Потенціал-зонд

Довжина зонда менша потужності пласта. У цьому випадку напроти пласта спостерігається max кривої, симетричний відносно середини пласта (Рис. 8.2).

Рис. 16 Криві опору для однорідного пласта (а, б) і малого (в,г) опору

а, в – підошвений градієнт-зонд; б, г – потенціал-зонд

При переході від значень _у, напроти вміщаючих порід, дальше до значень _у яке є максимальним напроти середини пласта, підйом кривої характеризується з різкою крутизною. Обумовлено це впливом високого опору верхнього пласта та його однорідністю.

БКЗ

Розрахункова крива БКЗ відображає залежність відношення уявного опору до опору бурового розчину від відношення довжини зонда до діаметру свердловини.

Фактична крива — залежність уявного опору від довжини зонда. Вибір одиниць, в яких виражені координати кривої (логарифмічний масштаб). Для суміщення масштабу теоретичних і фактичних кривих використовуються точки перетинання (ординати і абсциси ) палетки lg1.

1) Для випадку _п_вм, h/d_c1625 найбільш доцільно знімати _у,опт середнє в інтервалі пласта, рівному (h-AO) (Рис 8.3).

Рисунок 8.3 – Приклади зняття оптимального _к,опт, середнього _к,сер

і екстремальних значень позірного опору _к,max i _к,min

2) При _п, що мало відрізняється від опору вміщающих порід та відношенні h/d_c1625 необхідно знімати середні значення уявного опору (Рис. 8.4)

Рисунок – 8.4 Приклади зняття оптимального _у,опт, середнього _у,сер

і екстремальних значень позірного опору _у,max i _у,min

3) При h/d_c16=3-5 доцільно знімати екстремальні значення уявного опору.

Рисунок 8.5 – Приклади зняття оптимального _у,опт, середнього _у,сер

і екстремальних значень позірного опору _у,max i _у,min

Якщо необхідно встановити тип кривої то двохшарова крива буде відповідати наступним умовам: D_зпd _зп=_п, lg_к і lgAO система координат lg_у/= lg_у-lg_р і lgAO= lgAO- lgd_c. Якщо система координат бланка і палетки відрізняються на величину lg_р і lgd_c, то відповідно суміщають точку з координатами _с і d_c з хрестом палетки, координати якого _у/_р=1 або _у=_р і АО/d_c=1 або АО=d_c. Лінія А — геометричне місце точок де _у/_р=_п/_р, _п=_у.

Тришарова крива. Ліва та права частина фактичної кривої бкз

Ліва частина фактичної кривої БКЗ визначається зоною проникнення. Права — величиною розміру зонда. Всі фактичні криві БКЗ будуються для постійних значень відношень _п/_р, _зп/_р, L/d_c і параметра еквівалентності:

, (8.1)

Параметр U визначає конфігурацію кривої зондування при різних значеннях _\зп, _п, _р D i d_c в умовах нерівності _р_зп_п. Аналіз теоретичних кривих БКЗ дозволяє зробити наступний висновок:

1) Криві потенціал-зондування більше диференційовані, ніж криві градієнт-зондування. Питомий опір _п потужних пластів отриманий за допомогою потенціал-зонда визначається точніше, ніж за допомогою градієнт-зонда.

2) Уявний опір, виміряний потенціал-зондами, досягає значення _п при менших розмірах зондів, ніж при замірах градієнт-зондами.

Відмічені переваги потенціал-зондів при проведенні БКЗ виключаються коли досліджуються пласти малої потужності. В цьому випадку при L_з, що приближається до потужності пласта _у є нижче питомого опору вміщаючих порід і при подальшому збільшенні L_з, _у осимптично приближається до _вм.п.