3.Рання алкоголізація – як форма токсикоманічної поведінки.

До ранньої алкоголізації відноситься знайомство оп'яняючими дозами алкоголю в віці до 16 років і більш чи менш регулярне вживання спиртних напоїв в віці 17-18 років Таким чином, мова не про ранній алкоголізм, а про підлітковий еквівалент побутового п'янства дорослих. Але ряди дорослих алкоголіків поповнюються, в основному, за рахунок тих, хто починає випивати з підліткового віку. За даними Морозова при побутовому п'янстві дорослих алкоголізація починається в 76% до 20 років, в тому числі - підлітковому віці.

Рання алкоголізація виникає спочатку як один із проявів деліквентності. Невипадково серед деліквентних підлітків, що знаходяться на обліку в міліції, 38% зловживали а Перші випивки здійснюються, як правило таємно від дорослих зі «своєю» групою ровесників. Мотивами є небажання відстати від товаришів і цікавість, викручене понятгя дорослослості. При повторних випивках мотив інший - бажання відчути « веселий настрій», почуття самовпевненості і т.п., тоді алкоголізація стає формою токсикоманічної поведінки.

З цією ж метою в компанії товаришів використов-ся не лише алкоголь, а й інші дурманячі засоби, які здатні зумовити незвичайне підвищення настрою чи дають можливість відчути і пережити ще незвідане, аж до галюцинацій. Але алкоголь залишається найбільш поширеним способом ейфоризації.

Токсикоманічна поведінка ще не свідчить про форм-няі токсикоманії, зокрема алкогольної. Їй властива поява спочатку психічної, а потім фізичної залежності від алкоголю. У підлітків на формування психічної залежності впливає реакція групування з ровесниками.

2.Девіації сексуальної поведінки. Форми транзитних підліткових девіацій.

Оцінка діагностичних критеріїв відхилень в сексуальній поведінці людини має ряд особливостей;, оскількиє істотні відмінності в розумінні сексуальної норми. Сексуальні девіації – це будь яке кількісне чи якісне відхилення від секс-ої норми, а поняття норми входить поведінка, що відповідає віковим статево-ролевим онтогенетичним закономірностям популяції, що здійснюється в результаті вільного вибору і не обмежує вільного вибору партнера.

В сексології розрізняють поняття:

■ індивідуальна норма;

■ партнерська норма.

Індивідуальна норма націлена на аналіз потенц-их можливостей людини до сексуальних контактів в силу анатомічної і фізіологічної норми, а також комунікаційних здібностей індивіду - бажання і вміння будувати стосунки з навколишніми людьми, що сприяють статевим відносинам.

Партнерська норма - всі види сексуальної активності, сексуальної поведінки і сексуальних дій, що мають місце між двома зрілими особистостями, сприймаються ними і направлені на досягнення насолоди, не шкодять здоров'ю і не порушують норм спільного проживання. Отже, в структурі партнерської норми принципове значення мають наступні критерії:

Критерій кількості партнерів, що взаємодіють націлює на парні сексуальні контакти, які відповідають нормі адекватності в зв'язку з значенням принципу інтимності для встановлення гармонічних сексуальних стосунків, відс наміру до уникнення партнерських зв'язків.

Критерій зрілості - можливість розуміти біологічний і соціальний смисл сексуальних дій і відповідати за наслідки.

Критерій наміру до досягнення згоди - здійснення вільного вибору місця, часу і способу сексуальної взаємодії, згода у співпаданні «діапазонів прийнятності» і «сексуальних сценаріїв.

Критерій відсутності шкоди для свого здоровя – реальна самооцінка людини в сфері власних сексуальних здібностей.

Критерій відсутності шкоди здоров'ю і комфорту інших людей - врахування зовнішніх соціальних наслідків сексуальних дій, зокрема цинічного і образливого спілкування.

Підлітковий вік - період формування сексуального потягу, якому властиві недостатня диференційованість і підвищена збудливість («юнацька гіперсексуальність»), а також незавершеність статевої ідентифікації в психологічному смислі.

Гіперсексуальність є однією з базових характеристик, що сприяє формуванню більшості сексуальних девіацій. Вона характеризується значним підвищенням цінності секс-го життя і витісненням інших цінностей.

З'являються різні форми відхилень від сексуальної поведінки;

секс як приниження;секс як гординя;секс як розвага;секс як спорт;секс як робота і т.д.

При гіперсексуальності звичайні цілі і мотиви відходять на другий план, звільняючи місце егоїстичному мотиву.

На відміну від істинних девіацій в підлітковому віці девіації зумовлені ситуацією і проходять. Коли особа виростає з підліткового віку, з початком нормального статевого життя від девіацій не залишається сліду. Лише в деяких випадках сексуальні девіації зберігаються поряд з нормальним статевим життям.

Форми транзиторних підліткових девіацій секс-ої поведінки:

■ онанізм-у підлітків не прийнято розглядати як патологічне явище, якщо тільки він не починається раніше 14 років, не досягає надмірної інтенсивності (по декілька разів на день), поєднується з невротичними симптомами і не супроводжується депресивною реакцією на прагнення від нього відмовитися. Вважається, що не менше 70% підлітків -хлопчиків і 15 підлітків-дівчаток після 14 років регулярно займ-ся онанізмом. ;

■ петтинг-Ця форма задоволення статевого потягу щось середнє між онанізмом і справжніми статевими стосунками полягає у взаємному подразненні ерогенних зон до оргазму. Практикується в гетеросексуальних стосунках.;

■ раннє статеве життя-гетеросексуального типу розглядаються як патологічна девіація, коли вони почин-ся до фізичного дозрівання.Подібна зрілість у юнаків наступає в 16-18 р., дівч - 15-17 років. ;

■ підлітковий проміскуітет-часті статеві стосунки з безперервною зміною партнерів. Сексуальна взаємодія з метою поставити рекорд по кількості партнерів чи по тривалості одного контакту. ;

■ транзиторний підлітковий гомосексуалізм-Ця девіація є ситуативно зумовленою - її прояви сильні в закритих закладах де зосереджуються підлітки однієї статі. У старших підлітків він буває викликаний сильним статевим потягом при відсутності об'єктів протилежної статі, у молодших -наслідуванням, захопленням, іноді примушуванням зі сторони старших. ;

■ вуайєризм-форма девіантної сексуальної повед, що полягає в отриманні сексуального задоволення від підглядання (чи підслуховування) за роздяганням чи сексуальним життям людей. Особливістю є анонімність індивіду, схильного до девіантної поведінки.;

■ фетишизм-найпоширеніша сексуальна девіація, що характеризується заміщенням об'єкту чи суб'єкту сексуального потягу якимось символом (частиною його одягу, особистим предметом). Такі підлітки займаються онанізмом, переодягаючись в білизну і одежу протилежної статі чи використовують для онанізму предмети туалету протилежної статі.;

■ ексгібіціонізм-сексуальна девіація в вигляді отримання сексуального задоволення шляхом демонстрації власних статевих органів чи свого сексуального життя навколишнім. ;

■ трансвестизм подвійний-характерно носіння одягу протилежної статі з метою отримання сексуального задоволення від тимчасового відчуття своєї приналежності до протилежної статі, але без бажання постійної зміни статі чи пов'язаної з цим хірургічної корекції.;

■ транссексуалізм-істотно порушується статева ідентифікація і людина усвідомлює себе представником протилежної статі, в результаті чого, вибирає відповідний спосіб і манери поведінки. Він активно направлений на хірург-ну корекцію статі з метою зняти внутрішньоособистісний конфлікт і дискомфорт, зумовлений невідповідністю усвід-ня статевої ролі і нав'язаними ззовні стереотипами поведінки.