4. Супроводження кредиту

Іпотечний банк здійснює систематичний контроль за дотриманням позичальником умов кредитної угоди, а саме за:

- цільовим використанням кредиту;

- повним і своєчасним його поверненням і сплатою відсотків за ним;

- збереженістю предмета застави;

- фінансовим станом позичальника.

Впродовж усього періоду дії кредитної угоди банк підтримує постійні ділові контакти з позичальником. Зокрема, регулярно здійснюється аналіз господарської діяльності позичальника та його фінансового стану. В разі потреби проводяться перевірки на території позичальника з можливим використанням усіх видів фінансової та іншої інформації. Особлива увага приділяється контролю за збереженістю предмета застави.

Банк має право на отримання інформації про фінансовий стан та господарську діяльність позичальника з будь-яких джерел за умови, що така інформація отримується в законний спосіб. Зокрема, можуть використовуватися висновки аудиторських організацій.

Періодичність перевірок позичальника визначається банком залежно від строку кредиту.

На кожного позичальника банк формує досьє, в якому накопичується і систематизується вся інформація про позичальника, отримана при оформленні кредиту і в процесі його супроводу.

В досьє по кожному кредиту ведеться контрольний аркуш, в якому зазначаються:

- найменування позичальника;

- сума кредиту;

- об'єкт кредитування;

- дата схвалення видачі кредиту кредитним комітетом банку;

- строк видачі кредиту;

- строк повернення кредиту;

- предмет іпотеки;

- порядок, строки і умови виконання позичальником зобов'язань за кредитом;

- первинне джерело сплати;

- вторинне джерело сплати;

- початкова кредитна ставка;

- зміни у кредитній ставці;

- пролонгація:

- дата;

- причина;

- нова дата сплати;

- джерело сплати.

Якщо результати контролю свідчать про можливість невиконання позичальником своїх зобов'язань перед банком, то питання, пов'язані з виконанням умов кредитної угоди, розглядаються керівництвом банку та позичальника.

Банк може запропонувати позичальнику вжити конкретних заходів, спрямованих на поліпшення ситуації (скорочення видатків, реалізацію надлишків матеріальних цінностей тощо), а також складає разом із позичальником графік погашення заборгованості.

В разі невиконання графіка погашення заборгованості банк створює робочу групу для розробки заходів щодо виходу із кризової ситуації. До складу робочої групи входять керівництво підприємства-позичальника і представники банку.

При погіршенні фінансового стану позичальника, ухиленні його від контролю банку, запущеності обліку, недостовірності звітності порушенні умов збереження застави, нецільовому використанні кредиту та при виявленні інших фактів, які ставлять під сумнів здатність позичальника повністю і своєчасно виконати свої зобов'язання перед банком, останній має право пред'явити вимогу дострокового повернення кредиту і відсотків за ним, в тому числі шляхом використання права звернення стягнення на предмет іпотеки. В разі відмови позичальника від виконання своїх зобов'язань банк стягує борги в претензійно-позовному порядку.

Перед зверненням до господарського суду банк направляє позичальнику відповідним чином оформлену претензію, що містить вимогу виконати зобов'язання перед банком з попередженням про те, що в разі його невиконання впродовж місяця банк звернеться з позовом до господарського суду, а в подальшому – із заявою про порушення справи про банкрутство позичальника.