- •Фізичні, хімічні та біологічні показники якості води Методичні вказівки
- •Розділ 1. Санітарно-гігієнічний контроль якості питної води
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до питної води
- •Санітарно-топографічне обстеження джерел водопостачання (паспортизація вододжерел)
- •План санітарно-топографічного обстеження вододжерела і навколишньої території
- •Техніка відбору проб води
- •Розділ 2. Визначення фізичних властивостей води
- •2.1. Вимірювання температури води
- •2.2. Визначення запаху води
- •2.3. Визначення смаку води
- •2.4. Визначення прозорості води
- •2.5. Визначення кольору води
- •2.6. Визначення каламутності води
- •Визначення сухого залишку води
- •Розділ 3. Визначення хімічних властивостей води
- •3.1. Визначення амоніаку та амонійних солей у воді
- •Якісна (польова) проба
- •Кількісна (лабораторна) проба
- •Визначення амоніаку у воді за допомогою набору колориметричних циліндрів (метод стандартних серій)
- •Спосіб визначення амоніаку у воді за допомогою циліндрів з кранами
- •3.2. Визначення нітратів і нітритів у воді
- •Визначення нітритів
- •Якісна проба
- •Кількісне визначення
- •Спосіб кількісного визначення нітритів серією циліндрів
- •Спосіб визначення нітритів за допомогою двох циліндрів з кранами
- •Визначення нітратів
- •Якісна проба на нітрати
- •3.3. Визначення хлоридів, сульфатів та заліза у воді
- •Якісна проба на хлориди
- •Кількісне визначення хлоридів способом мора
- •2,5 Мл AgNo3 зв’язує 2 мг хлору, то
- •Визначення сульфатів за способом а. П. Озерова
- •Визначення заліза у воді
- •3.4. Визначення твердості води
- •Визначення карбонатної твердості
- •Визначення загальної твердості
- •Визначення постійної твердості
- •3.5. Визначення вмісту важких металів (кадмію, свинцю і міді) у природних і очищених водах
- •Розділ 4. Біологічний аналіз води
- •4.1. Визначення окиснюваності води
- •Порядок роботи
- •4.2. Визначення розчиненого кисню у воді
- •Розділ 5. Бактеріологічне і гельмінтологічне дослідження води
- •Розділ 6. Очищення і знезараження питної води
- •Способи очищення води
- •6.1. Механічні способи очищення води
- •6.2. Хімічний спосіб очищення води. Хлорування води
- •6.2.1. Визначення хлорпотреби води
- •6.2.2. Визначення залишкового хлору
- •6.2.3. Дехлорування води
- •6.3. Фізичні способи очищення води
- •Розділ 7. Норми водопостачання для тварин
- •Розділ 8. Новітні способи очищення води
- •8.1. Механічне очищення води
- •8.2. Хімічні методи очищення води
- •8.3. Комбінований (механічно-хімічний) метод
- •8.4. Фізичні способи очищення води
- •8.5. Біологічний спосіб очищення води
- •8.6. Застосування нанотехнологій
- •Список літератури
- •Додаток
- •Гост 2874–82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством»
- •Фізичні, хімічні та біологічні показники якості води. Методичні вказівки до проведення практичних занять зі студентами білого-технологічного факультету та факультету ветеринарної медицини
Кількісне визначення
Кількісне визначення нітритів проводять колориметричним методом, за допомогою циліндрів з кранами або серії циліндрів.
Спосіб кількісного визначення нітритів серією циліндрів
Градуйовані на 50 або 100 мл циліндри вкладають у штатив і нумерують 0, 1. 2, 3, 4, 5 і т. д.
У циліндр 0 вливають 100 або 50 мл досліджуваної води. В інші циліндри піпеткою вносять відповідно 0,5 мл; 1,0; 1,5, 2,0; 2,5 мл і т. д. стандартного розчину азотнокислого титру і доливають до мітки 100 (50) мл дистильовану воду. Потім до всіх циліндрів додають по 2 мл реактиву Гріса, перемішують скляною паличкою і після 10 хв водяної бані зрівнюють збоку на білому фоні окрас досліджуваної води з циліндрами, в які був налитий стандартний розчин.
Припустимо, що колір досліджуваної води такий же, як і розчину в циліндрах № 4. До останнього було налито 2 мл стандартного розчину, який містить в собі 0,02 мг азоту нітритів, тобто в 100 мл досліджуваної води буде 0,02 мг N2О3, а в 1 л води буде міститись 0,02 х 10 = 0,2 мг нітритів.
Спосіб визначення нітритів за допомогою двох циліндрів з кранами
Два однакових градуйованих на 100 або 50 мл циліндри закріпляють на висоті 2–3 см від його підставки на білому фоні. В один з циліндрів наливають 10 мл стандартного розчину і доливають до мітки 100 мл дистильованою водою, в другий – 100 мл досліджуваної води. У кожен циліндр доливають по 2 мл реактиву Гріса і старанно перемішують. Через 15–20 хв за кімнатної температури (у разі підігрівання у водяній бані швидше) проявляється рожеве забарвлення різної інтенсивності, ступінь якого залежить від кількості нітратів у воді і висоти водяного стовпа. Розрахунок проводять як і в попередньому способі.
Визначення нітратів
Нітрати – це продукти закінченого процесу нітрифікації органічних речовин. Нітрати можуть бути і неорганічного походження,
Якісна проба на нітрати
У фарфорову чашку наливають 1–2 мл досліджуваної води, додають кілька кристалів дифеніламіну і декілька крапель концентрованої сірчаної кислоти.
За наявності нітратів з'являється темно-синє забарвлення внаслідок утворення дифенілнітрозоаміну.
3.3. Визначення хлоридів, сульфатів та заліза у воді
(ДСТУ 4079–2001 ДСТУ ISO 7393–3–2004; ДСТУ 6589–2003;
ДСТУ ISO 6332–2003)
Хлор у воді зустрічається у формі хлоридів. Виявлення їх може бути посереднім показником забруднення води органічними речовинами тваринного походження. Хлор зустрічається у вигляді хлористих сполук NаСl, КСl, СаСl2, МnСl2. Хлориди у воді можуть бути органічного і мінерального походження. Останні зустрічаються за наявності солончакового ґрунту (Туркменістан – 300–500 мг/л).
Якщо поряд з хлоридами виявляють аміак, нітрати і нітрити, то це свідчить про їх органічне походження і забруднення води. Якщо хлориди мінерального походження і не псують смаку води, вони не мають санітарно-гігієнічного значення.
За нормами ГОСТ 2874–82 хлоридів у воді повинно бути в місцях солончакового ґрунту не більше 350 мг/л. Хлориди у воді виявляють якісно і кількісно.
Принцип визначення їх ґрунтується на реакції хлористих сполук з азотнокислим сріблом (спосіб Мора). Внаслідок цього утворюється хлористе срібло, майже не розчинна сполука у вигляді білуватої каламуті або осаду.
Обладнання та реактиви. Титрований розчин азотнокислого срібла АgNO3, 1 мл якого здатний осадити 1 мг хлору; титрований розчин хлористого натру NaCl (цей розчин необхідний для точного встановлення титру азотнокислого срібла); індикатор (10%-ний нейтральний розчин жовтої однохромовокислої (двохромовокислої – солі калію К2С2О4) у крапельниці; дві колби на 50–100 мл; бюретка; піпетки на 2 і 10 мл; колби для води; пробірки.
