- •1. Принципи побудови податкової системи відповідно до Податкового кодексу України.
- •2. Рівність, пропорційність або прогресивність оподаткування як принципи податкового права.
- •3. Принципи справедливості, рівномірності и загальності оподаткування.
- •4. Податок в системі обов’язкових платежів. Відмінність податку від інших обов’язкових платежів.
- •5. Функції податку. Загальна характеристика та види функцій. Крива Лаффера.
- •6. Публічність податку, як основна ознака платежу.
- •7. Порядок встановлення, введення та скасування податків.
- •8. Загальна характеристика елементів податку.
- •Поняття пільги в податковому праві. Види пільг.
- •10.Непрямі податки: Поняття, відмінні риси та особливості за монографією Гетманцева д.О., Форсюк в.Л., Бойко н.В. Непряме оподаткування. Правова сутність та адміністрування. – к., 2013.
- •11.Дискусії в науковій літературі щодо проблеми визначення вичерпного переліку непрямих податків в Україні.
- •12.Прямі та непрямі податки, проблеми розмежування. Теорія перекладення податку.
- •13.Збір як складова податкової системи України: поняття та види.
- •14.Особливості побудови податкових систем в країнах єс.
- •15.Поняття податку за законодавством зарубіжних країн.
- •16. Петті «Трактат про податки та збори»
- •17. Погляди Адама Сміта на оподаткування
- •18. Місце податків серед джерел державних доходів у хх столітті
- •19. Розвиток науки податкового права в Україні
- •20. Місце податкового права в системі права України
- •21. Поняття інтеграційного та європейського податкового права
- •22. Юридичні факти в податковому праві
- •23. Суб’єкти податкових правовідносин:
- •24. Правосуб’єктність:
- •25. Держава в системі суб’єктів податкових правовідносин (Семчик о.О. Держава і фінанси: правовий зв'язок, к. 2010).
- •26. Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі встановлення місцевих податків.
- •27. Повноваження органів місцевого самоврядування в сфері оподаткування.
- •28. Облік платників податків та об’єктів оподаткування. Організація роботи податкових органів з обліку платників податків
- •30. Податкова адреса. Адреса платника податків – податкова, юридична, фізична, місцезнаходження об’єкта оподаткування та центр економічних інтересів платника податків.
- •31.Поняття інституту податкового представництва за працею Жернакова м.В. Правове регулювання представництва у сфері оподаткування.(Харків, 2006).
- •32. Підходи до визначення поняття „адміністрування податкових платежів”. Етимологія понять «фіск», „управління” та «адміністрування».
- •34. Фінансові санкції за порушення податкового законодавства. Порядок застосування.
- •35. Монографія Іванський (Поняття фінансово-правової відповідальності, підстави притягнення)
- •36. Арешт майна платника податків. Арешт коштів платника податків на рахунку.
- •37.Адміністрування податкових платежів як інститут фінансового права. Особливості предмету та методу правового регулювання інституту адміністрування податків і зборів.
- •38.Участь у правовідносинах з адміністрування податкових платежів органів Державної казначейської служби, банків, податкових агентів, платників податків та їх представників
- •41. Обов’язки та права платників податків в сфері адміністрування податкових платежів.
- •42. Особливості правового регулювання бюджетного відшкодування в країнах єс (Директива 2008/9/єс від 12 лютого 2008 р)
- •43. Відстрочення (розстрочення) сплати податкового зобов’язання. Підстави та процедура відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
- •45. Правове регулювання оподаткування доходів (прямого оподаткування) в країнах єс.
- •46. Нормативно-правова база та організаційні засади адміністрування місцевих податків в Україні.
- •47. Окремі різновиди збору на обов’язкове державне пенсійне страхування як непрямі податки.
- •48. Оскарження рішень контролюючих органів. Адміністративне та судове оскарження рішень контролюючих органів.
- •49.Категорії платників податку на додану вартість, визначені в Податковому кодексі України. Порядок реєстрації особи як платника пдв, анулювання реєстрації платника пдв.
- •50.Об’єкт оподаткування пдв. Операції, що не є об’єктом оподаткування пдв та операції що звільняються від оподаткування пдв.
- •51.Поняття податкового зобов’язання і податкового кредиту при справляння пдв. Порядок їх формування.
- •52.Особливості адміністрування пдв як непрямого податку. Головні завдання органів державної фіскальної служби щодо підвищення ефективності адміністрування податку на додану вартість.
- •53.Правові підстави отримання бюджетного відшкодування.
- •54.Місце єдиного податку в податковій системі України.
- •55.Історія становлення та розвитку акцизів. Поняття акцизу, основні риси та види акцизів.
- •56.Походження акцизного податку. Поняття підакцизної продукції, порядок її встановлення
- •57. Платники акцизного податку. Реєстрація платниками акцизного податку.
- •58.Особливості правового регулювання земельного податку. Місце земельного податку в податковій системі України
35. Монографія Іванський (Поняття фінансово-правової відповідальності, підстави притягнення)
ПОНЯТТЯ
Юридична відповідальність визначається як державний осуд, який полягає в нормативному і забезпеченому державним примусом обов’язку суб’єктів суспільних відносин зазнавати заходів державного примусу за вчинене правопорушення, що полягають у засудженні і накладенні нових для порушника позбавленнях особистого або майнового характеру, й реалізується в охоронних правовідносинах відповідальності.
Юридична відповідальність є складовою інституту державно-правового примусу.
Фінансово-правова відповідальність – це державний осуд, що має прояв з точки зору суб’єктивного права як нормативний, формально визначений у фінансовому праві, гарантований і забезпечений фінансово-правовим примусом юридичний обов’язок зазнавати правопорушником заходів державного примусу у вигляді фінансових санкцій (штраф, пеня) за вчинене ним правопорушення у сфері фінансової діяльності.
Цілями фінансово-правової відповідальності є: 1) охорона фінансового правопорядку; 2) підвищення рівня правосвідомості та правової культури у галузі фінансової діяльності; 3) забезпечення фінансового правопорядку, виховання поваги до фінансового права.
Фінансово-правова відповідальність полягає в накладенні обов’язку майнового характеру, який є додатковим, новим, який не існував раніше, до вчинення фінансового правопорушення. Заходи фінансово-правової відповідальності реалізуються через спеціально уповноважені органи, що мають владні повноваження.
При цьому, в загальному понятті фінансово-правової відповідальності слід виокремити необхідність несення відповідальності, яка поширюється на всіх її суб’єктів та існує незалежно від наявності факту правопорушення (оскільки регламентується нормативними актами і належить до відповідних моделей поведінки у фінансових правовідносинах), а також саме несення відповідальності, яке має місце після вчинення фінансового правопорушення і виникає безпосередньо для порушника.
Фінансово-правова відповідальність включає всі ознаки, які характеризують її як юридичну. Саме в рамках загально-правової сутності юридичної відповідальності знаходить своє відображення фінансово-правова відповідальність із характерними для неї видовими ознаками, які обумовлені специфікою фінансового права.
Основними принципами фінансово-правової відповідальності є: принцип законності, принцип справедливості, принцип одноразовості притягнення до фінансово-правової відповідальності, принцип ретроактивності, принцип доцільності, принцип своєчасності, принцип системного зв’язку фінансово-правової відповідальності з іншими видами відповідальності, принцип обґрунтованості, принцип відмежування фінансової санкції від фінансового обов’язку.
Фінансово-правова відповідальність виконує регулятивну, превентивну, відновлювальну, каральну та виховну функції. Ця класифікація відповідає визначеній меті фінансово-правової відповідальності, оскільки функції фінансової відповідальності не виникають самі по собі. Вони повинні бути обумовлені відповідними цілями, які і визначають її соціальне призначення.
ПІДСТАВИ
Єдиною підставою реалізації заходів фінансово-правової відповідальності вважає фінансове правопорушення.
Розмежовує фінансове правопорушення та неправомірну поведінки у галузі публічних фінансів, яка не є правопорушенням.
Фінансове правопорушення може утворювати склад дисциплінарного правопорушення, адміністративного правопорушення або кримінального злочину. Це не означає, що воно стає автоматично іншим правопорушенням або злочином, а образ фінансового правопорушення є збірним. Виходячи з іншої природи, характеру й порядку її застосування, фінансово-правова відповідальність за фінансове правопорушення, яка є за характером колективною та майновою, реалізується поза залежністю від реалізації заходів дисциплінарного, адміністративного або кримінального характеру.
Фінансове правопорушення – це суспільно шкідливе (небезпечне) діяння (дія або бездіяльність), протиправне (таке, що порушує норми фінансового законодавства), винне діяння деліктоздатного суб’єкта (фізичної чи юридичної особи), яке зазіхає на фінансові інтереси держави і суспільства, що охороняються законом, і за яке встановлено фінансово-правову відповідальність.
Склад фінансового правопорушення являє собою нормативно побудовану юридичну модель типових ознак винного протиправного діяння, яке порушує фінансові норми, і за які фінансовим законодавством передбачена фінансово-правова відповідальність.
Ознаки складу фінансового правопорушення повинні бути передбачені законом, а кваліфікація неправомірного діяння, тобто аналіз і зіставлення неправомірної поведінки з вимогами правових норм, дозволять зробити висновок, чи містять діяння суб’єкта ознаки складу конкретного правопорушення. Фактична підстава повинна міститися в діянні суб’єкта, а юридична – у вимогах закону і відповідному процесуальному оформленні фінансового правопорушення.
С Широке коло суб’єктів фінансово-правової відповідальності свідчить про різноманітність та різноплановість правовідносин, що захищаються, в системі фінансового права. Іншою особливістю суб’єктного складу фінансового правопорушення є широке представництво юридичних осіб як суб’єктів юридичної відповідальності і не тільки як платників податків.
СС Значної уваги приділено дослідженню такої складової суб’єктивної сторони фінансового правопорушення як вина.
ОС Об’єктивна сторона фінансового правопорушення – протиправне діяння, що завдає шкоди державі в особі уповноважених органів, у ході чого утворюється причинно-наслідковий зв’язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що мають місце.
Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони фінансового правопорушення, крім діяння (дії або бездіяльності), є суспільна шкода (матеріального та нематеріального характеру, що може завдати матеріальної шкоди), а також причинно-наслідковий зв’язок між ними.
Дія, у контексті фінансового правопорушення, повинна являти собою активну поведінку суб’єкта, що характеризується рядом ознак: вольовим і усвідомленим характером, суспільною шкідливістю та здійсненням на порушення вимог фінансового законодавства. Бездіяльність у фінансовому правопорушенні – це невиконання або неналежне виконання суб’єктом фінансового правопорушення законних обов’язків.
Триваючим фінансовим правопорушенням є таке правопорушення, яке вчиняється правопорушником безперервно протягом тривалого періоду. Порушення встановленого строку подачі заяви про постановку на облік у податковому органі можна визначити як триваюче правопорушення. Продовжувані правопорушення – це вчинення однією особою декількох подібних правопорушень, які підпорядковуються одній меті.
О Здійснено дослідження об’єкта фінансового правопорушення, в результаті чого визначено, що загальним об’єктом фінансового правопорушення є фінансові права, що охороняються законом, інтереси держави або права та інтереси держави у сфері здійснення фінансової діяльності на всіх її етапах, або система фінансових відносин, що виникають у сфері акумуляції, розподілу й перерозподілу державних централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів (сутнісний зміст та онтологічна суть визначення є однаковими).
