- •Фізичні, хімічні та біологічні показники якості води Методичні вказівки
- •Розділ 1. Санітарно-гігієнічний контроль якості питної води
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до питної води
- •Санітарно-топографічне обстеження джерел водопостачання (паспортизація вододжерел)
- •План санітарно-топографічного обстеження вододжерела і навколишньої території
- •Техніка відбору проб води
- •Розділ 2. Визначення фізичних властивостей води
- •2.1. Вимірювання температури води
- •2.2. Визначення запаху води
- •2.3. Визначення смаку води
- •2.4. Визначення прозорості води
- •2.5. Визначення кольору води
- •2.6. Визначення каламутності води
- •Визначення сухого залишку води
- •Розділ 3. Визначення хімічних властивостей води
- •3.1. Визначення амоніаку та амонійних солей у воді
- •Якісна (польова) проба
- •Кількісна (лабораторна) проба
- •Визначення амоніаку у воді за допомогою набору колориметричних циліндрів (метод стандартних серій)
- •Спосіб визначення амоніаку у воді за допомогою циліндрів з кранами
- •3.2. Визначення нітратів і нітритів у воді
- •Визначення нітритів
- •Якісна проба
- •Кількісне визначення
- •Спосіб кількісного визначення нітритів серією циліндрів
- •Спосіб визначення нітритів за допомогою двох циліндрів з кранами
- •Визначення нітратів
- •Якісна проба на нітрати
- •3.3. Визначення хлоридів, сульфатів та заліза у воді
- •Якісна проба на хлориди
- •Кількісне визначення хлоридів способом мора
- •2,5 Мл AgNo3 зв’язує 2 мг хлору, то
- •Визначення сульфатів за способом а. П. Озерова
- •Визначення заліза у воді
- •3.4. Визначення твердості води
- •Визначення карбонатної твердості
- •Визначення загальної твердості
- •Визначення постійної твердості
- •3.5. Визначення вмісту важких металів (кадмію, свинцю і міді) у природних і очищених водах
- •Розділ 4. Біологічний аналіз води
- •4.1. Визначення окиснюваності води
- •Порядок роботи
- •4.2. Визначення розчиненого кисню у воді
- •Розділ 5. Бактеріологічне і гельмінтологічне дослідження води
- •Розділ 6. Очищення і знезараження питної води
- •Способи очищення води
- •6.1. Механічні способи очищення води
- •6.2. Хімічний спосіб очищення води. Хлорування води
- •6.2.1. Визначення хлорпотреби води
- •6.2.2. Визначення залишкового хлору
- •6.2.3. Дехлорування води
- •6.3. Фізичні способи очищення води
- •Розділ 7. Норми водопостачання для тварин
- •Розділ 8. Новітні способи очищення води
- •8.1. Механічне очищення води
- •8.2. Хімічні методи очищення води
- •8.3. Комбінований (механічно-хімічний) метод
- •8.4. Фізичні способи очищення води
- •8.5. Біологічний спосіб очищення води
- •8.6. Застосування нанотехнологій
- •Список літератури
- •Додаток
- •Гост 2874–82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством»
- •Фізичні, хімічні та біологічні показники якості води. Методичні вказівки до проведення практичних занять зі студентами білого-технологічного факультету та факультету ветеринарної медицини
6.2. Хімічний спосіб очищення води. Хлорування води
Визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні. Хлорування води найбільш дешевий, надійний і доступний спосіб знезаражування води, який використовується з 1910 року. Хлорування води є обов'язковим для всіх водопровідних станцій. Для цього застосовують газоподібний хлор або хлорне вапно. Найактивнішою складовою частиною хлорного вапна є гіпохлорид кальцію Са(ОСl)2, який швидко розпадається у воді і утворюється нестійка гіпохлоридна кислота НСlО. Під час розпаду двох молекул цієї кислоти утворюється одна молекула хлору і два атоми кисню, які є активними окиснювачами:
2
НСlО
– Н2О
+ Сl
+ 2О.
За останні роки вченими (медиками-гігієністами) виявлено певний токсичний вплив хлору (канцерогенна дія) на клітини людського і тваринного організмів та звикання деяких мікроорганізмів до цієї хімічної речовини.
Хлорують воду 1 %-м розчином хлорного вапна. Одержують хлорне вапно шляхом насичення гашеного вапна газоподібним хлором. Свіжовиготовлене хлорне вапно містить 32–35 % активного хлору, кількість якого під час зберігання (під впливом вуглекислого газу, вологи, світла, високої температури) різко зменшується, тому перед використанням кожного разу визначають вміст у ньому активного хлору.
Принцип визначення ґрунтується на тому, що активний хлор з хлорного вапна в кислому середовищі витісняє з калію йодиду еквівалентну кількість йоду, який установлюють титруванням натрієм гіпосульфітом.
Реактиви: 1 %-ний розчин хлорного вапна (Са2Сl (ОН)2), 10 %-ний розчин калію йодиду (КJ); 25 %-ний розчин сірчаної кислоти; 1%-ний розчин крохмалю; 0,01 н. розчин натрію гіпосульфу, 1 мл якого відповідає 0,355 мг хлору.
Хід аналізу. Спочатку готують 1 %-й розчин хлорного вапна (заздалегідь). Для цього з різних точок бочки відбирають середню пробу 100 г, перемішують і відважують від неї 1 г. Вапно розтирають у фарфоровій ступці і розчиняють у 100 мл дистильованої води. З відстояного розчину (протягом години) переносять піпеткою 1 мл надосадкової рідини в чисту колбу, додають 10–20 мл дистильованої води і 5–6 крапель 1 %-го розчину крохмалю. Потім в колбу додають 1 мл 25 %-го розчину сірчаної кислоти і 2 мл 10 %-ного розчину йодистого калію. Рідину перемішують, хлор в кислому середовищі витісняє еквівалентну кількість йоду і розчин набуває світло-жовтого забарвлення:
Сl+2КJ = 2КСl+J2.
Витиснутий йод забарвлює крохмаль в синій колір. Рідину в колбочці перемішують і титрують гіпосульфітом натрію до повного знебарвлення.
За кількістю використаного на титрування гіпосульфіту натрію розраховуємо кількість витиснутого йоду за формулою:
де X – процентний вміст хлору в досліджуваній пробі хлорного вапна;
Н – кількість натрію гіпосульфіту, витраченого на титрування;
0,355 – кількість хлору, що відповідає 1 мл 0,01 н. розчину натрію гіпосульфіту;
100 – коефіцієнт для переведення вмісту хлору в 100 мл приготовленого розчину
хлорного вапна;
100 – переведення вмісту хлору в 100 г хлорного вапна;
1000 – переведення міліграмів у грами.
Приклад розрахунку. На титрування використано 9 мл гіпосульфіту натрію:
1 мл гіпосульфіту натрію – 0,355 мг С,
9 мл – х,
X – 9 x 0,355 = 3,195 мг.
Таким чином, 3,195 мг Сl міститься в 1 мл 1 %-ного розчину хлорного вапна. Якщо в 1 мл 1 %-ного розчину хлорного вапна міститься 3,195 мг хлору, то в 100 мл – X.
X – 3,195 x 100 = 319,5 мг,
1000 мг – 100%,
319,5 – Х.
