- •Фізичні, хімічні та біологічні показники якості води Методичні вказівки
- •Розділ 1. Санітарно-гігієнічний контроль якості питної води
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до питної води
- •Санітарно-топографічне обстеження джерел водопостачання (паспортизація вододжерел)
- •План санітарно-топографічного обстеження вододжерела і навколишньої території
- •Техніка відбору проб води
- •Розділ 2. Визначення фізичних властивостей води
- •2.1. Вимірювання температури води
- •2.2. Визначення запаху води
- •2.3. Визначення смаку води
- •2.4. Визначення прозорості води
- •2.5. Визначення кольору води
- •2.6. Визначення каламутності води
- •Визначення сухого залишку води
- •Розділ 3. Визначення хімічних властивостей води
- •3.1. Визначення амоніаку та амонійних солей у воді
- •Якісна (польова) проба
- •Кількісна (лабораторна) проба
- •Визначення амоніаку у воді за допомогою набору колориметричних циліндрів (метод стандартних серій)
- •Спосіб визначення амоніаку у воді за допомогою циліндрів з кранами
- •3.2. Визначення нітратів і нітритів у воді
- •Визначення нітритів
- •Якісна проба
- •Кількісне визначення
- •Спосіб кількісного визначення нітритів серією циліндрів
- •Спосіб визначення нітритів за допомогою двох циліндрів з кранами
- •Визначення нітратів
- •Якісна проба на нітрати
- •3.3. Визначення хлоридів, сульфатів та заліза у воді
- •Якісна проба на хлориди
- •Кількісне визначення хлоридів способом мора
- •2,5 Мл AgNo3 зв’язує 2 мг хлору, то
- •Визначення сульфатів за способом а. П. Озерова
- •Визначення заліза у воді
- •3.4. Визначення твердості води
- •Визначення карбонатної твердості
- •Визначення загальної твердості
- •Визначення постійної твердості
- •3.5. Визначення вмісту важких металів (кадмію, свинцю і міді) у природних і очищених водах
- •Розділ 4. Біологічний аналіз води
- •4.1. Визначення окиснюваності води
- •Порядок роботи
- •4.2. Визначення розчиненого кисню у воді
- •Розділ 5. Бактеріологічне і гельмінтологічне дослідження води
- •Розділ 6. Очищення і знезараження питної води
- •Способи очищення води
- •6.1. Механічні способи очищення води
- •6.2. Хімічний спосіб очищення води. Хлорування води
- •6.2.1. Визначення хлорпотреби води
- •6.2.2. Визначення залишкового хлору
- •6.2.3. Дехлорування води
- •6.3. Фізичні способи очищення води
- •Розділ 7. Норми водопостачання для тварин
- •Розділ 8. Новітні способи очищення води
- •8.1. Механічне очищення води
- •8.2. Хімічні методи очищення води
- •8.3. Комбінований (механічно-хімічний) метод
- •8.4. Фізичні способи очищення води
- •8.5. Біологічний спосіб очищення води
- •8.6. Застосування нанотехнологій
- •Список літератури
- •Додаток
- •Гост 2874–82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством»
- •Фізичні, хімічні та біологічні показники якості води. Методичні вказівки до проведення практичних занять зі студентами білого-технологічного факультету та факультету ветеринарної медицини
6.2.1. Визначення хлорпотреби води
Хлорпотребою води називається кількість активного хлору, необхідного для повного знезараження в ній мікроорганізмів, окиснення органічних речовин і різних солей. Дозу активного хлору визначають за ступенем забруднення води від 1 до 3 мг/л, іноді вище. Для чистої води доза активного хлору – 1 мг/л, для мутної, з великим вмістом органічних речовин – 1,5– 2 мг/л. У польових умовах, коли треба швидко знезаразити воду (за 15– 20 хв), додають не менше 8 мл активного хлору на літр води.
Мінімальний час контакту активного хлору з водою має бути від 30 хв влітку до 1–2 годин взимку.
Обладнання і реактиви: 1 % ний розчин хлорного вапна Са2Сl (ОС)2; 25%-ний розчин сірчаної кислоти; 10 %-ний розчин калій йодиду; 1 %-ний розчин крохмалю; 0,01 н. розчин гіпосульфіту натрію, 1 мл якого відповідає 0,355 мг хлору; 3 плоскодонні колбочки ємністю 300–350 мл; мірні циліндри на 300 мл; піпетки 1,2 і 5 мл, бюретки.
Визначення. У три колби відмірюють по 200 мл досліджуваної води. За допомогою піпетки на 1 мл додають 1 %-й розчин вапна; у першу колбу – одну краплю, в другу – дві і в третю – три краплі. В кожну колбу додають ще по 1 мл 25 %-ної сірчаної кислоти, 2 мл 10 %-го розчину КІ і по 1 мл крохмалю. Вміст колб ретельно змішують. У всіх колбах з'являється різної інтенсивності синє забарвлення. Воно буде тим сильніше, чим більше виділиться вільного хлору і витисне еквівалентну кількість йоду із розчину калію йодиду. Цей йод дав з крохмалем синє забарвлення.
Для визначення хлорпотреби води беруть колбу з найбільш слабким забарвленням.
Розрахунок ведуть за формулою:
,
де X – кількість 1 %-го розчину хлорного вапна,
яка необхідна для знезараження 1 л води;
а – кількість крапель 1 % -го розчину хлорного вапна, що внесли в колбу;
5 – множник для переведення води на 1 л;
б – кількість крапель в 1 мл розчину хлорного вапна (підраховують з 1 мл піпетки).
Надійно знезараженою вважається вода, яка після 30 хв контакту з хлорним вапном містить не менше 0,2 і не більше 0,5 мг залишкового хлору. При цьому хлорована вода не повинна мати запаху і смаку хлору.
6.2.2. Визначення залишкового хлору
(ДСТУ ISO7393–3–2004)
Для визначення залишкового хлору використовують колбу з більш інтенсивно забарвленою водою. Її титрують 0,01 н. розчином гіпосульфіту натрію до повного обезбарвлення.
Розрахунок ведуть за формулою:
Х = а х 5 х 0,355,
де X – кількість залишкового хлору в 1 л води, мг;
а – кількість 0,01 н. розчину гіпосульфіту, мл;
5 – множник для переведення води на 1 л;
0,356 — кількість активного хлору, еквівалентна 1 мл 0,01 н. розчину гіпосульфіту, мг.
6.2.3. Дехлорування води
Якщо хлорована вода містить залишкового хлору більше ніж 0,5 мг/л, її необхідно дехлорувати.
Для цього найчастіше використовують натрійгіпосульфіт. Для дехлорування використовують колбу з найбільш інтенсивним синім забарвленням досліджуваної води, яку титрують 0,01 н. розчином гіпосульфіту. Розрахунок кількості гіпосульфіту проводять за формулою:
де X – кількість гіпосульфіту, необхідного для дехлорування 1 літру хлорованої
води, мг;
а – кількість 0,01 н. розчину гіпосульфіту, витраченого на титрування, мл;
0,5 – допустимий залишковий хлор;
0,355 – кількість хлору, еквівалентна 1 мл 0,01 н. розчину гіпосульфіту, мг;
5 – множник для переведення води до об'єму 1 л;
2,48 – кількість гіпосульфіту, що міститься в 1 мл 0,01 н. розчину, мл. Наприклад, необхідно дехлорувати 500 л води. На дехлорування 200 мл витраченого 3,5 мл 0,01 н. розчину гіпосульфіту. Кількість порошкоподібного гіпосульфіту, потрібного для дехлорування всієї води, обчислюємо, користуючись формулою:
мг
гіпосульфіту
Для дехлорування 1 л води, а 500 л води:
500 x 36=1800 мг, або 18 г.
