Визначення коефіцієнта нафтогазонасичення глинистих колекторів

Розрахунок коефіцієнта нафтогазонасичення у глинистих, або сильно заглинизованих колекторах (Ачімовська свита, Західний Сибір) передбачає необхідність врахування як вмісту, так і характеру просторового розподілу та залягання глинистих частинок. В більшості випадків це розсіяні та прошаркові глинисті частинки.

Розсіяна глинистість

У породах-колекторах із розсіяною глинистістю Рн залежить від коефіцієнта водонасичення (Кв) і визначається за формулою:

, (4.14)

де параметр А=К_гл_в/К_п_гл – відношення добутку коефіцієнта глинистості і опору води до добутку коефіцієнта пористості і питомого опору глин, що характеризує відношення електропровідності глинистих частинок до електропровідності порового простору, заповненого пластовою водою. Для того, щоб визначити Кн за величиною параметра насичення, використовують палетки (Рис. 4.1).

Рисунок 4.1 – Залежності Р_н=f(k_в) при m=1.8. Розсіяне включення

глинистого матеріалу

Прошаркова глинистість

При умові чергування прошарків глинистих мінералів з нафтогазонасиченими прошарками, а також пересічення їх свердловиною під кутом =/2 параметр насичення визначають за формулою:

, (4.15)

де — відношення електропровідності глинистих прошарків до електропровідності піщаних прошарків у водонасиченому стані.

У цьому випадку коефіцієнт нафтогазонасичення визначають по палетках та кривих Р_нгл=f(К_в) (Рис. 4.2).

Рис. 4.2 – Залежності Р_н,гл=f[k_в(k_н)]. Шарувате включення

глинистого матеріалу

Номограма встановлена для залежності Р_н=f(К_в). Якщо , то при розрахунку Р_н можна прийняти:

(4.16)

Узагальнюючи вищеприведене, можна зробити висновок про те, що для конкретних геологічних умов формування порід-колекторів, для різних типів продуктивних пластів, потрібно вибирати свій конкретний шлях розрахунку параметрів нафтогазонасичення та коефіцієнтів їх вилучення.

Запитання до лекції

1. Що означає насичення гірської породи?

2. Якими параметрами характеризується насичення продуктивних пластів?

3. Від чого залежить коефіцієнт нафтогазонасичення?

4. Фізична суть параметра насичення, способи його визначення.

5. За допомогою яких геофізичних методів досліджень у свердловині можна оцінити характер насичення?

6. Приведіть приклад визначення характеру насичення гірських порід за допомогою прямих методів.

7. Способи визначення параметрів нафтогазонасичення.

ЛЕКЦІЯ № 5

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ГЕОФІЗИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

У ГЛИНИСТИХ І ЛІТОЛОГІЧНО НЕОДНОРІДНИХ

КАРБОНАТНИХ КОЛЕКТОРАХ

Основні проблеми, які виникають у процесі дослідження літологічно неоднорідних карбонатних колекторів, пов’язані з неоднорідністю їх мінералогічного складу, а також товщиною окремих літотипів. Аналізуючи результати електричних досліджень, зокрема, дані потенціалів природної поляризації можуть при цьому спостерігатися аномалії, не зв’язані із зміною літології розрізу, що вивчається. В більшості випадків для сильно заглинизованих порід, такі аномалії бувають обумовлені електронними потенціалами, величиною полів гальванокорозії, а також густини блукаючих струмів.

Різниця у величині потенціалів, її нестабільність призводить до появи на кривих Uпс аномалій, що змінюються з часом і до поступової зміни різниці потенціалів. При гальванокорозії грузів і зондів крива Uпс прямо, або дзеркально повторяє криву _к послідовного градієнт-зонда. При цьому, аномалії на кривій Uпс зміщуються стосовно аномалії на кривій _к, в верх на віддаль рівну віддалі між електродом М і корозіроючою частиною зонда або грузу.

Блукаючі струми створюють між вимірювальними електродами змінні у часі різниці потенціалів і при значній їх величині, криві Uпс стають не придатні до інтерпретації. До аномалій, які виникають незалежно від наявності електричних полів власної поляризації відносять аномалії, що спостерігаються у районі башмаків колони, а також на ділянках, де находяться обрізки обірваних труб, опущених у свердловину. Такі аномалії, у ряді випадків дозволяють точно установити положення башмака колони або обірваної труби.