- •Кафедра правознавства навчально-методичний комплекс курсу
- •Навчально-методичний комплекс розробила к.І.Н., доц. С.І.Поляруш Кіровоград - 2016
- •Структура програми навчальної дисципліни
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета і завдання вивчення курсу
- •3. Навчальна програма курсу
- •Тема 1. Теоретико-правові засади міжнародного публічного права.
- •Тема 2. Суб’єкти міжнародного права
- •Змістовий модуль 2. Окремі інститути міжнародного публічного права
- •Тема 4. Міжнародно-правова відповідальність і санкції
- •(Право зовнішніх зносин)
- •Тема 12. Право міжнародної безпеки
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •5. Тематика лекцій
- •6. ТеМи і зміст семінарських занять Змістовний модуль і.Загальні засади міжнародного публічного права.
- •Тема 2. Суб’єкти сучасного міжнародного права (2 год.)
- •Джерела та література
- •Теоретичні та методичні настанови
- •Практичні завдання
- •Запитання
- •Завдання 5
- •Запитання
- •Завдання 6
- •Запитання
- •Завдання 7
- •Запитання
- •Завдання 8
- •Запитання
- •Завдання 9
- •Запитання
- •Завдання 10
- •Запитання
- •Завдання 11
- •Запитання
- •Завдання 12
- •Запитання
- •20. Які з наведених іноземних держав обмежилися лише визнанням, не встановивши дипломатичних відносин в історії сучасної України:
- •21. Відповідно до Конституції України 1996 року повноваженням якого органу є право ухвалення рішення про визнання іноземних держав:
- •22. Заява дванадцяти про майбутній статус Росії та інших колишніх республік від 23 грудня 1991 р., прийнята країнами Європейського Союзу, передбачила:
- •23. Якими правовими документами врегульовані питання правонаступництва колишнього срср:
- •Тема 4. Міжнародно-правова відповідальність і санкції (2 год.).
- •Джерела та література
- •Запитання
- •Завдання 2
- •Запитання
- •Завдання 3
- •Запитання
- •Завдання 4
- •Запитання
- •Завдання 5
- •Запитання
- •Завдання 6
- •Запитання
- •Завдання 7
- •Запитання
- •Завдання 8
- •Запитання
- •1. Міжнародно-правовою відповідальністю у широкому розумінні є:
- •Тема 5. Право міжнародних договорів (2 год.)
- •Теоретичні та методичні настанови
- •Запитання
- •Завдання 4
- •Завдання
- •Завдання 5
- •Запитання
- •Завдання 6
- •1. Які з перерахованих документів не є міжнародним договором, не містять усіх його необхідних ознак:
- •2. Міжнародний договір – це:
- •9. Підставою відносної недійсності договору є:
- •20. Скасування міжнародного договору – це:
- •21. Термін “новація” означає:
- •22. Приєднання до договору здійснюється:
- •Змістовий модуль 2. Окремі інститути міжнародного публічного права
- •Тема 7. Територія у міжнародному публічному праві (2 год.)
- •Теоретичні і методичні настанови
- •Практичні завдання
- •Задача 3.
- •18. Мирний прохід іноземних суден через протоки, що служать для міжнародного судноплавства:
- •19. Свобода польотів над відкритим морем поширюється на:
- •Тема 7. Міжнародне право з прав людини (2 год.)
- •Теоретичні і методичні настанови
- •Практичні завдання
- •2. Натуралізація — це:
- •Тема 10, 11. Міжнародне морське право. Міжнародне космічне і повітряне право. (2 год.)
- •Джерела та література
- •Теоретичні і методичні настанови
- •Практичні завдання
- •Тема 14. Міжнародне кримінальне право. Співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю (2 год.)
- •Тема 8. Міжнародне екологічне право (2 год.).
- •Джерела і література
- •Теоретичні та практичні поради
- •Тема 16. Міжнародне економічне право (15 год.).
- •Теоретичні та практичні поради
- •Практичні завдання Задача № 1.
- •Тема 17. Міжнародне атомне право (17 год.)
- •9. Методи навчання:
- •10. Методи оцінювання:
- •11. Шкала оцінювання засвоєння навчального матеріалу критерії оцінювання результатів навчальної діяльності студентів
- •13. Література
- •12. Методичне забезпечення:
Практичні завдання
Завдання 1
Поширена влітку 1992 року доповідь Генерального секретаря 00Н Б. Бутроса-Галі “Порядок денний для світу” містить серед іншого тезу: “Якщо кожна етнічна, релігійна чи мовна група буде претендувати на державність, не буде межі поділу, а всезагальний мир, безпека, економічний добробут стануть ще більш важко досяжною метою. Не можна припустити, щоб суверенітет, територіальна цілісність і незалежність існуючих держав і принцип самовизначення народів – однаковою мірою важливі – вступили у майбутньому в протиріччя”.
Виникає питання, чи не дисонують такі, ймовірно, небезпідставні уявлення з положеннями низки багатосторонніх міжнародно-правових документів, що закріплюють принцип самовизначення народів, на основі якого всесторонньо обґрунтована у радянській доктрині концепція міжнародної правосуб’єктності націй і народів, які борються за свою незалежність ?
Запитання
Як можна оцінити наведені висловлювання за результатами аналізу положень міжнародно-правових актів, що закріплюють принцип рівноправності і самовизначення народів, зіставляючи принципами територіальної цілісності і непорушності кордонів, а також з урахуванням сучасної практики міжнародних відносин?
Завдання 2
У теорії держави і права під правосуб’єктністю розуміється здатність особи (фізичної чи юридичної) брати участь у правовідносинах, бути їхнім суб’єктом. Участь суб’єктів у правових відносинах визначається їхнього правоздатністю і дієздатністю (Хропанюк В.Н. Теорія держави і права / В.Н.Хропанюк. – М. : Вітчизна, 1993. – С. 223). З певними корективами така точка зору стосовно поняття міжнародної правосуб’єктності переважає і в міжнародно-правовій науці, у тому числі вітчизняній.
Протягом тривалого часу в міжнародно-правовій доктрині, особливо вітчизняній, панувала точка зору, прихильники якої відмовляли у визнанні за індивідами та юридичними особами міжнародної правосуб’єктності. Ця позиція висвітлена і в авторитетних довідкових виданнях (Словарь международного права. – М. : Международные отношения, 1982. – С. 124) і в працях відомих юристів. Але сьогодні в навчальній і науковій літературі з міжнародного права все частіше висловлюється протилежна позиція, обґрунтована посиланнями на конкретні положення чинними дво- і багатосторонніх міжнародних договорів.
Запитання
Яке узагальнююче визначення поняття міжнародної правосуб’єктності можна надати з урахуванням положень загальної теорії держави і права та міжнародно-правової доктрини?
Які категорії суб’єктів права, на вашу думку, слід зарахувати до переліку суб’єктів міжнародного права?
Яку позицію ви особисто можете обґрунтувати з проблеми міжнародної правосуб’єктності індивідів?
Завдання 3
Як відомо, Україна (УРСР) є однією з країн-засновниць ООН. Її представники брали участь у розробці міжнародно-правових документів, заснуванні органів ООН та її спеціалізованих установ. На основі відповідних міжнародних і внутрішньодержавних документів дайте відповідь на такі запитання.
Запитання
Чи була УРСР та інші республіки СРСР суб’єктами міжнародного права?
Як можна охарактеризувати міжнародну правосуб’єктність України за часів її перебування у складі СРСР?
Згадайте представників України, які зробили вагомий внесок у міжнародний правотворчий процес у розвиток двосторонніх і багатосторонніх відносин.
Завдання 4
На початку 70-х рр. XX ст. при розгляді Генеральною Асамблеєю ООН питання про надання незалежності португальським колоніям в Африці, представник Португалії звинуватив деякі держави у тому, що вони, надаючи допомогу патріотам Анголи, порушують принцип невтручання. Він зазначив, що боротьба в колоніях є внутрішньою справою метрополії і будь-яка участь у такій боротьбі третіх держав суперечить міжнародному праву.
Запитання
Яке ставлення сучасного міжнародного права до питання міжнародної правосуб’єктності націй і народів, що виборють свою незалежність?
Які критерії необхідно застосовувати при визначенні можливості наділення конкретної нації чи народу міжнародною правосуб’єктністю?
Чи можуть держави згідно з міжнародним правом допомагати у боротьбі народів за незалежність?
Який зміст принципу права націй на самовизначення і як він співвідноситься з принципом невтручання у внутрішні справи держави?
Яким чином потрібно розглядати заяву представника салазарівської Португалії в контексті положень Статуту ООН, а також заходів, що проводяться цією організацією і спрямовані на ліквідацію світової системи колоніалізму?
