2. Класифікація розладів мислення.

Б.В. Зейгарник поділяє всі порушення мислення на :

порушення операційної сторони мислення:

а)зниження рівня узагальнення-виражається в тому, що в судженнях хворих домінують безпосередні уявлення про предмети і явища, встановлюються сугубо конкретні зв'язки між предметами. Хворі поєднують в групи різні поняття: зошит і стіл (тому, що в зошиті можна писати лише на столі), книгу і диван (тому, що читати книгу дивані);

б)викривлення процесу узагальнення-це порушення операційної сторони мислення, що є антиподом зниження рівня узагальнення. Дане порушення спостерігається найчастіше у хворих на шизофренію. Викривлення процесу виражається в «відході» від конкретних зв’язків в надзвичайно викривленій формі. Хворі відображають в своїх узагальненнях лише випадкову сторону явища, предметний зміст якого вони не враховують і викручують.хворі можуть поєднувати вилку, стіл і лопату за принципом твердості в одну групу;

порушення особистісного компоненту мислення:

а) різноплановість мислення-протікання суджень в різних руслах. Хворий поєднує в групу карточки з наступними зображеннями: лопата, ліжко, ложка, автомобіль, літак, корабель. І пояснює «Залізні. Предмети, що свідчать про силу розуму людського». ;

б) зниження критичності мислення-Порушення мислення може виникати в тих випадках, коли випадає постійний контроль за діями і корекція допущених помилок. Градація ставлення хворого до помилок служить показником критичності мислительної діяльності.

Хворі на шизофренію , в основному, байдуже ставляться до своїх помилок.;

в) зниження саморегуляції

порушення динаміки мислительних процесів:

а) лабільність мислення-чергування адекватних і неадекватних рішень. Рівень узагальнення в основному може залишатися в нормі, але адекватний характер суджень може бути нестійким. Досягаючи в окремих випадках високих узагальнення, хворі епізодично збиваються на неправильних і випадкових поєднань. Лабільність мислення виявляється у хворих з маніакально-депресивним психозом в маніакальній фазі хвороби.;

б) інертність мислення-Утруднення переключення з одного способу роботи на інший. Зміна умов утруднює можливості узагальнення матеріалу. Інертність зв’язків попереднього досвіду призводить до зниження операцій узагальнення і відвертання (наприклад, при здійсненні предметної класифікації). Хворі на епілепсію, з наслідками важких травм, а також розумово відсталі демонструють значні труднощі при переключенні з одного завдання на інше. В, них знижена здатність до розподілу уваги між різними видами діяльності. Вони не можуть одразу виконувати два завдання: наприклад, .малювати і розказувати вірш.;

порушення процесу саморегуляції пізнавальної діяльності.

Розлади мислення за темпом:

прискорення мислення-збільшення кількості асоціацій в одиницю часу, полегшення їх виникнення.;

уповільнення мислення-зменшення кількості асоціацій в одиницю часу, сповільнення мови, спостерігається у всіх випадках загальмованого мислення. Загальмованість мислення спостерігається в меланхолічному або депресивному стані хворого.;

тугорухомість-інтелектуальних процесів і важкість переключення. При цій формі порушення мислення характерні запізнілі відповіді, коли послідовий подразник зберігає своє значення. Послідовий подразник набуває більшого сигнального значення, ніж актуальний. Наприклад, при виконанні завдання «Назвати протилежне слово» хворий до слова спів підбирає слово мовчання, а до слова колесо слово тишина. ;

ментизм-«наплив думок», «вихор ідей», збільшення кількості асоціацій в одиницю часу, що не супроводжується зміною мови хворого, не керований, виникає приступоподібно і мимовільно. Це характерно для хворих в маніакальному стані;

шперрунг-«закупорка думок», «обрив думок», раптова зупинка, перерив асоціативного процесу..