52.Особливості адміністрування пдв як непрямого податку. Головні завдання органів державної фіскальної служби щодо підвищення ефективності адміністрування податку на додану вартість.

Правила адміністрування прямих та непрямих податків різняться. Це зумовлюється, передусім, їх економічною природою та узаконеною процедурою перекладання платежу від фактичного та юридичного платника. Головним завданням контролерів є виключення можливостей зловживань (формування шахрайським схем в тому числі з податковим кредитом) з-боку платників. Саме створення системи електронного адміністрування пдв (далі- СЕА ПДВ) є тим кроком який допомагає боротися з ухиленням від оподаткування, виявити податкові ями. Така система створює умови для безперебійної сплати податкових зобов’язань. Головною метою впровадження СЕА ПДВ є запобігання зловживань шляхом незаконного отримання відшкодування ПДВ із бюджету.

Завдяки СЕА ПДВ інформація про об’єми бюджетних ресурсів з ПДВ стає доступною у кожний момент часу (а не по закінченню звітного періоду, коли платники склали декларації), крім того, СЕА ПДВ дає можливість оперативно регулювати процес формування зобов’язань і податкового кредиту кожного з платників таким чином, щоб в цілому по країні сума відшкодування ПДВ не перевищувала суму надходжень цього податку до бюджету.

В пункті 2001.1 статті 2001 ПК України зазначено, що СЕА ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

• суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

• суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

• суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

• суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

• інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001цього Кодексу.

Як випливає з вищенаведених положень, невід'ємною частиною СЕА ПДВ є Єдиний реєстр податкових накладних(ЄРПН).  Тому, і СЕА ПДВ, і ЄРПН є взаємопов'язаними, і не можуть функціонувати самостійно один без одного.

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ   (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

53.Правові підстави отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПКУ бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V ПКУ. Таке легальне визначення не зовсім вдале, оскільки в межах нього відбувається ототожнення певної податкової процедури, та власне сум ПДВ, що були попередньо сплачені платником на користь інших платників ПДВ та мають бути йому повернуті з бюджету.

Правила здійснення бюджетного відшкодування встановлено статтею 200 ПКУ. Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем 20-денного граничного строку подання податкової декларації.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:

1. враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

2. або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

3. та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 ПКУ.

При цьому до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. (У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому ДФСУ, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону).

Згідно із п. 200.10 ст. 200 ПКУ протягом 30 календ. днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки (а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, - за результатами документальної перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до ПКУ).

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений ПКУ.

Контролюючий орган зобов’язаний протягом 5 робочих днів після закінчення перевірки:

• або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;

• або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом 5 операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до п. 200.19 ст. 200 ПКУ критерії платників податку, одночасна відповідність яким є підставою для внесення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування такого платника до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, зазначеного у абз. «а» пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПКУ:

1. не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

2. ЮО та ФОП, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:

1. відсутність підтвердження відомостей;

2. відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

3. прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

4. визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

5. припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

3. мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також здійснюють операції з вивезення товарів з митної території України у митному режимі експорту, питома вага яких протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів).