Оцінка похибок і вірогідності результатів геофізичних досліджень свердловин

Процес обробки і інтерпретації ГДС базується на результатах всього циклу геофізичних досліджень. Теоретичні задачі, вимірювання у свердловинах, петрофізичні дослідження, інтерпретація пов’язуються в єдиний ланцюг послідовних операцій.

Для оцінки похибок заключної процедури комплексної інтерпретації – необхідно знати технологічні, геологічні і геофізичні фактори, які впливають на процеси вимірювань і результати інтерпретації, часто є джерелами похибки на різних етапах інформаційно-вимірювальної системи ГДС.

Для оцінки похибок при будь-яких видах вимірювань і визначень необхідно знати справжнє значення величини. Враховуючи те, що воно невідоме, то на сьогодні для оцінки якості результатів вимірювань у свердловині використовують оцінку сходимості основного і повторного замірів в інтервалі перекриття у вигляді відносної похибки [7]. Ця оцінка відбиває тільки стабільність роботи даного приладу чи апаратури і не включає систематичних похибок, які вносяться настройкою і зміною вузлів апаратури, зміною оператора і ін. Одержана оцінка занижена.

У процесі інтерпретації вибір найкращих методик визначення параметрів проводять за ступінню узгодження знайденого параметра з даними керну, даними іншого явища, або іншої методики. Відсутність систематичних зміщень і найбільших випадкових відхилень у порівнянні з керном, або іншим способом, який приймається за еталонний – достатня основа для практичного застосування методики. При цьому не враховують, що дані керну, або іншої методики можуть мати систематичні відхилення з тим же знаком, що й методика, яка перевіряється і вміщує випадкові похибки, які досягають значної величини.

Розв’язання задачі точності і зіставлення результатів вимірювання можливе при наявності еталонів, з допомогою яких можна настроїти апаратуру, або підібрати методику і по відхиленню значень від них можна судити про похибки вимірювань, або перетворень. Створення еталонів входить в систему метрологічного забезпечення (МЗ) геофізичних досліджень свердловин, яке є частиною державної системи забезпечення єдності вимірювань.

Метрологічне забезпечення ГДС включає два етапи – метрологічне забезпечення засобів вимірювань (ЗВ), тобто свердловинної і наземної апаратури, геофізичних лабораторій, петрофізичних приладів і процесу вимірювання в свердловині, петрофізичній лабораторії, інтерпретаційній партії.

Метрологічне забезпечення засобів вимірювання

На сьогодні початі роботи по створенню метрологічного забезпечення геофізичних засобів вимірювання (МЗ, ЗВ) на стадіях їх розробки, виготовлення і експлуатації [8].

Перед геофізичною метрологічною службою стоять завдання створення єдиної метрологічної служби в складі: базової організації з метрології і регіональних метрологічних комплексів геофізичних вимірювань; метрологічних служб геофізичних трестів або експедицій; ремонтно-повірочних лабораторій, які входять в метрологічні служби геофізичних трестів (експедицій).

Базова організація метрологічної служби здійснює:

• координацію і проведення робіт з метрологічного забезпечення групи продукцій при розробці, виробництві, випробуваннях і експлуатації;

• координацію і виконання засобів вимірювання і повірочної апаратури, які необхідні для метрологічного забезпечення організацій і підприємств, які закріплені за базовою організацією;

• планування і проведення державних випробовувань засобів вимірювання, які розробляються.

На регіональні метрологічні центри геофізичних вимірювань покладаються такі функції:

• збереження і експлуатація спеціальних еталонів, стандартних зразків, унікальних повірочних установок;

• ремонт і атестація повірочних установок, які експлуатуються в геофізичних організаціях;

• повірка заново розроблених ЗВ;

• проведення комплексних випробувань нових геофізичних ЗВ;

• здійснення метрологічного нагляду за станом ЗВ на геофізичних підприємствах, закріплених за центром.

Метрологічні служби об’єднання, трестів забезпечують єдність вимірювань в усіх виробничих підрозділах шляхом організації капітального і поточного ремонту геофізичних і загальних технічних ЗВ, градуювання і відомчої повірки геофізичних ЗВ і здійснення постійного метрологічного нагляду за станом геофізичних і загально технічних ЗВ в експедиціях.

Технічні засоби метрологічного забезпечення метрологічного центру повинні забезпечувати проведення повних метрологічних досліджень геофізичних засобів вимірювань в умовах, максимально наближених до реальних, а також визначення основних і додаткових похибок з виявленням характеристик, які вимагають періодичного контролю в умовах експлуатації в геофізичних організаціях.

Метрологічна повірка певної вимірювальної системи (прилад, канал зв’язку, наземна панель, реєстратор) може бути виконана з допомогою атестованих моделей пластів, або стандартних зразків.

Загальна схема метрологічного забезпечення ЗВ ГДС вміщує три етапи: одержання градуювальних залежностей показань апаратури від величини вимірювального параметра; стандартизацію і періодичну повірку апаратури; калібровку апаратури до і після проведення вимірювання.

На першому етапі використовують стандартні зразки гірських порід з відомими фізичними властивостями, або складом у вигляді моделей пластів, перерізаних свердловиною. Вони повинні: забезпечувати відтворення градуювальної залежності апаратури в усьому діапазоні зміни вимірювальної величини; відповідати найбільш типовим умовам вимірювань у свердловинах; відтворювати значення фізичної величини з найвищою точністю.

Розроблені: стандартні зразки об’ємного вологовмісту (загальної пористості) для апаратури НК, густин для апаратури ГГК-Щ, індексу вільного флюїду для апаратури ЯМК, інтервального часу пробігу і коефіцієнту згасання акустичної хвилі для апаратури АК, питомого електричного опору для апаратури електрокаротажу і ін.