- •В. Л. Грешта о. В. Климов, о. В. Лисиця, л. П. Степанова кольорові метали і сплави
- •І. Мідь та сплави на її основі
- •1.1 Латуні
- •1.2 Бронзи
- •1.3 Мідно-нікелеві сплави
- •1.4 Спеціальні мідні сплави
- •2. Алюміній та його сплави
- •2.1 Сплави на основі алюмінію. Маркування
- •2.2 Термічна обробка алюмінієвих сплавів
- •2.3 Термомеханічна обробка (тмо) алюмінієвих сплавів
- •2.4 Захист сплавів алюмінію від корозії
- •2.5 Деформівні сплави, які не зміцнюються термічною обробкою
- •2.6 Деформівні сплави, які зміцнюються термічною обробкою
- •1 Сплав – 1915 (4,0…5,0% Zn; 1,0…1,8% Mg; 0,2…0,7% Mn;
- •2 Сплав – в92ц (2,9…3,6% Zn; 3,9…4,6% Mg; 0,6…1,0% Mn; 0,1…0,2% Zr)
- •2.7 Ливарні алюмінієві сплави
- •2.8 Сплави, що отримують за технологією порошкової металургії
- •3. Титан та сплави на його основі
- •3.1 Взаємодія титану з домішками та легувальними елементами
- •3.2 Маркування титанових сплавів
- •3.3 Фазові перетворення в титанових сплавах
- •3.4 Класифікація титанових сплавів
- •3.5 Термічна обробка титанових сплавів
- •3.6 Загальна характеристика титанових сплавів
- •3.6.1 Деформівні сплави
- •3.6.2 Ливарні сплави
- •3.7 Використання титанових сплавів
- •3.8 Алюмініди титану та сплави на їх основі
- •4. Магній та сплави на його основі
- •4.1 Взаємодія магнію з домішками та легувальними елементами
- •4.2 Маркування магнієвих сплавів
- •4.3 Класифікація магнієвих сплавів
- •4.4 Деформівні магнієві сплави
- •4.5 Ливарні магнієві сплави
- •4.6 Термічна обробка
- •4.7 Використання магнієвих сплавів
- •5. Берилій
- •5.1 Сплави на основі берилію
- •6. Вальницеві сплави (антифрикційні матеріали)
- •6.1 Класифікація антифрикційних матеріалів
- •6.3 Антифрикційні сплави на основі цинку
- •6.4 Алюмінієві антифрикційні сплави
- •Контрольні запитання для самоперевірки Мідь та сплави на її основі
- •Алюміній та його сплави
- •Магній та його сплави
- •Берилій
- •Вальницеві сплави (антифрикційні матеріали)
- •Список використаної літератури
- •Додатки Дадаток 1. Мідь та сплави на основі міді хімічний склад (%) та використання технічної міді (гост 859-2001)
- •Хімічний (%, решта Zn) склад, механічні властивості
- •Хімічний склад (%), механічні властивості та призначення деформівних спеціальних латуней (гост 15527-2004)
- •Хімічний склад (%), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu - основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа) та призначення деформівних
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Х імічний склад (%), механічні властивсті та призначення
- •Додаток 2. Алюміній та сплави на основі алюмінію промислові марки алюмінію (гост 4784-97)
- •Хімічний склад сплавів д20, д21, ак2 системи Al-Cu-Mg
- •Механічні властивості та призначення сплавів системи Al-Mg-Si
- •Механічні властивості та призначення сплавів системи Al-Zn-Mg
- •Механічні властивості сплавів
- •Рекомендовані режими термічної обробки
- •Додаток 3. Титан та сплави на основі титану
- •Х мічний склад ливарних титанових сплавів
- •Загальна характеристика деформівних титанових сплавів [10]
- •З агальна характеристика ливарних титанових сплавів [10]
- •Додаток 4. Магній та сплави на основі магнію хімічний склад магнію, % (гост 804-93)
- •6.050403 «Інженерне матеріалознавство»
1.4 Спеціальні мідні сплави
В електротехніці при виготовленні провідників використовують низьколеговані мідні сплави, недоліком цих матеріалів є відносно низька міцність. Для підвищення міцності сплави нагартовують, вводять легувальні елементи та застосовують термічну і термомеханічну обробку. Холодна деформація із ступенем 40…70% підвищує границю міцності (в) вдвічі, а електроопір на 3% (але таке зміцнення ефективне лише до 200С). Спеціальні мідні сплави легують Ag, Cd, Cr, Zr. Вміст кожного з цих елементів у сплавах підбирається таким чином, щоб забезпечити поєднання високої міцності із достатньо високою електропровідністю (табл. 1.7). Хромисті бронзи з цирконієм (БрХЦр) застосовують для виготовлення електродів контактного зварювання, особливість таких електродів – поєднання високої тепло- та електропровідності з жароміцністю.
Таблиця 1.7 – Хімічний склад та властивості спеціальних бронз [3]
Марка |
Хімічний склад (Cu – решта), % |
в, МПа |
,% |
, мкОмсм |
Мідь |
- |
220 |
45 |
1,72 |
БрСр |
0,1 Ag |
440 |
14 |
1,85 |
БрКд |
1,0 Cd |
420 |
17 |
2,28 |
БрМг0,5 |
0,5 Mg |
540 |
- |
3,0 |
БрМг0,8 |
0,8 Mg |
650 |
- |
3,7 |
БрХ |
0,7 Cr |
450 |
19 |
2,03 |
БрХЦр |
0,7 Cr, 0,05 Zr |
500 |
24 |
2,04 |
Мідь складає основу сплавів, що використовують при виготовленні термопар.
2. Алюміній та його сплави
Алюміній за поширенням займає перше місце серед елементів, що є основою багатьох конструкційних матеріалів: в глинах, бокситах, польових шпатах його вміст сягає приблизно 8%. На другому місці Fe (5,1%), на третьому – Mg (2,4%).
Алюміній – метал світло-сріблястого кольору. Добре полірується. Полірована поверхня достатньо довго зберігає дзеркальність. Температура плавлення алюмінію 660°С. Кристалічна гратка – ГЦК, поліморфні модифікації відсутні. Алюміній має малу густину (2,7 г¤см3), високу корозійну стійкість та пластичність, парамагнітний. Окремі фізичні властивості алюмінію наведені в табл.2.1.
Таблиця 2.1 – Фізичні властивості алюмінію [2]
Атомна маса |
26,9825 |
Атомний радіус, нм |
0,143 |
Атомний об’єм, см3/г-атом |
10,0 |
Період гратки, нм |
0,40413 |
Температура плавлення, °С |
660,24 (для Al чистоти 99,996%); 658 (для технічно чистого Al чистоти 99,5%) |
Температура кипіння, °С |
2327 |
Питома теплоємність, кал/(гград) |
0,215 |
Питома теплопровідність, кал/(смсекград) |
0,538 |
Коефіцієнт лінійного термічного розширення, 1/град |
24,310-6 |
Питомий електроопір, Омсм |
2,6610-6 |
Модуль нормальної пружності, МПа |
7100 |
Модуль зсуву, МПа |
2660 |
Алюміній має високу електро- та теплопровідність. Електропровідність Al чистоти 99,997% становить 65,5% від електропровідності міді (він знаходиться на 4 місті після Ag, Cu, Au). Присутність домішок (особливо Mn, V, Cr, Ti) в Al знижує його електро- і теплопровідність.
Алюміній відноситься до хімічно активних металів. На повітрі алюміній покривається тонкою, щільною плівкою Al2O3, яка перешкоджає подальшій взаємодії металу з навколишнім середовищем. Алюміній стійкий до дії атмосфери, як прісної так і морської води, оцтової, лимонної, винної та інших органічних кислот. Практично не взаємодіє з концентрованою азотною та 100% сірчаною кислотою.
На механічні властивості технічно чистого Al впливає його чистота (табл.2.2).
Таблиця 2.2 – Вплив ступеню чистоти алюмінію на його механічні властивості [3]
Вміст алюмінію, % |
в, МПа |
0,2, МПа |
10, % |
НВ, МПа |
99,99% |
49 |
22 |
45,5 |
84…112 |
99,5 |
70 |
28 |
31,5 |
126…175 |
Технічно чистий Al може зміцнюватися холодною пластичною деформацією, при цьому збільшується не тільки границя міцності та плинності, а і міцність на зріз та опір втомі.
Технічно чистий Al добре деформується як в гарячому так і в холодному стані. Наприклад, Al чистоти 99,995% витягується з 80 на 0,1 мм. Зварюється майже усіма видами зварювання. В свою чергу за причини високої в’язкості алюміній відзначається незадовільною здатністю до обробки різанням.
Особливість алюмінію: він поглинає нейтрони (може використовуватися в атомній енергетиці).
Технічно чистий алюміній у вигляді напівфабрикатів маркують: АД000, АД00, АД0, АД1, АД (А – алюміній, Д – деформований напівфабрикат). Хімічний склад технічно чистого алюмінію наведено в додатку 2.
В алюмінії найчастіше зустрічаються наступні домішки: Fe, Si, Cu, Mn, Zn. Наявність структурновільного кремнію призводить до появи евтектики (-твердий розчин на основі Al + кристали Si), збільшення інтервалу кристалізації та до гарячеламкості алюмінію. Залізо практично не розчиняється в гратці алюмінію та утворює хімічну сполуку FeAl3. Ця сполука входить до складу евтектики, яка виділяється по межах зерен алюмінію. Фази Si, FeAl3 мають голкоподібну форму (рис.2.1). Ці фази крихкі та знижують пластичність алюмінію. В технічних сортах алюмінію залізо і кремній як домішки присутні разом. Вони утворюють сполуки, які кристалізуються по межах та всередині зерен алюмінію. На рис.2.2 наведені ізотерми солідусу для алюмінієвого кута системи Al-Fe-Si. К сплавам системи Al-Fe-Si відносяться всі сорта технічно чистого алюмінію. Фазовий склад технічно чистого алюмінію [2]: Al + FeAl3; Al + (AlFeSi) + FeAl3; Al + (AlFeSi); Al + (AlFeSi) + (AlFeSi); Al + (AlFeSi); Al + Si + (AlFeSi); Al + Si. Мікроструктура алюмінію (0,5% Fe; 0,3% Si) наведена на рис.2.3. Сполука (AlFeSi) має кубічну гратку, а сполука (AlFeSi) – моноклинну гратку. Ці сполуки практично не розчинні в алюмінії. Вони мають високу крихкість, знижують корозійну стійкість алюмінію та його пластичність. Розмір цих виділень зменшується із збільшенням швидкості охолодження.
Рисунок 2.1 - Мікроструктура алюмінію (0,5% Fe; 0,2% Si), 150 [2]
Рисунок 2.2 – Ізотерми солідуса системи Al-Fe-Si [5]
Домішки марганцю (0,05%) викликають формування анормально крупного зерна в листовому алюмінії після рекристалізаційного відпалу.
Технічний алюміній випускають у вигляді прутків, листів, дроту та різного профілю.
Рисунок 2.3 - Мікроструктура алюмінію (0,5% Fe; 0,3% Si), 250. По межах
зерен спостерігається виділення скелетоподібної евтектики Al + (AlFeSi) [2]
Використання технічно чистого алюмінію. Технічно чистий алюміній використовують в електричній промисловості (провід, оболонка високовольтного кабелю), в теплообмінниках хімічної промисловості, холодильниках, автомобільних та тракторних радіаторах. Використовують для виготовлення дзеркал, потужних рефлекторів (алюміній має добру відбивну здатність). З алюмінію виготовляють різну тару, ємності для транспортування харчових продуктів, побутовий посуд (каструлі, ложки, миски, чайники, вази та інше). Використовують як пакувальний матеріал (фольга). В будівельній галузі (фасади будинків, віконні рами, ручки). А також в авіабудуванні (фольга для стільникових конструкцій) та в вагоно- і автомобілебудування.
