- •Спецглави інтерпретації даних гдс конспект лекцій
- •Маєвський б.Й. Професор, доктор геол.-мінерал. Наук Степанюк в.П. Професор, канд. Геол.-мінерал. Наук
- •Лекція № 1 інтерпретація даних гдс. Значення комплексних досліджень
- •Акустичні дослідження
- •Фізичні основи методу
- •Запитання до лекції
- •2.2 Виділення порід-колекторів у піщано-глинистих теригенних відкладах
- •Виділення глинистих колекторів
- •Виділення карбонатних колекторів
- •Виділення тріщинних та тріщинно-кавернозних колекторів
- •Виділення порових колекторів за якісними ознаками отриманих при гдс за спеціальними методами
- •Запитання до лекції
- •Визначення коефіцієнта міжзернової (гранулярної) пористості за даними електрометрії
- •Визначення коефіцієнта пористості за величиною питомого опору
- •Визначення тріщинної пористості за даними методу опору
- •Визначення вторинної пористості за даними комплексної інтерпретації діаграм нейтронних методів гама-методів та акустичного каротажу
- •Визначення пористості методом пс
- •Запитання до лекції
- •Лекція № 4 визначення коефіцієнтів нафтогазонасиченості методами промислової геофізики
- •Визначення коефіцієнта нафтогазонасичення глинистих колекторів
- •Розсіяна глинистість
- •Прошаркова глинистість
- •Запитання до лекції
- •Викривлення кривих бкз
- •Інтерпретація діаграм потенціалів викликаної поляризації гірських порід
- •Визначення коефіцієнта нафтогазонасичення глинистих колекторів
- •Шарувата глинистість у породах колекторах
- •Запитання до лекції
- •Лекція № 6 визначення неоднорідності порід-колекторів методами гдс
- •Вивчення неоднорідності за проникністю
- •Запитання до лекції
- •Лекція № 7 форма кривих електропровідності індукційного методу і їх інтерпретація
- •Викривлення кривих діаграм уявного і ефективного опору.
- •Запитання до лекції
- •Підошвенний градієнт-зонд
- •Потенціал-зонд
- •Тришарова крива. Ліва та права частина фактичної кривої бкз
- •Попередня обробка кривих бкз
- •Виділення колекторів. Визначення ефективних товщин нафтогазонасичених класів Виділення міжзернових порід-колекторів з міжзерновою пористістю
- •Запитання за змістом лекції:
- •Основні електричні параметри та властивості гірських порід
- •Фізичні основи інтерпретації результатів електричного каротажу
- •Криві уявного опору в пластах різної потужності і опорів при відсутності впливу глинистого розчину
- •Послідовний градієнт зонд.
- •1. Пласт великої потужності.
- •Потенціал зонди
- •1. Пласт великої потужності mn, (ав)
- •Пласти низького опору (градієнт та потенціал зонди)
- •Запитання за змістом лекції:
- •Визначення Кн за даними методу пс
- •Визначення Кн(Кг) за даними радіоактивних методів
- •Визначення коефіцієнта залишкового нафтогазонасичення і витіснення нафти
- •Оцінка вірогідності визначення підрахункових параметрів
- •Оцінка похибок і вірогідності результатів геофізичних досліджень свердловин
- •Метрологічне забезпечення засобів вимірювання
- •Статистичний підхід для оцінок похибок
- •Оцінка вірогідності методик визначення коефіцієнтів пористості і нафтогазонасичення
- •Запитання до лекції
- •Запитання до лекції
- •Лекція № 12 геологічна ефективність геофізичних досліджень свердловин
- •Запитання до лекції
- •Список використаних джерел
Лекція № 7 форма кривих електропровідності індукційного методу і їх інтерпретація
у пластах обмеженої потужності при симетричному розподілі питомого опору порід відносно середини пласта криві ефективної (уявної) електропровідності ф симетричні. Зонди із додатковим фокусуванням струму (6Ф1) дають поряд з границею пласта незначні локальні максимуми і мінімуми.
Дійсна потужність h пласта високого опору визначається по кривих залежностей
hф/Li=f(h|L), (7.1)
для пласта низького опору для зонда 6Ф1 при n/Li>0.8 можна прийняти n=hф. Амплітуда аномалії еф=ефопт-ефвм залежить від кута р зустрічі пласта із свердловиною. Чим більша нерівність пвм, тим при більших значеннях цей вплив більш суттєвий.
Рисунок 7.1 – Криві ефективної електропровідності
Граничне значення кута, нище якого необхідно внести поправки у величину еф змінюється в інтервалі від 50 до 75%. Сигнал, який реєструється в індукційному методі пропорційний ефективній провідності еф (неоднорідне середовище) або істинне п (однорідне) пропорційне електропровідності при значенні меншому 0.2 Смм-1. При великих значеннях еф(п) у зв’язку із скін-ефектом вказана пропорційність порушується і це приводить до нелінійності масштабу запису еф.
На рис. 7.2 приведені залежності між величинами, так званої, видимої ефективної електропровідності ефв зареєстрованої в лінійному масштабі і величини еф та еф для найбільш широковживаних зондах 4Ф1 та 6Ф1. Для перерахунку ефв в (еф еф) із величини еф вираховують долю сигналу, обумовленого електропровідністю глинистого розчину.
,
(7.2)
де
– просторовий фактор свердловини; Q –
відстань між осями зонда і свердловини.
При розміщенні індукційного зонда на
стінці свердловини =re-rз,
де rз
– радіус зонда.
Рисунок 7.2 – Криві еф,в=f(еф) [криві 1 і 2] і еф,в=f(еф) [криві 3,4].
1,3 – зонд 4Т1; 2,4 – зонд 6Ф1
Рис. 7.3 – Палетка кривих залежностей Вп,р=f(dc) для зонда 6Ф1
Шифр кривих – a/rc
Викривлення кривих діаграм уявного і ефективного опору.
Фактори, що призводять до викривлення кривих діаграм уявного і ефективного опору:
а) наявність каверн;
б) вплив башмака колони труб;
в) наявність у свердловині металічних предметів;
г) наявність блукаючих та телуричних струмів втрат, індуктивних перешкод, резонансних явищ;
д) погана реєстрація діаграм.
Каверни порід-колекторів – створюють найбільш різкі аномалії на кривих к. Середній діаметр каверн розраховується:
,
(7.3)
де
і
– уявний опір в породах дуже високого
опору на ділянці каверни і там, де
свердловина має номінальний діаметр
dc.
Аномалії – у башмака колони виникають внаслідок перерозподілу струму в цій області визваним значним підвищенням електропровідності матеріалу колони.
Положення башмака колони найбільш точно установлюється по максимуму на кривій оберненого градієнт зонда, зміщеного на l/2 розміру зонда вниз від башмака.
Рисунок 7.4 – Криві , отримані різними зондами напроти башмака колони труб і відрізка труби, залишеної в свердловині. Послідовний і обернений градієнт-зонди.
Металічні предмети. Як правило найбільш часто у свердловині зустрічаються обірвані геофізичні прилади, обрізки труб. Аномалії від цих предметів по формі подібні до аномалій в області башмака обсадної колони. Слід відмітити, що конфігурація обірваних труб і їх довжина чітко визначається за результатами градієнт зонда і екранованого зонда.
Блукаючі струми. Це явище спостерігається у свердловинах розміщених в районах проходження ліній електропередач, індустріальних міст, електростанцій і інших збудників електричного поля.
У залежності від частот збуджуючого поля і поля живлення вимірювального зонда та їх співвідношення на фоні корисного сигналу можуть появлятися гармоніки змінного електричного поля та складові постійного електричного поля.
Викривлення виміряного електричного поля які створюються стоком струму в колі живлення та вимірювання, зумовлені у основному реактивними складовими електричного опору (індукційний та ємкісний опір жил кабелю).
Виходячи із вище сказаного, можна зробити висновок, що частка показів індукційного методу обумовлена будь якою областю середовища. В цьому випадку мають на увазі вплив свердловини, зони проникнення, вміщаючих порід на покази індукційного методу. Таким чином, покази методу будуть рівні добутку питомої електропровідності на геометричний фактор свердловини.
