32. Підходи до визначення поняття „адміністрування податкових платежів”. Етимологія понять «фіск», „управління” та «адміністрування».

Адміністрування (від англ. "administration") означає управління, організація, виконання, здійснення, нагляд (контроль); у широкому розумінні, це - організаційно-розпорядча діяльність керівників і органів управління, що здійснюється шляхом наказів і розпоряджень.

Вітчизняні науковці у зміст адміністрування податків закладають:

• управлінська діяльність і властиві їй усі етапи управління, проте дане трактування сутності адміністрування потребує уточнення, які саме дії включає в себе адміністрування в розрізі функцій управління;

• правовідносини, які складаються у сфері здійснення уповноваженими державними органами заходів з погашення податкового боргу і передбачають застосування методів владно-примусового характеру до платників податків;

• принципи ефективного управління податковою системою за даних соціально-економічних умов і суспільно-політичних обставин.

№	Автор	Визначення
1	Андрущенко В.Л	Податкове адміністрування – 1) державна політика в значенні дій владних та управлінських структур за допомогою яких фінансові ресурси розподіляються через механізм оподаткування між державою та населенням; 2) наука, що формулює принципи ефективного управління податковою системою за даних соціально-економічних умов та суспільно-політичних обставин оцінює податкову систему; 3) мистецтво в усьому, що стосується забезпечення державними службовцями функціонування податкової системи на основі професійних знань, досвіду та високої виконавської майстерності
2	Житна І.П., Корецька- Гармаш В.О.	Адміністрування податкових платежів – складова фіскального адміністрування, обумовлена не лише організаційною структурою та функціональними повноваженнями контролюючих органів у сфері регулювання податкових правовідносин, єдиними принципами обліку, порядку обчислення, сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства, що покликані систематизувати масово-роз'яснювальну, консультативну і прогнозно-аналітичну роботу, але й пов’язуватиме на демократичних орієнтирах розвитку суспільства
3	Катрук Н.О.	Адміністрування податків – складова фіскального адміністрування, що включає облікову роботу, масово-роз’яснювальну та консультаційну роботу, прогнозно-аналітичну та контрольно- перевірочну роботи
4	Корецька-Гармаш В.О., Кулік А.В.	Податкове адміністрування – сукупність методів та прийомів і засобів інформаційного забезпечення, за допомогою яких органи державної виконавчої влади надають функціонуванню податкового механізму заданий законом напрям і координують податкові дії при суттєвих змінах в економіці та політиці
5	Мельник В.М.	Адміністрування податків – це управлінська діяльність органів державної виконавчої влади, яка пов’язана з організацією процесу оподаткування, засновується на державних законодавчих і нормативних актах та використовує соціально зумовлені правила
6	Новосад Л.Я.	Адмініструванням податків – державне управління податковою системою загалом і структурними елементами – окремим податками щодо їх законодавчого запровадження, проектування, планування, оперативного управління, податкового контролю за дотриманням законодавства платниками податків
7	Е.П. Проскура	Податкове адміністрування – це нормативно регламентована організаційно-розпорядча діяльність повноважних державних органів у сфері управління процесами оподаткування з метою забезпечення виконання вимог податкового законодавства учасниками податкових відносин.
8	А.О. Селіванов	«...правовідносини, які складаються у сфері здійснення уповноваженими державними органами заходів з пога- шення податкового боргу і передба- чають застосування методів владно- примусового характеру до платників податків».

Отже, під податковим адмініструванням слід розуміти сукупність норм (правил), методів, засобів і дій, за допомогою яких спеціально уповноважені органи держави здійснюють управлінську діяльність у податковій сфері, спрямовану на контроль за дотриманням законодавства про податки та збори (обов'язкові платежі), за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю внесення у відповідні бюджети податків і зборів, а у випадках, передбачених законами України, - за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю надходжень у відповідний бюджет інших обов'язкових платежів та притягнення до відповідальності порушників податкового законодавства.

Адмініструванню податків і зборів присвячений розділ II ПКУ, який визначає порядок адміністрування податків і зборів, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового і іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладене на контролюючі органи.

Згідно статті 14.1.1 ПКУ адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об’єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Отже, у процесі адміністрування можна виділити такі напрями робіт: розробка основних положень податкової системи та системи оподаткування, обґрунтування та розробка заходів податкової політики, проведення роз’яснювальної роботи серед платників податків організацію нарахування, сплати податків, узгодження податкових зобов’язань; здійснення контрольно-перевірочної роботи, впровадження заходів відповідальності за порушення у сфері податкового законодавства.

Фіск (лат. fiscus, буквально – корзина), в Древньому Римі фіск – військова каса, де зберігалися гроші, призначені до видачі. З часу Августа (кінець 1 ст. до н.е. – початок 1 ст. н.е.) фіском стала називатися приватна каса імператора, що знаходилася у веденні чиновників і поповнювана доходами з імперських провінцій та іншими засобами, на противагу Ерарію (лат. aerarium) – сенатській казні. Фіском називалося також і все імперське управління. З 4 ст. фіск – єдиний загальнодержавний фінансовий центр Римської імперії, куди стікалися всі види доходів і зборів і звідки йшли вказівки про чеканку монет, порядку збору податків, вироблялися виплати і пр. (звідси позначення терміном «фіск» державною казни).

Академічний тлумачний словник фіск: 1) у Стародавньому Римі — імператорська скарбниця. 2) у буржуазній юриспруденції — державна скарбниця.

Словник іншомовних слів дає визначення фіску як: 1) у Стародавньому Римі – військова каса, орган управління імператорськими помістями і конфіскованим майном, а також загальнодержавний фінансовий і податковий центр; 2) в буржуазній юридичній літературі – державна казна.

Управління

Словник синонімів (люди) керівництво, провід; (дія) керування, врядування, адміністрування.

Універсальний словник-енциклопедія

II дія на певний процес (об'єкт у.) з метою забезпечення бажаного його перебігу; спостерігається в біологічних і застосовується у технічних та економічних системах.

Академічний тлумачний словник

1. Дія за значенням управляти. 1. Виконувати, завершувати якусь роботу, справу; надавати кому-небудь належного вигляду, задовольняти його потреби; доводити до ладу що-небудь. 1. Спрямовувати діяльність, роботу кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; керувати. // Спрямовувати хід якогось процесу, впливати на розвиток, стан чого-небудь.

2. Адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що відає певною галуззю господарської, наукової, військової і т. ін. діяльності.

3. Те саме, що керування.

Адміністрування

Академічний тлумачний словник - Дія за значенням адмініструвати. Керувати установою, організацією, підприємством і т. ін.; управляти. // Керувати бюрократично, за допомогою наказів і розпоряджень замість конкретного керівництва.

Словник іншомовних слів Мельничука

адмініструва́ння (від лат. administro – керую)

1. Управління, завідування.

2. В негативному смислі – управління, здійснюване лише шляхом наказів і розпоряджень, ігнорування в справі керівництва виховної і роз’яснювальної роботи.

33. Виконання податкового обов’язку. Позиції науковців щодо оцінки поняття “податковий обов’язок” та “податкове зобов’язання” (Самсін І.Л. Податкове зобов’язання, правова природа, динаміка та наслідки невиконання. – Х., 2013)

Загалом

Податкове зобов’язання по ПК – сума коштів, яку платник зобов’язаний сплатити до бюджету

Податковий обов’язок по ПК – декларування, обчислення та сплата податкового зобов’язання

Проблема! Виконання податкового обов’язку

Податкові зобов’язання мають розглядатись як комплексна категорія яка:

А) з одного боку, обумовлена однозначним імперативним велінням держави

Б) з іншого, передбачає певну взаємність прав і обов’язків держави і платника податків

Податкове зобов’язання становить собою інститут под. Права (податкове зобов’язальне право), який, хоч і має низку спільних рис із цивільно-правовим зобов’язанням, але характеризується набором специфічних ознак, притаманним виключно податково-правовому регулюванню.

Встановлює у своїх працях поняття податкового-зобов’язального правовідношення

це взаємність прав і обов’язків держави й платника податків, зміст його становить обов’язок платника сплатити суму податку, а також супутні йому обов’язки ( з податкового обліку і звітності) та право держави вимагати здійснення цього обов’язку; обов’язок держави ефективно й за призначенням використатти кошти, зібрані за допомогою податків та право платників на ефективне і цільове їх використання.

Категорія “податкові зобов’язальні правовідносини”

Відносяться до сукупності податкових правовідносин і є одним з їх видів, а відтак – є вужчим поняттям ніж “податкові правовідносини”. Правовыдносини податкового зобов~язання є всеохоплюючими, у межах які існують і розвиваються інші податкові правовідносини, зокрема: Правовідносини податковго органу й платника податку з приводу постановлення останного на податковий облік.

Особливості зімни змісту податкового зобов’язання:

А) зміна характеристик суб’єкта податкового зобов’язання безпосердньо впливає на обсяг його прав і обоі’язків, а відтка – змінює і зміст зобов’язання;

Б) якщо змінюється об’єкт зобов’язальних правовідносин, тобто, один податок замінюється на інший, змінюється все податково-зобов’язальне правовідношення

В) зміна певних кількісних характеристик об’єкта обов’язково обумовлює зміну обсягу обов’язків платника, які є частиною змісту податкового зобов’язання

Г) на певному етапі розвитку податкового зобов’зання( зокрема, у перебігу його виконання.

Характеристика податкових зобов’язальних відносин у широкому сенсі (як двосторонніх):

А) складаються між державою і платником

Б) мають складну структуру

В) передбачають взаємність прав і обов’язків суб’єктів, що реалізується за допомогою інших правових механізмів (засобів різних галузей права).

Процедура реалізації державного примусу розділена на стадії:

А) виконання податкового обов’язку

Б) невиконання чи неналежне виконання податкового обов’язку, виникнення податкового боргу;

В) застосування засобів забезпечення виконання податкового обов’язку

Г) оскарження в адміністративному порядку

Д) оскарження в судовому порядку

Е) Стягнення под боргу і застосування фін санкцій

Недоцільно визначати єдиним критерієм для віднесення тих чи інших правовідносин до податкових такої характеристики як прояв державно-владних функцій, оскільки основною має бути сутність ідносин, їх спрямованіть на досягнення головної мети оподаткування – своєчасної та повної сплати податків до бюджету.

Відміннсть податкового та цивільно-правового зобов’язання :

• Різний характер суспільних відносин в яких вони виникають

• Реалізація за допомогою механізмів державного примусу

• Своєрідний механізм прав і обов’язків

• Характер обов’язків суб’єктів вцілому

Реалізація публічного інтересу в податковому праві обумовлює імперативний характер податкових правовідносин (кома) і як наслідок – неодмінну участь у них субєкта владних повноважень місце та роль яких полягає не в підпорядкуванні собі платників податків, а в підпорядкуванні обох закону.