3.Втечі з дому і бродяжництво

Втечі з дому і бродяжництво розгляд-ся як одна з форм деліквентності. Втечі з дому і бродяжництво можуть бути зовсім не пов'язані з деліквентною повед, і тому являють собою форму порушень поведінки.

Втечі з дому починаються ще в дитинстві, до початку пубертатного періоду. Перші втечі здійснюються через страх покарань, чи як реакція опозиції, а з повторенням перетворюються в «умовно-рефлекторний стереотип.

Н. Stutte (1960) виділив:

■ втечі як наслідок недостатнього нагляду, з метою розваги і задоволення;

■ втечі як реакція на протест на надмірні вимоги і на недостатню увагу зі сторони близьких;

■ втечі як реакцію тривоги через страх покарань у полохливих дітей;

■ «специфічно-пубертатні втечі» внаслідок фантазерства і мрійливості.

При певних соціальних умовах втечі підлітків набувають епідемічного характеру. Прикладом служить масова безнаглядність в період війн і післявоєнної розрухи, важка економічна криза (в США).

В якості причин масових втеч: сварки з батьками, протест школі, сім'ї і всьому образу життя, пошук розваг і свободи. Втечі можуть бути пов'язані із соціальними зрушеннями, розводи, розпад сім'ї, заповнення всього вільного часу телевізором, що замінило контакт з батьками і послабило емоційну прив'язаність до них. Тому підлітки-втікачі - соціальна проблема.

На основі даних А. У. Нураевої (1973) виділені типи втеч у підлітків:

Емансипаційні втечі - найчастіші (45%) і здійсн-ся щоб звільнитися від опіки і контролю рідних чи вихователів, від обов'язків, які надокучили і примусу з прагненням «веселого», «легкого» життя. Початок таких втеч - це 12-15 років.

Імпунітивні втечі (від англ. Імпуніті- безнаказовість). Цей тип складає 26%. Перші втечі - наслідок жорстокого поводження, суворих покарань, «розправ» зі сторони рідних і товаришів по інтернату. Втечі сприяє також положення вигнанця чи попелюшки в сім'ї, переслідування старших в школі.Вік початку таких втеч різний - 7-15р. Демонстративні втечі - наслідок реакції опозиції (спостерігалися у 20%). Їх перша відмінна ознака - відносно невелика відстань - втікають недалеко чи в ті місця, де сподіваються бути побаченими і поверненими додому. Під час втечі поводять себе так, щоб звернути увагу навколишніх. Причиною таких втеч є намагання привернути до себе увагу близьких , втрачену чи послаблену в силу багатьох.

Дромоманічні втечі. Цей вид втеч рідкісний в підлітковому віці (лише 9% підлітків-втікачів). Цим втечам передує раптова і безпричинна зміна настрою. Виникає немотивована тяга до переміни обстановки, і місця. Втікають самостійно, супутники відсутні чи випадкові. Ареал розширюється від втечі до втечі. Під час втечі раптово виникає бажання повернутися додому - повертаються вимучені, притихлі і послушні. Причину втечі не можуть пояснити, вчинку свого стидаються. Дромоманічні втечі поєднуються з дисфоріями і розладами потягів в вигляді гіперсексуальності, намірів «напитися до відключення», садо-мазохістськими діями.

4.Суїцидальна поведінка – як форма вияву порушень поведінки

Термін «суїцидальна поведінка» поєднує всі прояви суїцидальної активності- думки, наміри, висловлювання, загрози. спроби замаху. Цей термін використовується в підлітковому віці, коли суїцидальні прояви відрізняються багатогранністю.

Помітно, що до 13 років суїцидні спроби рідкісні. З 14-15р. їх активність різко зростає і досягає максимуму в 16-19р. За даними О.Е. Личко 32% спроб припадає на 17-літніх. 31% - на 16-літніх, 21% - на 15-літніх, 12% - на 14-літніх, 4% - на 12-13 літніх дітей.

Лише в 10% підлітків є істинне бажання піти з життя (спроба самогубства), в 90% - така поведінка є криком про допомогу Не випадково 80% спроб здійснюється вдома, вдень чи ввечері, тобто крик про допомогу адресований до ближніх, перш за все.

Суїцидні дії у підлітків часто носять несерйозний демонстративний хар-р, можуть набувати рис «суїцидного шантажу. Але в підлітковому віці диференціація між істинними спробами і демонстративними діями досить важка.

Види самогубства (суїцидної поведінки):

Демонстративна суїцидна поведінка розігрування театральних сцен з зображенням спроб самовбивства без всякого наміру дійсно покінчити з життям, іноді з розрахунком, що вчасно спасуть.

Аффекпшвна суїцидна поведінка. Сюди віднос-ся суїцидні спроби, що здійснюються на висоті афекту, який триває хвилини, а іноді розтягується на години і добу. В якийсь момент проблискує думка покінчити з життям, чи така можливість допускається. Але тут також присутній в більшій чи меншій мірі компонент демонстративності.

Істинна суїцидальна поведінка Обдуманий, поступово виношуваний намір покінчити з собою. Поведінка будується так, щоб спроба була ефективною, щоб ніхто не завадив.

Причини суїцидальної пов.:

сімейна дезорганізація (розлучення, відсутність батька, деспотична мати)

шкільні проблеми (в навчанні і праці, втрата контактів з товаришами)

секс-ні проблеми (втрата коханої людини, сором через вагітність, зміни, пов’язані із стат. дозріванням.