Викривлення кривих бкз

Криві БКЗ (фактичні) по своїй конфігурації можуть не відповідати теоретичним кривим, не тільки по геологічних, але і по наступних технічних причинах:

1. неідеальність потенціал та градієнт зондів, які застосовуються;

2. відсутність центровки зондів у свердловині;

3. неточність визначення коефіцієнта зонда;

4. стікання струму;

5. неточність реєстрації уявного електричного опору.

Неідеальність зондів. Враховуючи те, що більшість теоретичних кривих розраховано для ідеальних потенціал (АM=0) і градієнт (MN=0) зондів, отримані фактичні криві БКЗ будуються за даними отриманими при дослідженні свердловин як правило не ідеальними зондами. Найбільш суттєво неідеальність зонда впливає на покази потенціал-зонда. Аналіз результатів показує, що зменшення відношення AN/AM замітно відбивається на показах методу при розмірах MN15AM. При зменшенні віддалі MN крива зондування зміщається у праву сторону, ліва її частина стає більш крутою, ніж права.

Нецентрованість зондів та приладів. Внаслідок ексцентричного розміщення зондів по стволу свердловини в міру зменшення їх розміру уявний опір прагне приблизитись не до величини середнього питомого опору розчину (_р), а до величини середнього питомого опору розчину і породи, яка розкрита у процесі буріння.

Неточність визначення коефіцієнтів зондів, малого розміру (Ld_c) спостерігається у тих випадках, коли коефіцієнти цих зондів отримані теоретично, а не експериментально.

Стікання струму, а також неточність реєстрації кривих _к приводять до того, що окремі точки кривої зондування розміщуються на кривій, яка не відображає уявний опір породи. Систематичні випадання точок _к для одного із зондів, на кривих зондування для різних пластів розрізів свердловини, як правило говорить про наявність похибки у розрахунку сили струму, коефіцієнта зонда і масштабу запису кривої _к.

Інтерпретація діаграм потенціалів викликаної поляризації гірських порід

Глинисті колектори нафти і газу — складні природні системи, складові частини яких представлені породоутворюючими і акцесорними мінералами, органічною речовиною (ОР) і насичуючими флюїдами.

Полімінеральність і тонка дисперсність глинистих порід вимагає застосування для їх дослідження комплексу методів, серед яких є основний мінералогічний (вивчення шліфів) метод. Враховуючи те, що покази методу самочинних потенціалів обумовлені глинистими мінералами, розглянемо форму кривих ПС для глинистих порід.

При симетричному розподілі потенціалів викликаної активності відносно середини пласта, криві потенціалів Uпс симетричні. Знак аномалії Uпс визначається напрямком збуджуючого струму. Якщо заземлення електроду живлення А позитивне стосовно заземлення В, то в породах підвищеної викликаної активності виникають позитивні аномалії “Uвп” і навпаки.

При заданій частоті поляризуючого струму потенціал Uпс визначається:

— викликаною електрохімічною активністю породи Ав (Uпс пропорційне Ав);

— глибиною проникнення фільтрату глинистого розчину у пласт, його хімічним складом і мінералізацією пластових вод;

— співвідношенням між потужністю h пласта і діаметром dc свердловини.

Викривлення форми діаграм ПС:

— поляризація електродів, а також “стікання” поляризуючого струму;

— поляризація електроду М при проходженні поляризуючого струму через електрод. Для виключення поляризації, потенціали необхідно реєструвати триелектродними зондами АМА;

— індукція;

— нестабільність потенціалів ПС.