8.1.Генетична структура ідеальних менделівських

Популяцій

Приклади розв’язання задач

Задача 1.

Розрахувати частоту (р) алеля А і частоту (q) алеля а у популяції з такою генетичною структурою: р² , 2 р q , q²

Дано:	Розв’язання: 1) Визначаємо частоту (р) алеля А: 2) Визначаємо частоту (q) алеля а:

Відповідь: рА=0,6, qa=0,4.

Задача 2.

Альбінізм у кукурудзи (білі паростки внаслідок блокади синтезу хлорофілу) успадковується як аутосомна рецесивна ознака. У деяких сортів кукурудзи рослини-альбіноси зустрічаються з частотою 25: 10000. Визначити частоту гена альбінізму у цих сортів, а також частоту гомо- та гетерозиготних генотипів (RR і Rr) з нормальним забарвленням листя.

Дано: ген зеленого забарвлення ген альбінізму	Розв’язання: 1) Визначаємо частоту (q) алеля r: 2) Визначаємо частоту (p) алеля R: 3) Визначаємо частоту генотипів з нормальним забарвленням:

Відповідь: частота гена альбінізму 5%, частота гомозигот за домінан­тною ознакою (RR) 90,25% , гетерозигот 9,5%.

Задача 3.

У великої рогатої худоби породи шортгорн червона масть неповно домінує над білою. Гібриди від схрещування червоних з білими мають чалу масть. У районі, який спеціалізувався на розведенні шортгорнів, зареєстровано 4169 червоних тварин: 3780 чалих і 756 білих. Визначити частоту генів червоного і білого забарвлення худоби у цьому регіоні.

Дано: А – ген червоного забарвлення a – ген білого забарвлення Аа – чала масть АА – червона масть aа – біла масть	Розв’язання: 1) Визначаємо загальну кількість худоби різного фенотипу: 2) Визначаємо частоту генотипу АА: 3) Визначаємо частоту генотипу Аа: 4) Визначаю частоту генотипу аа: 5) Визначаємо частоту гена а: 6) Визначаємо частоту гена А:

Відповідь: у регіоні частота гена червоного забарвлення шортгорнів (А) складає 0,7, частота гена білого забарвлення шортгорнів (а) - 0,3.

Задача 4.

У популяції, яка розмножується шляхом вільного схрещування, визначена частота генотипів: 0,2 АА ; 0,8 Аа. Розрахувати частоти генотипів АА, Аа, аа у першому поколінні після схрещування особин популяції.

Дано:	Розв‘язання: У цій популяції кожний генотип утворює однакову кількість яйцеклітин або сперматозоїдів. Оскільки відбувається вільне схрещування, чисельність ймовірних співвідношень гамет знаходимо алгебраїчним шляхом: Утворення яйцеклітин: Стільки ж утворюється і сперматозоїдів. Звідси співвідношення особин з різними генотипами, що утворилися: F1:
F1:

Відповідь: , , .