Запитання для самоконтролю знань

1. Чому капітал функціонує як авансована товарно-грошова вартість?

2. У чому полягає соціально-економічна сутність капіталу?

3. Що означає капітал як фактор виробництва?

4. Охарактеризуйте конкретні форми існування капіталу.

5. Що таке витрати виробництва? Які існують види витрат?

6. У чому полягає сутність прибутку?

7. Проаналізуйте основні форми прибутку.

8. Як визначається норма прибутку?

9. Яку економічну роль відіграє прибуток?

10. Що таке оборот капіталу і чим він відрізняється від кругообігу?

11. Яких функціональних форм набуває промисловий капітал у процесі свого руху?

12. За якими ознаками розрізняється основний та оборотний капітал?

13. Охарактеризуйте структуру часу обороту промислового капіталу.

14. Що таке амортизація основного капіталу?

Тема 10. Ринкові відносини в аграрному секторі економіки

Аграрні відносини як складова частина економічних відносин. Фактори сільськогосподарського виробництва. Закони, що діють у сільському господарстві. Особливості сільськогосподарського виробництва. Суб’єкти економічних відносин в аграрному секторі. Форми власності на землю.

Рентні відносини як складова аграрних відносин. Види земельної ренти. Диференційна рента, її форми та умови формування. Абсолютна рента. Монопольна рента та умови її утворення. Поняття «економічна рента» та його зміст.

Ринок земельних ресурсів. Дисконтування. Ціна землі. Мета купівлі землі. Пропозиція землі. Попит на землю.

Агропромислова інтеграція та її процес. Агропромисловий комплекс та його структура. Сфери АПК. Державна політика регулювання і підтримки сільськогосподарського виробництва.

Програмні запитання

1. Аграрні відносини: їх зміст і особливості.

2. Земельна рента: її сутність, види і механізм утворення.

3. Ринок земельних ресурсів. Ціна землі.

4. Агропромислова інтеграція й агропромисловий комплекс.

5. Державна політика регулювання і підтримки сільськогосподарського виробництва.

Тематичні тези

Аграрні відносини як складова частина економічних відносин.

Слово «аграрний» (лат. аgrarius) і в перекладі на українську мову означає «земельний».

Аграрні відносини – це складова частина економічних відносин, що виникають у сільському господарстві з приводу володіння та використання землі як головного засобу сільськогосподарського виробництва, а також виробництва, розподілу, обміну й споживання сільськогосподарської продукції та послуг.

Основні фактори сільськогосподарського виробництва:

• люди;

• земельні угіддя, тварини, рослини;

• технічні засоби виробництва.

Відповідно до цих факторів у сільському господарстві взаємодіють дві групи об’єктивних законів:

1. природно-біологічні;

2. соціально-економічні.

Особливості сільськогосподарського виробництва:

1. природнокліматичні умови, структура ґрунту, біологічні чинники впливають на продуктивність праці і обумовлюють ризиковість, нестійкість сільськогосподарського виробництва;

2. природнокліматичні умови зумовлюють ритм виробництва, його сезонний характер – це породжує коливання в зайнятості, у виробництві і пропозиції продукції сільськогосподарського виробництва тощо;

3. спеціалізація виробництва зумовлена, насамперед, географічними і природнокліматичними факторами;

4. особливості використання техніки, фінансування і формування доходів сільськогосподарських підприємств у зв’язку із сезонним характером виробництва;

5. рівень концентрації виробництва переважно визначається розмірами, врожайністю та інтенсивністю використання земельних угідь;

6. остаточний розмір доходів формується лише наприкінці року, після збору та реалізації урожаю (особливо в землеробстві);

7. велика залежність результатів виробництва від погодних умов;

8. ефективне використання землі можливе при раціональному комбінуванні сільськогосподарських галузей, економічно і біологічно обґрунтованих сівозмін;

9. значна частина виробленої продукції споживається всередині господарства, не набуваючи товарної форми.

10. широка комбінація великих, середніх і дрібних господарських одиниць різних форм власності;

Суб’єкти аграрних відноси: держава, сільськогосподарські підприємства, кооперативи, товариства, селянські спілки, індивідуальні виробники (фермери, сімейно-індивідуальні господарства).

Взаємодія суб’єктів аграрних відносин є основою економічних відносин в аграрному секторі.

Форми власності на землю в різних країнах:

• державна;

• муніципальна (комунальна);

• приватна.

В Україні згідно з новим Земельним кодексом (2001 р.) суб’єктами права власності на землю є:

• громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності;

• органи місцевого самоврядування – на землі комунальної власності;

• державні органи – на землі державної власності.

Рентні відносини як складова аграрних відносин.

Рента (фр. rendre – віддана) - це передача частини доходу, створеного землекористувачем, власнику землі, надлишкова частина чистого прибутку. Причиною ренти є монополія на землю як об’єкт власності і як об’єкт господарювання.