- •Тема 5. Міжнародні економічні організації
- •1. Поняття міжнародної економічної організації та її правовий статус
- •2. Міжнародні економічні організації в системі оон
- •3. Європейське економічне співтовариство та Європейський Союз у системі міжнародних економічних відносин.
- •4. Характеристика окремих міжнародних економічних організацій:
- •Список використаної літератури:
- •Тема 6. Транснаціональні корпорації і міжнародно-правове регулювання їх діяльності
- •1. Економічна основа та суть транснаціональних корпорацій (тнк). Міжнародно-правове регулювання діяльності тнк.
- •2. Види та особливості діяльності транснаціональних корпорацій (тнк).
- •3. Роль тнк у сільському господарстві та міжнародному поділі праці.
- •Список використаної літератури:
- •Тема 7. Міжнародні економічні договори
- •1. Поняття та значення міжнародних економічних договорів.
- •2. Види міжнародних економічних договорів
- •3. Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів
- •4. Правові основи забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з міжнародних економічних договорів.
- •Список використаної літератури:
- •Тема 8. Міжнародне торговельне право і сот.
- •Поняття та джерела міжнародного торговельного права.
- •2.Діяльність сот в регулюванні міжнародної торгівлі.
- •3. Принципи міжнародної торгівлі
- •4. Міжнародні торговельні договори (угоди)
- •5. Порядок укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів
- •Список використаної літератури:
- •Тема 9. Право Європейського Союзу
- •2. Організаційна структура Європейського Союзу.
- •3. Правовий статус держав-членів у Європейському Союзі.
- •4. Громадянство Європейського Союзу.
- •5. Поняття, принципи та джерела права Європейського Союзу.
- •Список використаної літератури:
- •Тема 10. Міжнародне митне право
- •Поняття та джерела мінародного митного права.
- •Організаційно-правові форми міжнародного митного співробітництва.
- •Митно-тарифні системи в країнах світу.
- •2. Організаційно-правові форми міжнародного митного співробітництва
- •3.Митно-тарифні системи в країнах світу.
- •Список використаної літератури:
- •Тема 11. Міжнародно-правове регулювання валютно-фінансових, кредитних та інвестиційних відносин
- •1. Поняття і джерела міжнародного валютного права
- •2. Організаційно-правовий механізм міжнародної валютної системи
- •3. Організація валютно-кредитних відносин
- •5. Міжнародно-правове регулювання іноземних інвестицій
- •Список використаної літератури:
- •Тема 12. Міжнародне транспортне право
- •1. Поняття та джерела міжнародного транспортного права
- •2. Правове регулювання міжнародних залізничних перевезень
- •3. Правове регулювання міжнародних морських перевезень
- •4. Правове регулювання міжнародних річкових перевезень
- •5.Правове регулювання повітряних перевезень
- •6. Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень
- •Список використаної літератури:
- •Тема 13. Міжнародно-правове регулювання промислового, сільськогосподарського і науково-технічного міжнародного співробітництва
- •Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва в галузі промисловості.
- •Серед них слід зазначити:
- •Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва в галузі сільського господарства
- •Певну роль у міждержавному сільськогосподарському співробітництві відіграють:
- •Міжнародно-правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва
- •Список використаної літератури:
- •Тема 14. Правове регулювання завнішньоекономічної діяльності в україні
- •Поняття, значення та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •2.Принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •3.Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •4.Договори (контракти) суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
- •5.Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •Список використаної літератури:
- •Тема 15. Міжнародно-правові засоби вирішення міжнародних спорів
- •1.Поняття міжнародного спору та ситуації.
- •2. Загальна характеристика мирних засобів вирішення міжнародних спорів:
- •Список використаної літератури:
Міжнародно-правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва
Особливу економічну роль знання відіграють саме тоді, коли досягаються поліпшення економіки засобами виробництва, та високий рівень фондоозброєності праці.
В останні роки значний розвиток спостерігається в міжнародному науково-технічному співробітництві. Основними напрямами такого співробітництва є координація науково-технічних досліджень, здійснення спільних науково-дослідних робіт, обмін технічною документацією, використання промислових зразків, купівля-продаж ліцензій, «ноу-хау», обмін технологічними процесами, взаємне консультування та проведення експертиз тощо. Це співробітництво здійснюється на основі міжнародних програм ООН у галузі науки і техніки і промислового співробітництва, а також регіональних програм у галузі використання науково-технічних досягнень. Значна кількість програм і угод у цій галузі реалізується на основі двосторонніх договорів.
В окремих країнах світу витрати на наукові дослідження є домірними з капіталовкладеннями, а то й перевищують їх. Вони дають можливість інтенсивно оновлювати номенклатуру виробництва, різко скорочувати терміни масового освоєння новинок, підвищують технічний рівень виробництва і сприяють зміцненню конкурентних позицій відповідних країн.
Міжнародне науково-технічне співробітництво — одна з форм міжнародної економічної співпраці, що охоплює торгівлю ліцензіями, спільні наукові розробки, реалізацію великих технічних проектів, будівництво підприємств та інших об'єктів, геологорозвідувальні роботи, підготовку національних кадрів, обмін загальною науково-технічною інформацією тощо.
Перспективні напрямки світового науково-технічного прогресу формуються у процесі розвитку інтеграційних науково-технічних зв'язків між економічно розвиненими країнами. Цьому, зокрема, сприяє встановлення прямих науково-виробничих зв'язків між фірмами, що посідають провідні місця у розвитку відповідних напрямків світового науково-технічного прогресу.
Спільні науково-технічні програми реалізуються у межах міжнародних організацій та інтеграційних об'єднань. Основні напрямки цих досліджень - інформатика, телекомунікації, енергетика, біо- та електронно-обчислювальна робототехніка, нові матеріали та ін.
Основними формами науково-технічного співробітництва є координація, кооперація і спільне виконання наукових розробок. З метою ефективного проведення спільних наукових і технічних досліджень можуть створюватись міжнародні інститути, організації, координаційні центри, лабораторії.
Важливу роль у розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва відіграла резолюція Генеральної Асамблеї ООН (1996 р.) «Досягнення науки і техніки та їх вплив на міжнародну безпеку». У ній рекомендується державам — членам ООН вивчити шляхи вдосконалення міжнародних правових норм, що стосуються передання високих технологій і мають військове застосування.
Аналіз діяльності різних організацій та спеціалізованих закладів ООН дає можливість виділити в галузі науки і техніки такі їх функції: розроблення політики у галузі науки і техніки; прогнозування напрямів науково-технічного прогресу; здійснення програм наукових досліджень; організація регіональних міжнародних зв’язків; забезпечення діяльності науково-технічних працівників; інформаційна діяльність та ін.
Регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва на універсальному рівні поширене значно менше, ніж в інших сферах.
До міжнародно-правових актів у сфері міжнародно-правового регулювання науково-технічного співробітництва належать такі:
Статут Міжнародного союзу електрозв'язку (від 22.12.92);
Конвенція Міжнародного союзу електрозв'язку (від 22.12.92);
Статут Міжнародного агентства з атомної енергії (за станом на 28.12.89);
Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації (від 26.09.86);
Конвенція про оперативне повідомлення у випадку ядерної аварії (від 26.09.86).
Міжурядовий комітет з розвитку науки і техніки засновано у грудні 1979 р. на 34-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН з метою: надання допомоги Генеральній Асамблеї в розробці директивних принципів для погодження політики органів, організацій і підрозділів ООН з питань науково-технічної діяльності; виявлення першочергових завдань для оперативного планування розвитку науки і техніки на національному, субрегіональному, регіональному, міжрегіональному та глобальному рівнях; упровадження заходів, пов'язаних із виявленням та оцінюванням нових науково-технічних досягнень, які можуть позитивно вплинути на науково-технічний потенціал країн, що розвиваються; сприяння оптимальному залученню ресурсів і здійснення управління системою фінансування науки і техніки ООН.
Консультативний комітет з питань розвитку науки і техніки – створений у 1980 р. Економічною і соціальною радою ООН з метою надання консультативних послуг Міжурядовому комітету, Генеральній Асамблеї, ЕКОСОР та іншим міжурядовим організаціям. Фактично Консультативний комітет з питань розвитку науки і техніки є допоміжним органом Міжурядового комітету.
Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) - регіональна міжнародна організація, що має статус спеціалізованого закладу ООН, яка займається питаннями розв'язання проблем науково-технічного прогресу. Основна її мета — сприяти миру та безпеці у світі шляхом надання допомоги країнам у міжнародному співробітництві у сфері освіти, науки, культури, інформації.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) - є асоційованою агенцією ООН культурно-гуманітарного характеру, яка відіграє важливу роль у світовому розвитку науки і техніки. Діяльність її дуже близька до сфери інтересів міжнародного економічного права, оскільки безпосередньо торкається економічного боку реалізації права інтелектуальної власності ( авторські і суміжні з ними права, права на винаходи і корисні моделі, промислові зразки і товарні знаки).
Окремі багатосторонні договори, хоча й торкаються галузей міжнародного публічного права, але стосуються більшою мірою питання розвитку науки і техніки в контексті міжнародного економічного права (договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1966 p., крім іншого, проголошує свободу наукових досліджень космічного простору).
