- •Спецглави інтерпретації даних гдс конспект лекцій
- •Маєвський б.Й. Професор, доктор геол.-мінерал. Наук Степанюк в.П. Професор, канд. Геол.-мінерал. Наук
- •Лекція № 1 інтерпретація даних гдс. Значення комплексних досліджень
- •Акустичні дослідження
- •Фізичні основи методу
- •Запитання до лекції
- •2.2 Виділення порід-колекторів у піщано-глинистих теригенних відкладах
- •Виділення глинистих колекторів
- •Виділення карбонатних колекторів
- •Виділення тріщинних та тріщинно-кавернозних колекторів
- •Виділення порових колекторів за якісними ознаками отриманих при гдс за спеціальними методами
- •Запитання до лекції
- •Визначення коефіцієнта міжзернової (гранулярної) пористості за даними електрометрії
- •Визначення коефіцієнта пористості за величиною питомого опору
- •Визначення тріщинної пористості за даними методу опору
- •Визначення вторинної пористості за даними комплексної інтерпретації діаграм нейтронних методів гама-методів та акустичного каротажу
- •Визначення пористості методом пс
- •Запитання до лекції
- •Лекція № 4 визначення коефіцієнтів нафтогазонасиченості методами промислової геофізики
- •Визначення коефіцієнта нафтогазонасичення глинистих колекторів
- •Розсіяна глинистість
- •Прошаркова глинистість
- •Запитання до лекції
- •Викривлення кривих бкз
- •Інтерпретація діаграм потенціалів викликаної поляризації гірських порід
- •Визначення коефіцієнта нафтогазонасичення глинистих колекторів
- •Шарувата глинистість у породах колекторах
- •Запитання до лекції
- •Лекція № 6 визначення неоднорідності порід-колекторів методами гдс
- •Вивчення неоднорідності за проникністю
- •Запитання до лекції
- •Лекція № 7 форма кривих електропровідності індукційного методу і їх інтерпретація
- •Викривлення кривих діаграм уявного і ефективного опору.
- •Запитання до лекції
- •Підошвенний градієнт-зонд
- •Потенціал-зонд
- •Тришарова крива. Ліва та права частина фактичної кривої бкз
- •Попередня обробка кривих бкз
- •Виділення колекторів. Визначення ефективних товщин нафтогазонасичених класів Виділення міжзернових порід-колекторів з міжзерновою пористістю
- •Запитання за змістом лекції:
- •Основні електричні параметри та властивості гірських порід
- •Фізичні основи інтерпретації результатів електричного каротажу
- •Криві уявного опору в пластах різної потужності і опорів при відсутності впливу глинистого розчину
- •Послідовний градієнт зонд.
- •1. Пласт великої потужності.
- •Потенціал зонди
- •1. Пласт великої потужності mn, (ав)
- •Пласти низького опору (градієнт та потенціал зонди)
- •Запитання за змістом лекції:
- •Визначення Кн за даними методу пс
- •Визначення Кн(Кг) за даними радіоактивних методів
- •Визначення коефіцієнта залишкового нафтогазонасичення і витіснення нафти
- •Оцінка вірогідності визначення підрахункових параметрів
- •Оцінка похибок і вірогідності результатів геофізичних досліджень свердловин
- •Метрологічне забезпечення засобів вимірювання
- •Статистичний підхід для оцінок похибок
- •Оцінка вірогідності методик визначення коефіцієнтів пористості і нафтогазонасичення
- •Запитання до лекції
- •Запитання до лекції
- •Лекція № 12 геологічна ефективність геофізичних досліджень свердловин
- •Запитання до лекції
- •Список використаних джерел
Вивчення неоднорідності за проникністю
Головний параметр, який визначає вплив неоднорідності колектора на його промислову характеристику є коефіцієнт проникності. Розрахунки цього параметра здійснюються за формулою Козені-Кармана із врахуванням параметрів, визначених за даними ГДС:
,
(6.3)
де =0.4Qn2+m/m/A2Qn – параметр А визначається із співвідношення к=АКв.з; С —мінімальна величина Квз у чистому незаглинизованому колекторі, ймовірне значення якої (0.05-0.1); Uпс, Uпсmax – аномалії потенціалів ПС в пласті, що вивчається, і у чистому без глинистих домішок пласті; п – питомий електричний опір пласта; в – питомий опір пластової води.
Враховуючи те, що в є стала величина, то наближено можна вважати за параметр, який характеризує відносне значення проникності у водоносних породах функцію:
,
(6.4)
У породах-колекторах із значною глинистістю, а також при умові, що існує тісний обернений зв’язок між коефіцієнтами пористості та глинистості, а значення Кпр контролюється в основному глинистістю, оцінка характеру зміни проникності колектора може бути вирахувана за формулою:
,
(6.5)
Кількісну оцінку однорідності колектора за проникністю здійснюють, використовуючи наступні параметри:
,
(6.6)
,
(6.7)
Для теригенного типу колекторів, при умові, коли відомий коефіцієнт залишкової водонасиченості, використовується залежність:
,
(6.8)
Залежність (6.8) є імперичною, отриманою за результатами експериментальних досліджень. Для геологічних розрізів, де інформативний метод самочинних потенціалів (ПС), формула (6.8) трансформована у наступну:
,
(6.9)
У нафтогазоносних породах проникність розраховується за формулою Ж.Дьюмануара:
,
(6.10)
де Д – стала, числове значення якої визначається на основі зіставлення величин Кпр за Ж.Дьюмануара з величиною Кпр визначеною іншими методами, зокрема за рівнянням В.Н. Дахнова:
,
(6.11)
де зв – середня товщина плівки зв’язаної води.
Вивчення неоднорідності пластів слід проводити комплексом методів ГДС за результатами якого можна судити про частоту чергування за глибиною прошарків окремих літотипів, відслідкувати зміну фізичних та петрофізичних параметрів у пласта по горизонталі. Петрофізичне вивчення пластів-колекторів дає можливість оцінити їх фільтраційно-ємнісну характеристику, вийти на конкретні дебіти, зв’язати дебіти колекторів з неоднорідністю порід та середньозв’язаною товщиною.
Запитання до лекції
Визначте поняття неоднорідності пластів-колекторів?
Яка буває неоднорідність пластів?
Назвіть фактори, що визначають неоднорідність пластів-колекторів?
Як впливає мікронеоднорідність на фільтраційно-ємнісні параметри?
Як впливає макронеоднорідність на покази методів ГДС?
Зв’язок неоднорідності з проникністю гірських порід.
Як визначити коефіцієнт проникності неоднорідних теригенних порід за даними ГДС?
Як визначається коефіцієнт проникності нафтогазонасичених порід за даними про питомий опір та пс?
