6.2.1. Визначення хлорпотреби води

Хлорпотребою води називається кількість активного хлору, необхідного для повного знезараження в ній мікроорганізмів, окиснення органічних речовин і різних солей. Дозу активного хлору визначають за ступенем забруднення води від 1 до 3 мг/л, іноді вище. Для чистої води доза активного хлору – 1 мг/л, для мутної, з великим вмістом органічних речовин – 1,5– 2 мг/л. У польових умовах, коли треба швидко знезаразити воду (за 15– 20 хв), додають не менше 8 мл активного хлору на літр води.

Мінімальний час контакту активного хлору з водою має бути від 30 хв влітку до 1–2 годин взимку.

Обладнання і реактиви: 1 % ний розчин хлорного вапна Са₂Сl (ОС)₂; 25%-ний розчин сірчаної кислоти; 10 %-ний розчин калій йодиду; 1 %-ний розчин крохмалю; 0,01 н. розчин гіпосульфіту натрію, 1 мл якого відповідає 0,355 мг хлору; 3 плоскодонні колбочки ємністю 300–350 мл; мірні циліндри на 300 мл; піпетки 1,2 і 5 мл, бюретки.

Визначення. У три колби відмірюють по 200 мл досліджуваної води. За допомогою піпетки на 1 мл додають 1 %-й розчин вапна; у першу колбу – одну краплю, в другу – дві і в третю – три краплі. В кожну колбу додають ще по 1 мл 25 %-ної сірчаної кислоти, 2 мл 10 %-го розчину КІ і по 1 мл крохмалю. Вміст колб ретельно змішують. У всіх колбах з'являється різної інтенсивності синє забарвлення. Воно буде тим сильніше, чим більше виділиться вільного хлору і витисне еквівалентну кількість йоду із розчину калію йодиду. Цей йод дав з крохмалем синє забарвлення.

Для визначення хлорпотреби води беруть колбу з найбільш слабким забарвленням.

Розрахунок ведуть за формулою:

,

де X – кількість 1 %-го розчину хлорного вапна,

яка необхідна для знезараження 1 л води;

а – кількість крапель 1 % -го розчину хлорного вапна, що внесли в колбу;

5 – множник для переведення води на 1 л;

б – кількість крапель в 1 мл розчину хлорного вапна (підраховують з 1 мл піпетки).

Надійно знезараженою вважається вода, яка після 30 хв контакту з хлорним вапном містить не менше 0,2 і не більше 0,5 мг залишкового хлору. При цьому хлорована вода не повинна мати запаху і смаку хлору.

6.2.2. Визначення залишкового хлору

(ДСТУ ISO7393–3–2004)

Для визначення залишкового хлору використовують колбу з більш інтенсивно забарвленою водою. Її титрують 0,01 н. розчином гіпосульфіту натрію до повного обезбарвлення.

Розрахунок ведуть за формулою:

Х = а х 5 х 0,355,

де X – кількість залишкового хлору в 1 л води, мг;

а – кількість 0,01 н. розчину гіпосульфіту, мл;

5 – множник для переведення води на 1 л;

0,356 — кількість активного хлору, еквівалентна 1 мл 0,01 н. розчину гіпосульфіту, мг.

6.2.3. Дехлорування води

Якщо хлорована вода містить залишкового хлору більше ніж 0,5 мг/л, її необхідно дехлорувати.

Для цього найчастіше використовують натрійгіпосульфіт. Для дехлорування використовують колбу з найбільш інтенсивним синім забарвленням досліджуваної води, яку титрують 0,01 н. розчином гіпосульфіту. Розрахунок кількості гіпосульфіту проводять за формулою:

де X – кількість гіпосульфіту, необхідного для дехлорування 1 літру хлорованої

води, мг;

а – кількість 0,01 н. розчину гіпосульфіту, витраченого на титрування, мл;

0,5 – допустимий залишковий хлор;

0,355 – кількість хлору, еквівалентна 1 мл 0,01 н. розчину гіпосульфіту, мг;

5 – множник для переведення води до об'єму 1 л;

2,48 – кількість гіпосульфіту, що міститься в 1 мл 0,01 н. розчину, мл. Наприклад, необхідно дехлорувати 500 л води. На дехлорування 200 мл витраченого 3,5 мл 0,01 н. розчину гіпосульфіту. Кількість порошкоподібного гіпосульфіту, потрібного для дехлорування всієї води, обчислюємо, користуючись формулою:

мг гіпосульфіту

Для дехлорування 1 л води, а 500 л води:

500 x 36=1800 мг, або 18 г.