Розрахунок необхідної кількості устаткування

Найменування устаткування, робочих місць	Тип, марка	Тр, верстато–год.	Теф, верстато–год	nр, шт.	nn, шт.	Кз, %
1	2	3	4	5	6	7

Таблиця 3.10

Аналіз завантаження верстатів при різних значеннях програми випуску

№	Назва устаткування	Марка	Програма задана А			Програма А1			Програма Аі			Програма Ап
			пр	пп	пз	пр	пп	пз	пр	пп	пз	пр	пп	пз
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15

Таблиця 3.11

Зведена відомість технологічного устаткування

№	Назва устаткування	Марка	Кількість	Коротка технічна характеристика	Встановлена потужність, кВт
1	2	3	4	5	6

Продовження таблиці 3.11

Витрати пари, кг/год.	Витрати стисненого повітря, /год.	Кількість обслуговуючого персоналу, чол.	Маса, кг	Вартість, грн.	Примітка
7	8	9	10	11	12

високопродуктивного ус­таткування. Навпаки, малий процент завантаження спеціального дорогого високопродуктивного верстата ставить під сумнів доцільність його придбання і використання. Таким чином, в од­ному випадку необхідно замінити вибране устаткування на більш продуктивне, у другому - продумати кращу організацію робочого місця, в третьому - передати роботу в перевантаженого устатку­вання на недовантажене (але не на шкоду потоковості), у чет­вертому - ще paз розглянути питання про суміщення і концент­рацію двох операцій в одну і т.д. Всі перелічені дії та рішен­ня повинні бути чітко обґрунтовані і підтверджені відповідними розрахунками.

Окремі верстати, що передбачаються для комплектності або для переробки кускових відходів (стрічкопильний, круглопильний, токарний, шкантонарізний тощо) переважно мало завантажені і разом з тим заміна їх іншими верстатами в метою підвищення завантаженості (наприклад універсальними) не завжди можлива. Тому, враховуючи, що такі операції виключити неможливо, приходиться допускати їх використання при відносно низьких значен­нях коефіцієнта завантаження.

Підлягає аналізу і оптимальність прийнятої виробничої програми випуску, для чого її змінюють, в залежності від про­цента завантаження устаткування, в широкому або вузькому діапазонах. Дня кожного значення програми визначають сумарну кількість прийнятого устаткування і середній коефіцієнт його завантаження. Розрахунки зводять в таблицю (табл.3.10). На основі аналізу графіків залежності n = f (А) і К_а = f (А) встанов­люють оптимальне значення програми. При цьому необхідно врахо­вувати не тільки збільшення програми випуску і коефіцієнта навантаження устаткування, але і можливу зміну загальної кількості устаткування. Не виключено, що з метою підвищення назва­них показників (А і К_з) виникне необхідність встановлення деякої кількості устаткування додатково. Розрахунок кількості ус­таткування і аналіз його завантаження виконують з використан­ням ЕОМ.

Відповідно де остаточного рішення складають зведену відомість виробничого устаткування (табл.3.11). Назва устатку­вання у відомості повинна відповідати діючій технічній термінології в каталогах, типажах, прейскурантах тощо. В графі 5 таблиці можуть вказуватись значення швидкостей різання і по­дачі, розміри оброблюваного матеріалу, а також габаритні розміри верстатів по довжині та ширині. Встановлену по­тужність, масу, витрати пари та стисненого повітря, кількість обслуговуючого персоналу та вартість устаткування визначають як для одного верстата, так і для всіх верстатів даної марки. Графа 12 може містити дані про наявність верстата такого тилу на підприємстві (при проектуванні реконструкції) або про не­обхідність його придбання .