1.Патопсихологічна оцінка порушень емоцій

Патопсихологічні методики, що дозволяють оцінити аффективні порушення, являють собою опитальники шкали самооцінки. Серед них відомі, направлені на визначення вираження тривоги (шкала Спілбергера, Шихана) і депресії (Бека, Гамільтона). В зв’язку з тим, що досліджуваний самостійно оцінює рівень власної емоційності, результати необхідно порівнювати з клінічними показниками. Їх використання обгрунтовано для оцінки ефективності терапевтичних заходів.

Найважливішим для оцінки емоційних порушень є тест кольорових виборів Люшера. За допомогою тесту можна визначити рівень стресу (тривоги). Тест - набір карточок різного кольору (зазвичай використовується 8 кольоровий). Пропонується розмістити їх в міру зниження симпатії до кольору - на перше місце “найприємніший” на момент обстеження колір, на останнє - “неприємний”. Дослідження повторюється двічі. За кожним кольором закріплені відповідні параметри, що характеризують індивідуально-психологічні особливості людини. Люшер виділив 4 основних кольори (синій, зелений, червоний, жовтий ) і 4 додаткових (фіолетовий, коричневий, чорний і сірий ), а також відмітив, що колір на 1 місці вказує на кольорові асоціації з основним способом дії, на 2 - з метою, до якої людина прагне, на 3, 4 - емоційною оцінкою істинного стану речей, на 5, 6 - з невикористаними в даний момент резервами, на 7, 8 - з пригніченими потребами.

В аффективній сфері синій колір асоціюється з чутливістю людини, підвищеною тривожністю і потребою в емоційному комфорті, спокої. Зелений колір вказує на підвищену чутливість людини до оцінки її зі сторони навколишніх і критики. Червоний демонструє життєрадісність, оптимізм, розкутість почуттів. Жовтий - емотивність і екзальтированість, нетерплячість, нестійкість і відсутність глибини переживань, а також емоційну незрілість. Вибір фіолетового кольору, як найбільш приємного може трактуватися як емоційна нестійкість, напруга. Коричневий колір відображає тривогу з соматичними еквівалентами. Чорний колір - агресію, злобу, дисфорію. Сірий колір - втомлення, байдужість.

На основі методу кольорових виборів Люшера (МКВ) можлива оцінка рівня тривоги і стресу. Цей показник вираховується на основі перерозподілу основних і додаткових кольорів в ряді переваг виборів. Вважається, що якщо переміщенння основного кольору на 6, 7, 8, позиції, так само, як переміщення додаткового кольору на 1, 2, 3 позиції вказує на стрес. Бали нараховуються так: для основних за 8 позицію 3 бали, за 7-му - 2, за 6-у - 1; для додаткових - за 1-у - 3, за 2-у - 2, за 3-у - 1. Максимальна кількість балів, що вказує на рівень стресу - 12.

Крім того, можна оцінити динаміку стресу: наростання в випадку великої кількості балів у другому виборі кольорів, спад - на відсутність зростання у звороотніх співвідношеннях.

2.Класифікація розладів емоцій.

Емоції - психічні процеси і стани, пов'язані з інстинктами, потребами і мотивами, що виконують функцію регулювання активності суб'єкта шляхом відображення значущості зовнішніх і внутрішніх ситуацій для здійснення його життєдіяльності А. Лєонтьєв).

Емоції - це переживання приємного і неприємного, що супроводжують сприйняття себе і навколишнього світу, задоволення потреб, виробничу діяльність, особистісні контакти

Розлади емоцій і почуттів

Класифікація

1. Патологічне підсилення: ейфорія і депресія;

2. Патологічне послаблення: параліч емоцій, емоційне сплощення, емоційна тупість:

3. Порушення рухливості: слабодухість (нетримання емоцій), лабільність і інертність емоційних переживань

4. Порушення адекватності: неадекватність, амбівалентність емоцій, патологічна тривога і страх, дисфорія, дистимія, патологічний афект.

Ейфорія -підвищення настрою, помітний відрив емоційного стану від реальної ситуації, неадекватність її по відношенню до ситуації. Крім підвищення настрою і самопочуття спостерігається прискорення протікання думок, нестійкість і відволікання уваги, підйом загального тонусу і рухової активності, підвищена самооцінка, втомлення відсутнє.

Підвищення настрою при таких захворюваннях, істерія, епілепсія, шизофренія, може набувати характеру екстазу - припіднятого настрою з зануренням у себе.

Депресія - пригнічення настрою. Характерними ознаками депресії будь-якого генезу крім пригнічення настрою є зниження психічної і ефекторно-вольової активності, поява думки про власну малоцінність і безперспективність. Зниження загального тонусу організму і схильність до песимістичної оцінки свого стану, поява думок про самогубство. Найбільш класичним варіантом є вітальна депресія (меланхолія), що виражається у пригніченому настрої з тугою і тривогою, знижені потягів, порушенні сну, добових коливаннях настрою.

Параліч емоцій - гостре, короткотривале їх виключення у зв'язку з раптовою шоковою дією психотравмуючого характеру ще лихо, катастрофа, важка звістка. Параліч емоцій - це різновидність психогенного ступору, тому що виникає в результаті психічної травми і супроводжується сповільненням рухової активності, що проявляється нерухомістю, відсутністю мовного спілкування зниженою чутливістю.

Емоційна сплощеність і емоційна тупість - поступово наростаюче стійке збідніння емоційні переживань стосується, в першу чергу, вищих емоцій, що доходять до байдужості до себе, свого положення, долі своїх близьких. Спостерігається при шизофренії. Емоційна сплощеність часто супроводжується розгальмованістю потягів.

Підвищена лабільність - швидка зміна емоцій, швидкий перехід від однієї емоції до іншої (від веселощів до сліз і навпаки). Спостерігається при істеричній психопатії.

Легкодухість - емоційна слабкість, що характеризується нестійкістю настрою, підвищеною емоційною збудливістю з нетриманням емоцій, подразливістю, слізливістю у хвилини сентиментального настрою. Зміна негативних емоцій позитивними і навпаки проходить під незначним приводом що свідчить про підвищену емоційну чутливість. Спостерігається в період виздоровлення після соматичних захворювань, черепно-мозкових травм і церебральному атеросклерозі.

Інертність емоцій - характеризується , затримкою на неприємних переживаннях, почутті провини образи, злоби і помсти. Спостерігається при епілепсії.

Неадекватність емоційних реакцій - досить частий симптом в клініці психічних захворювань, наприклад, неадекватний сміх на похоронах близької людини, неадекватний сміх у дітей, що особливо виявляється у реакції протесту дитину сварять, а вона сміється.

Амбівалентність - одночасне існування протилежних емоцій (наприклад, любов і ненависть). Це змушує задуматись або передбачити акцентуацію характеру або психопатію

Патологічний афект - короткочасний психічний розлад який виражається в несподіваному приступі надзвичайно сильного гніву чи люті у відповідь на психічну травму Супроводжується потьмаренням свідомості, бурхливим руховим збудженням з автоматичними діями і наступною амнезією (втратою пам'яті).

Дистимія - це короткочасні (протягом кількох годин чи днів) розлади настрою у вигляді депресивно тривожного з гнівливістю, невдоволеністю, роздратованістю.

Дисфорія - стан гнівливості з агресивними тенденціями на фоні пониженого настрою.

спостерігаються при органічних пораженням головного мозку, епілепсії, і психопатії.

Одним із гострих проявів депресії вважають раптус (чи несамовитість)- приступ відчаю, страху, глибокої туги, з психомоторним збудженням, звуженням свідомості аутоагресивними діями. Виникає за механізмом «вибуху» депресивного афекту, що накопичився.