2. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетич. Методу нав. Грамоти.

Навчання грамоти – важлива ланка всієї системи роботи з рідної мови в початкових класах.

Найбільш ефективним є звуковий аналітико-синтетичний метод, який об’єднав кращі риси аналітичного і синтетичного звукових методів. Основоположником цього методу був видатний український педагог К.Д.Ушинський.

Суть звукового аналітико-синтетичного методу за К.Д.Ушинським полягала в тому, що основою навчання читати й писати був звук і в однаковій мірі застосовувався як аналіз (розклад слова на склади, звуки), так і синтез (сполучення звуків, букв у склади, слова і читання їх).

В основу сучасного ЗАС методу навчання грамоти покладено риси і принципи, що склались традиційно, а також ті, що сформувались порівняно недавно. До традиційних принципів методу відносять такі, як:

1) навчання грамоти за ЗА-С методом має виховний і розвивальний характер, забезпечує розумовий розвиток через систему аналітико-синтетичних вправ; 2)оволодіння грамотою спирається на живе мовлення учнів, на мовленнєвий досвід; 3)встановлюється відповідна послідовність вивчення звуків і букв; виділяються три періоди навчання грамоти – підготовчий (добукварний), букварний (основний) і післябукварний періоди; письмо формується паралельно з читанням.

Порівняно недавно склались такі принципи методу:

1) диференційований та індивідуальний підхід до учнів в процесі навчання грамоти, що пов’язано з різною підготовкою дітей до школи; 2) пропедевтичне введення елементів граматики, словотвору, орфографії, лексикології – на практичній основі;3)складозвуковий аналіз слова, елементи.4)розв’язування виховних завдань (на матеріалі букваря).

Свідоме оволод. процесами читання і письма відбувається під час застосування на уроках навч.грам. спец.прийомів звукового аналізу і синтезу. Під час застосування потрібно пам’ятати, що прийоми звукового аналізу допомагають учням усвідомити звукову будову слова і послідовність звуків у ньому (письмо).( Підкреслене вимовляння одного із звуків у слові (силою голосу або протяжністю вимови), наприклад: [сссом], [сооом], [соммм]. Домовляння учнями звука до розпочатого учителем слова з використанням предметного малюнка (показуючи малюнок маку, вчитель говорить: [мааа], діти домовляють [к].) Прийоми звукового синтезу навчають відтворювати звукову форму живого слова у сприйнятті букв, тобто читати слово.( Утворити склад з двох звуків: [л], [а] – [ла], [л'], [а] – [л'а]. Утворити склад (слово) з трьох звуків: [к], [н], [и] – [кни]; [с], [о], [м] – [сом].)

3. Добукварний період навчання грамоти.

Процес навчання грамоти поділяється на три періоди: добукварний (підготовчий), букварний (основний) і післябукварний.

Добукварний (підготовчий) період – дуже важливий у навчанні грамоти. Основна мета його – підготувати учнів до вивчення букв, навчання читати й писати.

На протязі розвитку методики навчання грамоти були різні погляди на зміст і тривалість підготовчого періоду.

За новою програмою добукварний період триває один місяць.

Завдання добукварного періоду:

1. Ознайомити дітей зі школою, класом, шкільним подвір’ям, першою книгою – “Букварем”, і “Зошитом для письма”; правилами поведінки. 2.Виявити рівень підготовки кожного учня до навчання: готовність до звукового аналізу, уміння читати, писати, розповідати казки, декламувати вірші. 3.Формувати уявлення про мовлення, речення, слово, склад, звук, голосні і приголосні звуки, наголошений голосний звук у слові. 4. Підготувати руку дитини до письма. 5. Розвивати усне мовлення

Розвиток фонематичного слуху.

У період оволодіння грамотою велику увагу слід приділяти розвитку фонематичного слуху (уміння розрізняти окремі звуки в мовленнєвому потенціалі). В добукварний період потрібно проводити слухові вправи, які сприяють розвитку в першокласників слухового сприйняття. Звукова робота в цей період розпочинається з поділу слова на склади (тильна сторона долоні). Після ознайомлення з голосними і приголосними звуками проводиться робота над формуванням умінь виконувати звукоскладовий аналіз слова. Спочатку частковий аналіз (виділення звука), а потім – повний. Звуковий аналіз потрібно розпочинати зі слів, які складаються з 2 звуків, потім активізувати кращий склад і злиття, а потім слова з 3-4 звуками в слові. Аналіз звукової будови слова супроводжується складанням моделі, яку учні викладають на набірному полотні за допомогою фішок.

Фонематичний слух успішно розвиватиметься, коли буде добре розвинений слуховий апарат. У добукварний період важливе місце на уроках читання і письма займає звукова робота. Розпочинається вона з навчання ділити слово на склади і будувати складові моделі.

Аналіз звукової будови слова супроводжується складанням моделі, яку викладають учні на набірному полотні за допомогою фішок (умовних позначень голосних і приголосних звуків.

Для підготовки руки до письма упродовж місяця проводяться спеціальні уроки, за допомогою яких здійснюється загальна підготовка руки і ока дитини до письма за системою вправ, що містяться в зошитах з друкованою основою. У процесі виконання цих вправ учні вчаться правильно сидіти за партою під час письма, належним чином тримати ручку, орієнтуватися у сітці зошита. Письмо йде паралельно з читанням.

4. Букварний період. Етапи букварного періоду, особливості опрацювання.

Найбільш тривалим і основним є букварний період. Завдання букварного періоду:1) вивчити всі букви, навчити учнів правильно позначати звуки буквами; 2) навчити плавно (складами) читати з переходом на цілі слова; 3) формувати навичку правильного, свідомого, виразного читання; 4) формувати уміння писати друковані, рукописні, рядкові і великі букви українського алфавіту, поєднувати їх; 5) розвивати мовлення та мислення учнів; 6) формувати елементарні фонематичні, граматичні, орфографічні, лексичні уміння; 7) Здійснювати патріотичне, громадянське, моральне, естетичне виховання.

Букварний період вміщує 2 етапи: І. – вивчення букв, що позначають голосні та приголосні – м,н,в, л, с, к, п, р, т, д, з. ІІ. – Ь,Б,Г,Ч,к,Й,Я,Ж,ш, щ, Ї,Ю,Є,ДЗ,ДЖ. Поділ на етапи доцільний тому, що дозволяє чіткіше визначити завдання кожного з них і таким чином вирпобити систему роботи вчителя та учнів. Особливості: 1. На І-му етапі вивчається 6 голосних звуків, та 11 букв, що позначають найбільш частотні звуки. Первинне читання слів на цьому етапі здійснюється роздрібленими одиницями; 2. уже на І. Етапі проводиться паралельна робота з твердими та м’якими звуками; 3. перед ознайомленням з новою літерою проводиться робота з звуками, які ця літера позначає (принцип «від звука-до букви»): звуки [c], [c’] – буква «ес». Для виділення звуків добираються 2 слова – з твердим та м’яким звуками; 4. На ІІ. Етапі букварного періоду розв’язуються складніші завдання, пов’язані із засвоєнням звуко-графічної системи рідної мови. Вдосконалення вміння розрізняти звуки і букви. Букви я, є, ї позначають сполучення звуків, буква «йот» позначає завжди м’який приголосний. 5. на І та ІІ етапах проводиться пропедевтична робота з елементами фонетики, граматики, орфографії та лексики; 6. формування і вдосконалення таких якостей читання, як правильності, свідомості, виразності. 7. Диференційований та індивідуальний підхід.