - 3,76%; Abc - 0,24% ; аВС - 0,24% ; аВс - 3,76% ; аbС- 41,24%; abc - 4,76%.
Фенотипи АВс та аbС- некросовери (батьківський тип). Визначимо частку цих фенотипів, врахувавши, що сума всіх класів розщеплення становить 100%: 100% - [(2 × 4,76) + (2 × 3,76) + (2 × 0,24)] = 82,48%. Отже, частка АВс = 41,24%, частка аbС = 41,24%.
Відповідь: у досліді слід очікувати розщеплення (в %): АВС - 4,76%; АВс - 41,24%; АbС - 3,76% ; Abc - 0,24%; аВС - 0,24%; аВс - 3,76%; аbС - 41,24%; abc - 4,76%.
