Практичні завдання

Завдання 1

Поширена влітку 1992 року доповідь Генерального секретаря 00Н Б. Бутроса-Галі “Порядок денний для світу” містить серед іншого тезу: “Якщо кожна етнічна, релігійна чи мовна група буде претендувати на державність, не буде межі поділу, а всезагальний мир, безпека, економічний добробут стануть ще більш важко досяжною метою. Не можна припустити, щоб суверенітет, територіальна цілісність і незалежність існуючих держав і принцип самовизначення народів – однаковою мірою важливі – вступили у майбутньому в протиріччя”.

Виникає питання, чи не дисонують такі, ймовірно, небезпідставні уявлення з положеннями низки багатосторонніх міжнародно-правових документів, що закріплюють принцип самовизначення народів, на основі якого всесторонньо обґрунтована у радянській доктрині концепція міжнародної правосуб’єктності націй і народів, які борються за свою незалежність ?

Запитання

Як можна оцінити наведені висловлювання за результатами аналізу положень міжнародно-правових актів, що закріплюють принцип рівноправності і самовизначення народів, зіставляючи принципами територіальної цілісності і непорушності кордонів, а також з урахуванням сучасної практики міжнародних відносин?

Завдання 2

У теорії держави і права під правосуб’єктністю розуміється здатність особи (фізичної чи юридичної) брати участь у правовідносинах, бути їхнім суб’єктом. Участь суб’єктів у правових відносинах визначається їхнього правоздатністю і дієздатністю (Хропанюк В.Н. Теорія держави і права / В.Н.Хропанюк. – М. : Вітчизна, 1993. – С. 223). З певними корективами така точка зору стосовно поняття міжнародної правосуб’єктності переважає і в міжнародно-правовій науці, у тому числі вітчизняній.

Протягом тривалого часу в міжнародно-правовій доктрині, особливо вітчизняній, панувала точка зору, прихильники якої відмовляли у визнанні за індивідами та юридичними особами міжнародної правосуб’єктності. Ця позиція висвітлена і в авторитетних довідкових виданнях (Словарь международного права. – М. : Международные отношения, 1982. – С. 124) і в працях відомих юристів. Але сьогодні в навчальній і науковій літературі з міжнародного права все частіше висловлюється протилежна позиція, обґрунтована посиланнями на конкретні положення чинними дво- і багатосторонніх міжнародних договорів.

Запитання

Яке узагальнююче визначення поняття міжнародної правосуб’єктності можна надати з урахуванням положень загальної теорії держави і права та міжнародно-правової доктрини?

Які категорії суб’єктів права, на вашу думку, слід зарахувати до переліку суб’єктів міжнародного права?

Яку позицію ви особисто можете обґрунтувати з проблеми міжнародної правосуб’єктності індивідів?

Завдання 3

Як відомо, Україна (УРСР) є однією з країн-засновниць ООН. Її представники брали участь у розробці міжнародно-правових документів, заснуванні органів ООН та її спеціалізованих установ. На основі відповідних міжнародних і внутрішньодержавних документів дайте відповідь на такі запитання.

Запитання

Чи була УРСР та інші республіки СРСР суб’єктами міжнародного права?

Як можна охарактеризувати міжнародну правосуб’єктність України за часів її перебування у складі СРСР?

Згадайте представників України, які зробили вагомий внесок у міжнародний правотворчий процес у розвиток двосторонніх і багатосторонніх відносин.

Завдання 4

На початку 70-х рр. XX ст. при розгляді Генеральною Асамблеєю ООН питання про надання незалежності португальським колоніям в Африці, представник Португалії звинуватив деякі держави у тому, що вони, надаючи допомогу патріотам Анголи, порушують принцип невтручання. Він зазначив, що боротьба в колоніях є внутрішньою справою метрополії і будь-яка участь у такій боротьбі третіх держав суперечить міжнародному праву.

Запитання

Яке ставлення сучасного міжнародного права до питання міжнародної правосуб’єктності націй і народів, що виборють свою незалежність?

Які критерії необхідно застосовувати при визначенні можливості наділення конкретної нації чи народу міжнародною правосуб’єктністю?

Чи можуть держави згідно з міжнародним правом допомагати у боротьбі народів за незалежність?

Який зміст принципу права націй на самовизначення і як він співвідноситься з принципом невтручання у внутрішні справи держави?

Яким чином потрібно розглядати заяву представника салазарівської Португалії в контексті положень Статуту ООН, а також заходів, що проводяться цією організацією і спрямовані на ліквідацію світової системи колоніалізму?