- •Фізичні, хімічні та біологічні показники якості води Методичні вказівки
- •Розділ 1. Санітарно-гігієнічний контроль якості питної води
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до питної води
- •Санітарно-топографічне обстеження джерел водопостачання (паспортизація вододжерел)
- •План санітарно-топографічного обстеження вододжерела і навколишньої території
- •Техніка відбору проб води
- •Розділ 2. Визначення фізичних властивостей води
- •2.1. Вимірювання температури води
- •2.2. Визначення запаху води
- •2.3. Визначення смаку води
- •2.4. Визначення прозорості води
- •2.5. Визначення кольору води
- •2.6. Визначення каламутності води
- •Визначення сухого залишку води
- •Розділ 3. Визначення хімічних властивостей води
- •3.1. Визначення амоніаку та амонійних солей у воді
- •Якісна (польова) проба
- •Кількісна (лабораторна) проба
- •Визначення амоніаку у воді за допомогою набору колориметричних циліндрів (метод стандартних серій)
- •Спосіб визначення амоніаку у воді за допомогою циліндрів з кранами
- •3.2. Визначення нітратів і нітритів у воді
- •Визначення нітритів
- •Якісна проба
- •Кількісне визначення
- •Спосіб кількісного визначення нітритів серією циліндрів
- •Спосіб визначення нітритів за допомогою двох циліндрів з кранами
- •Визначення нітратів
- •Якісна проба на нітрати
- •3.3. Визначення хлоридів, сульфатів та заліза у воді
- •Якісна проба на хлориди
- •Кількісне визначення хлоридів способом мора
- •2,5 Мл AgNo3 зв’язує 2 мг хлору, то
- •Визначення сульфатів за способом а. П. Озерова
- •Визначення заліза у воді
- •3.4. Визначення твердості води
- •Визначення карбонатної твердості
- •Визначення загальної твердості
- •Визначення постійної твердості
- •3.5. Визначення вмісту важких металів (кадмію, свинцю і міді) у природних і очищених водах
- •Розділ 4. Біологічний аналіз води
- •4.1. Визначення окиснюваності води
- •Порядок роботи
- •4.2. Визначення розчиненого кисню у воді
- •Розділ 5. Бактеріологічне і гельмінтологічне дослідження води
- •Розділ 6. Очищення і знезараження питної води
- •Способи очищення води
- •6.1. Механічні способи очищення води
- •6.2. Хімічний спосіб очищення води. Хлорування води
- •6.2.1. Визначення хлорпотреби води
- •6.2.2. Визначення залишкового хлору
- •6.2.3. Дехлорування води
- •6.3. Фізичні способи очищення води
- •Розділ 7. Норми водопостачання для тварин
- •Розділ 8. Новітні способи очищення води
- •8.1. Механічне очищення води
- •8.2. Хімічні методи очищення води
- •8.3. Комбінований (механічно-хімічний) метод
- •8.4. Фізичні способи очищення води
- •8.5. Біологічний спосіб очищення води
- •8.6. Застосування нанотехнологій
- •Список літератури
- •Додаток
- •Гост 2874–82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством»
- •Фізичні, хімічні та біологічні показники якості води. Методичні вказівки до проведення практичних занять зі студентами білого-технологічного факультету та факультету ветеринарної медицини
Розділ 2. Визначення фізичних властивостей води
(ДСТУ ISO 7027–2003; ISO 7027:1999, IDT)
З фізичних властивостей води звертають увагу на такі показники: температуру, запах, смак і присмак, прозорість і колір.
2.1. Вимірювання температури води
(ДСТУ ISO 7027–2003)
У глибоких підземних водоносних шарах ґрунту вода має відносно постійну температуру (5–12°С), тоді як у поверхневих шарах, відкритих водоймищах температура протягом року різко змінюється.
Споживання холодної води взимку може призвести до зниження продуктивності і підвищення витрат кормів на одиницю продукції, оскільки на нагрівання її в організмі необхідна певна кількість енергії. Крім того, це може бути причиною простудних захворювань у тварин і абортів: у вагітних маток.
Питна вода для дорослих тварин повинна мати температуру 10– 12 0С, а молодняку – 15–30 0С (залежно від віку).
Температуру води визначають на місці взяття проби і на тій же глибині. Для цього використовують спеціальний черпальний термометр. На кінці термометра, де розташований резервуар з ртуттю, знаходиться розширена ємність, у верхній частині якої є отвори. На протилежному кінці приладу розміщене кільце, за допомогою якого термометр прикріплюється до мотузки.
У разі відсутності черпального термометра використовують звичайний спиртовий або ртутний термометр.
Вимірювання температури проводять протягом 15 хвилин і виражають в градусах Цельсія з точністю до 0,1. Під час вимірювання температури води свердловин, водопроводів беруть велику пробу води (10 літрів), в яку негайно ж опускають термометр на 15 хвилин.
2.2. Визначення запаху води
(ДСТУ ISO 7027–2003)
Характер та інтенсивність запаху визначають органолептично. Чиста вода не має запаху. Запах води може бути природним або штучним. Природними вважають запахи землі, болота, трави, дерева; риби, сірководню та інші. Штучними – запах хлору (після хлорування), бензину, фенолу, гною (у разі забруднення джерел промисловими стоками).
Запах води визначають за температури 20 0С, а потім – 40 і 60 0С.
Для визначення запаху води за температури 20 0С наливають 150–200 мл води у чисту склянку, закривають її пробкою, струшують, а потім відкривають і швидко визначають запах, характер та його інтенсивність за даними табл. 1. Інтенсивність запаху визначають за температури води 60 0С.
Таблиця 1 – Визначення запаху води
Бали |
Інтенсивність |
Описове визначення |
0 |
Немає запаху |
Зовсім не відчувається |
1 |
Дуже слабкий |
Не відчувається, але виявляється досвідченим спостерігачем |
2 |
Слабкий |
Запах виявляється, якщо на нього звернути увагу |
3 |
Відчутний |
Легко відчувається і погіршує смакові якості |
4 |
Виразний (сильний) |
Запах, на який звертають увагу |
5 |
Дуже сильний |
Настільки відчутний, що вода не придатна для вживання |
Якісна питна вода відповідно до ДСТУ ISO 7027–2003 повинна мати присмак і запах за температури 20 0С не більше двох балів.
