4.Страх – класифікація, структура патологічні форми.

Страх - емоційна реакція людини на справжню чи уявну небезпеку. Страх у людини характеризується психічними станами, неспокоєм, нервуванням, прагненням вийти з неприємної ситуації.

Схильність до реакцій страху залежить від індивідуальних особливостей, соціально набутої стійкості і соціальної установки особистості, вихідного соматичного неровово-психічного стану, а також індивідуальної значущості ступеня загрози соціальному благополуччю. Градації страху - жах, паніка, лякливість, , боязкі очікування.

Класифікація страху

За формою та відтінками проявів

-страх астенічний - заціпеніння, слабкість, недоцільність вчинків;

-страх стенічний - виявляється панікою, втечею агресією

За ступенем вираженості

-переляк - несподіваний і короткочасний страх, що виникає при несподіваній і неприємній, але чітко усвідомленій зміні ситуації, що загрожує життю чи благополуччю людини;

-острах - почуття страху, що виникає поступово і пов'язане з усвідомленням тривалої небезпеки, яка може бути усунена чи на яку можна вплинути;

-жах - найвища ступінь страху з характерним пригніченням розумової діяльності.

За формою прояву

-страх вітальний - переживання страху проходить з власного тіла, з емоціогенних систем головного мозку;

-страх реальний - небезпека походить з навколишнього оточення;

-страх моральний (страх совісті) - виникає в результаті розладнання намірів.

За видом

-усвідомлений генералізований страх; \

-усвідомлений локалізований страх;

-неусвідомлений генералізований страх;

-прихований локалізований страх.

За етапами розвитку

-нерішучість;

-невпевненість;

-зніяковілість;

-боязкість;

-тривогу;

-страх жах.

Страх і тривогу поділяють також на нормальні і патологічні варіанти, тобто такі, що виникають при наявності реальної, усвідомленої чи недостатньо усвідомленої загрозливої ситуації чи як хвороботворна реакція.

В структурі страху виділяють З основні порушення

-афективне - почуття небезпеки;

-інтелектуальне - невпевненість;

-вольове – нерішучість.

Розрізняють 3 патологічні форми страху

-нав'язливий страх (фобія) - в зв'язку з певною ситуацією, усвідомленням абсурдності;

-іпохондричний - виникає в ситуації, що пов'язана і іпохондричними переживаннями без критичного ставлення

-психотичний - проявляється при порушенні зв'язку з депресивними переживаннями чи як дифузний страх.

Тривога - це страх без будь-якого явного об’єкту як усвідомлений емоційний стан без конкретного змісту. Критеріями ознаку синдрому тривоги вважаються ознаки - неспокій, тремтіння, почуття невпевненості, небезпеки, що загрожує, зниження і психомоторні ознаки - відповідна міміка збудження чи пригнічення аж до раптусу чи ступору; вегетативні ознаки - підвищення артеріального тиску прискорення пульсу і дихання, розширення зрачків, сухість в роті, блідість обличчя, пітливість.

4.Ступор – як патопсихологічний розлад. Форми ступору.

Ступор - (від лат.Stypor - заціпеніння) психопатологічний розлад, що супроводжується пригніченням психічної активності яка виявляється у повній нерухомості, зниженні всіх видів чутливості, відсутності мовлення.

Розрізняють кілька форм ступору:

■ депресивний;

■ психогенний;

■ кататонічний.

Депресивний ступор - здебільшого спостерігається при маніакально-депресивному психозі. Хворі не здатні до будь-яких дій і рухів, на запитання відповідають неохоче, окремими словами, на обличчі - застиглий вираз туги і скорботи.

Психогенний ступор - хворі нерухомі, відсутнє мовне спілкування з оточенням, але під час розмови про ситуацію яка травмувала психіку, виявляють ту чи іншу емоційну вегетативну реакцію (плачуть, червоніють, бліднуть).

Кататонічний ступор - хворі нерухомі, годинами можуть сидіти, лежати або стояти не змінюючи пози. Внаслідок підвищення тонусу м'язів спроба змінити положення тіла не вдається. Найбільш чітко стан рухової загальмованості виявляється в тому, що хворі спонтанно обирають та внутрішньоутробну позу з притиснутими до тулуба кінцівок. Рухова пасивність, за якої м'язевий тонус знижений і хворому легко можна надати будь-якого положення, в якому він застигає називається каталепсією або восковою гнучкістю.

Кататонічний ступор може супроводжуватися симптомами негативізму. Хворий чинить немотивовану протидію за будь-якої спроби вплинути на нього, наприклад проведенні медичних процедур, одяганні, годуванні. На прохання показати язик, розплющити очі, хворий судомно стискає щелепи і заплющує очі. Одним з виявів негативізму триває від кількох годин до кількох місяців є довготривале мовчання (мутизм) - німота за умови збереження розуміння мови оточуючих і відсутності органічних уражень центрів.

Іноді кататонічний ступор змінюється кататонічним збудженням . Хворий виконує безглузді рухи, може бути агресивним і небезпечним для оточення. Збудженню виявлятися в одноманітних рухах або у вимовлянні одних і тих самих слів.