- •Тема 5. Міжнародні економічні організації
- •1. Поняття міжнародної економічної організації та її правовий статус
- •2. Міжнародні економічні організації в системі оон
- •3. Європейське економічне співтовариство та Європейський Союз у системі міжнародних економічних відносин.
- •4. Характеристика окремих міжнародних економічних організацій:
- •Список використаної літератури:
- •Тема 6. Транснаціональні корпорації і міжнародно-правове регулювання їх діяльності
- •1. Економічна основа та суть транснаціональних корпорацій (тнк). Міжнародно-правове регулювання діяльності тнк.
- •2. Види та особливості діяльності транснаціональних корпорацій (тнк).
- •3. Роль тнк у сільському господарстві та міжнародному поділі праці.
- •Список використаної літератури:
- •Тема 7. Міжнародні економічні договори
- •1. Поняття та значення міжнародних економічних договорів.
- •2. Види міжнародних економічних договорів
- •3. Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів
- •4. Правові основи забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з міжнародних економічних договорів.
- •Список використаної літератури:
- •Тема 8. Міжнародне торговельне право і сот.
- •Поняття та джерела міжнародного торговельного права.
- •2.Діяльність сот в регулюванні міжнародної торгівлі.
- •3. Принципи міжнародної торгівлі
- •4. Міжнародні торговельні договори (угоди)
- •5. Порядок укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів
- •Список використаної літератури:
- •Тема 9. Право Європейського Союзу
- •2. Організаційна структура Європейського Союзу.
- •3. Правовий статус держав-членів у Європейському Союзі.
- •4. Громадянство Європейського Союзу.
- •5. Поняття, принципи та джерела права Європейського Союзу.
- •Список використаної літератури:
- •Тема 10. Міжнародне митне право
- •Поняття та джерела мінародного митного права.
- •Організаційно-правові форми міжнародного митного співробітництва.
- •Митно-тарифні системи в країнах світу.
- •2. Організаційно-правові форми міжнародного митного співробітництва
- •3.Митно-тарифні системи в країнах світу.
- •Список використаної літератури:
- •Тема 11. Міжнародно-правове регулювання валютно-фінансових, кредитних та інвестиційних відносин
- •1. Поняття і джерела міжнародного валютного права
- •2. Організаційно-правовий механізм міжнародної валютної системи
- •3. Організація валютно-кредитних відносин
- •5. Міжнародно-правове регулювання іноземних інвестицій
- •Список використаної літератури:
- •Тема 12. Міжнародне транспортне право
- •1. Поняття та джерела міжнародного транспортного права
- •2. Правове регулювання міжнародних залізничних перевезень
- •3. Правове регулювання міжнародних морських перевезень
- •4. Правове регулювання міжнародних річкових перевезень
- •5.Правове регулювання повітряних перевезень
- •6. Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень
- •Список використаної літератури:
- •Тема 13. Міжнародно-правове регулювання промислового, сільськогосподарського і науково-технічного міжнародного співробітництва
- •Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва в галузі промисловості.
- •Серед них слід зазначити:
- •Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва в галузі сільського господарства
- •Певну роль у міждержавному сільськогосподарському співробітництві відіграють:
- •Міжнародно-правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва
- •Список використаної літератури:
- •Тема 14. Правове регулювання завнішньоекономічної діяльності в україні
- •Поняття, значення та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •2.Принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •3.Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •4.Договори (контракти) суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
- •5.Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •Список використаної літератури:
- •Тема 15. Міжнародно-правові засоби вирішення міжнародних спорів
- •1.Поняття міжнародного спору та ситуації.
- •2. Загальна характеристика мирних засобів вирішення міжнародних спорів:
- •Список використаної літератури:
5.Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється з метою: забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України; стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України; створення найсприятливіших умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється: Україною як державою в особі її органів у межах їх компетенції; недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів; самими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою: законів України; передбачених у законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції; економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України; рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України; угод, що укладаються між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності і не суперечать законам України.
Забороняється регулювання зовнішньоекономічної діяльності прямо не передбаченими актами і діями державних і недержавних органів.
Крім того, до іноземних суб’єктів господарської діяльності також застосовуються правові режими: національний режим, режим найбільшого сприяння та спеціальний режим.
Національний режим означає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов’язків не менший, ніж суб’єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних суб’єктів цієї діяльності, пов’язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб’єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів.
Режим найбільшого сприяння означає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мита, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб’єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мито, податки, збори та пільги щодо них установлюються в рамках спеціального режиму, визначеного нижче. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб’єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі.
Спеціальний режим застосовується до територій спеціальних економічних зон, а також до територій митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами з участю України відповідно до чинного законодавства.
Україна самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на її території. Це регулювання має забезпечувати: захист економічних інтересів України та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; створення рівних можливостей для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій; заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Важливо звернути увагу на те, що держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з законами України.
Забезпечення будь-якої діяльності в будь-якій сфері здійснюється через систему відповідних органів. До таких органів належать Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, Національний банк України, Державна митна служба України, Антимонопольний комітет України, та ін. Певні повноваження покладені на органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи.
