- •Методика викладання математики
- •1.Методика роботи вчителя у підготовчому періоді до вивчення чисел
- •2.Методика вивчення нумерації чисел в межах 100
- •3.Методика вивчення нумерації чисел в межах 1000
- •4.Методика вивчення нумерації чисел в концентрі «Багатоцифрові числа»
- •5.Початкове ознайомлення учнів з діями додавання та віднімання.Методика вивчення табличних випадків додавання та віднімання одноцифрових чисел.
- •6.Методика вивчення усних прийомів додавання та віднімання двоцифрових чисел
- •9.Початкове ознайомлення учнів з діями множення та ділення, зв'язок між ними
- •11.Методика вивчення письмових прийомів множення та ділення у межах тисячі
- •12.Методика вивчення табличних випадків множення та ділення
- •10.Методика вивчення позатабличних випадків множення та ділення. Методика вивчення ділення з остачею.
- •13.Методика вивчення усних і письмових прийомів множення та ділення у концентрі «Багатоцифрові числа»
- •14.Мв особливих випадків множення та ділення з 0,1,10, круглими числами
- •15.Мв нумерації чисел в межах 10 і 20
- •16.Методика вивчення довжини, способів її вимірювання одиниць довжини та співвідношення між ними. Методика розгляду дії над іменованими числами вираженими в одиницях довжини.
- •17.Методика вивчення площі способів її вимірювання одиниць її вимірювання та співідношення між ними. Методика розгляду дії над іменованими числами вираженими в одиницях площі.
- •18.Методика вивчення маси та місткості способів їх вимірювання одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами вираженими в цих одиницях.
- •19. Мв часу, швидкості, відстані та звязку між ними
- •22.Підготовча робота до ознайомлення з першою простою текстовою задачею. Методика ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •2. На збільшення числа у кілька разів (пряма форма).
- •2. На зменшення числа у кілька разів (пряма форма).
- •3. На збільшення числа у кілька разів(непряма форма).
- •3.На зменшення числа у кілька разів (непряма форма).
- •4. На знаходження невідомого діленого.
- •4. На кратне порівняння.
- •5. На знаходження невідомого множника.
- •6.На знаходження невідомого дільника.
- •25.Підготовча робота до введення першої складеної задачі. Різні методичні підходи до розв язання цього питання
- •35. Методика ознайомлення учнів з поняттям частина і дріб. Система вивчення дробів у початковій школі. Порівняння дробів.
- •Педагогіка
- •2. Система педагогічних наук і діалектичний зв’язок між ними
- •3.Чинники формув. Особистості
- •4. Професіограма вчителя початкових класів
- •5. Методи науково-педагогічних досліджень.
- •6. Система освіти в україні та її основні принципи.
- •7 . Внутрішньошкільний (педагогічний) менеджмент
- •8.Дидактика як наука поняття апарат
- •9. Наукові основи перебудови змісту освіти в початковій школі.
- •10. Структура процесу навчання
- •11. Закономірності та принципи навчання.
- •12.Методи навчання, їх класифікація і характеристика
- •13. Сучасний урок в початковій школі, вимоги до нього
- •14. Нестандартні (нетрадиційні) уроки
- •15. Засоби навчання у сучасній школі та їх роль
- •17. Метод стимулювання навчальної діяльності учнів
- •18. Педагогічний аналіз уроку.
- •19. Функції та принципи оцінювання навчальної діяльності учнів
- •20. Державні освітні стандарти в сучасній освіті
- •21. Виховання як складова педагогічного процесу, його особливості й етапи, завдання процесу виховання з позицій сьогодення
- •23. Закономірності та принципи виховання учнів поч. Класів.
- •24. Поняття про методи вих., їх класифікація.
- •25. Форми виховання. Масові, групові та індивідуальні. Умови оптимального вибору і ефективності форм виховання.
- •26. Виховання особистості в колективі як педагогічна проблема. Розвиток теорії колективного виховання в педагогічній спадщині Макаренка і Сухомлинського.
- •27. Колектив, його ознаки, функції та стадії розвитку. Педагогічне керівництво формування класного колективу
- •28. Роль сімї у розвитку особистості. Форми взаємодії школи і сімї у вихованні дітей.
- •29. Роль дитячих і юнацьких самодіяльних організацій у вихованні дітей та молоді.
- •30. Державне управління системою середньої загальної середньої освіти
- •31. Види і форми, методи внутрішнього контролю
- •32. Методична робота в загальноосвітніх навчальних закладах
- •33. Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, їх атстація
- •34. Позакласна та позашкільна виховна робота. Основні позашкільні установи, завдання і зміст їх роботи. Роль позашкільних освітньо виховних заходів у процесі виховання
- •35. Пріорітети розвитку української освіти у 21ст.
- •1. Предмет і завдання курсу “мвум ”,. Роль знань із сучасної української літературної мови для засвоєння курсу методики.
- •2. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетич. Методу нав. Грамоти.
- •3. Добукварний період навчання грамоти.
- •5. Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою Букви я, ю, є та їх подвійна графічна роль в українському письмі.
- •6. Урок письма в букварний період навчання грамоти.
- •8. Методика навчання письма в букварний період.
- •9. Післябукварний період.
- •10. Вивчення стану навичок читання молодших школярів. Причини відставання.
- •11. Розвиток техніки читання у молодших школярів.
- •12. Зміст та дидактична структура уроку читання в початкових класах.
- •13. Сучасні вимоги до уроку читання.
- •14. . Структурні компоненти уроку читання
- •16. Формування навичок виразного читання.
- •17. Методика вивчення віршів на уроках читання в початк класах.
- •18. Методика опрацювання байки в початкових класах.
- •19.. Вивчення розділу «Мова і мовлення».
- •20. Форм. Уявлень про “Текст”. Методика вивч розд “Текст”.
- •21. Лінгводидактичне спрямування уроку української мови
- •22. Організація аналітико-синтетичної діяльності школярів
- •23. Комплексний підхід до вивчення слова на уроці української мови в початкових класах.
- •24. Дидактична структура уроку укр.Мови в поч.Класах,
- •26. Обсяг фонетичного та графічного матеріалів, що вивчаються в початкових класах. Методика опрацювання розділу “Звуки і букви”.
- •27. Методика звукового та звуко-буквеного аналізів. Звукове моделювання. Звукове конструювання.
- •28. Методика формування граматичних понять на уроках мови в початкових класах
- •29 Методика опрацювання елементів лексики. Робота над засвоєнням лексичного значення слова. Види вправ з лексики.
- •30. Методика вивчення морфемної будови слова на уроках української мови в початкових класах
- •31. Методика вивчення частин мови.
- •32. Мовний розбір та мовне конструювання на уроках української мови в початкових класах.
- •33. Умови успішного формування орфографічних дій. Орфографічні вправи, види, методика проведення. Критерії систематизації.
- •34. Переказ – одна із складових частин системи розвитку мовлення. Види переказів, методика проведення.
- •35.Твір – складова частина системи розвитку мовлення.
20. Форм. Уявлень про “Текст”. Методика вивч розд “Текст”.
Текст – це одиниця мови, є її найвищим рівневим поняттям після звуків мовлення (фонем), морфем, слів, словосполучень і речень. Він є і одиницею мовлення, бо виражає завершене висловлювання. Під час вивчення розділу “Текст” учні ознайомлюються в практичному плані з найголовнішими ознаками тексту: 1) тематична єдність, 2) основна думка, 3) заголовок, 4) зв’язність та основні засоби міжфразового зв’язку, 5) структура і типи текстів. Типи текстів. За функціонально-смисловим призначенням тексти діляться на три типи: розповідь, опис, міркування. Текст-опис створює загальне уявлення про предмет, явище. Тексти-міркування на своєму початку містять тезу (твердження). А далі – доведення чи спростування. Будова тексту. Текст складається з трьох структурно-смислових частин: зачину, основної частини і кінцівки. Знання цих частин важливе для формування вмінь будувати власні висловлювання. У зачині повідомляється основна думка висловлювання. Цим самим зачин виконує важливу функцію – подає комунікативну установку. В основній частині розкривається тема тексту. Читач дістає уявлення про головне і чому текст має таку назву. Розповідь підсумовується в кінцівці тексту. Нею завершується розвиток теми.
Зв’язність тексту –це одна з найважливіших категорій лінгвістики тексту. Вона полягає у наявності зв’язків між окремими реченнями, абзацами та складовими частинами. Відомі 2 осн.способи зв’язку між реченнями тексту: ланцюговий і паралельний.Під час ознайомлення зі складовими частинами тексту що кожна частина починається з невеликого відступу від початку рядка – абзаца.
21. Лінгводидактичне спрямування уроку української мови
Практика навчання свідчить, що увага вчителя зосереджується в основному на дидактиці уроку. І недостатньо враховується лінгвістична природа матеріалу. Отже, не надається уроку належного лінгводидактичного спрямування.
Все на уроці української мови – зміст та методика проведення – залежить від урахування характеру (природи) матеріалу, внутрішньої його логіки. Так, тема “Апостроф” у початкових класах вивчається двічі – 1) в розділі “Звуки і букви”, 2) у розділі “Будова слова”. Зміст правил за розділами:
1). Апостроф (’) ставиться після букв б, п, в, м, ф та в окремих словах після букви р перед буквами я, ю, є, ї, які позначають на письмі по два звуки – [йа], [йу], [йе], [йі]. Перед апострофом букви позначають тверді звуки (пір’я, голуб’я, солов’ї).
2). В українській мові на письмі апостроф ставиться після префіксів, що закінчуються на приголосний звук, перед буквами я, ю, є, ї.
У першому випадку маємо фонетико-графічне написання, яке безпосередньо визначається вимовою. Головним у методиці вивчення є розвиток слухо-вимовних умінь. Треба вчити дітей розрізняти на слух та правильно відтворювати в своєму мовленні звукову ситуацію “приголосний +й + голосний” (П+й + Г) - бурйан, пйуть, подвірйа, звертаємо увагу, що перед апострофом твердий приголосний. Вправи базуються на слухово-вимовній основі. У кожній вправі навчального характеру (початкові вправи на усвідомлення правила) мають бути вимова звукової ситуації, звуковий (частковий або повний) й звуко-буквений аналізи її, що передують записові слова. Отже, лінгводидактична основа вивчення правила – слухо-вимовна з послідовним застосуванням звуко-графічного зіставлення: бурйян – звуки (звукову ситуацію) рйа позначаю на письмі буквою “ер”, апострофом та буквою я, буква я позначає на письмі два звуки - йа. Це все означає, що на уроках вивчення цієї теми основними мають бути різні форми звукового й звуко-буквеного аналізів та синтезу, орфографічні вправи на звуковій основі (попереджувальний диктант – записові слів з апострофом передує звуковий аналіз ситуації П + й + Г й звуко-графічні зіставляння та інш.).
У другому випадку маємо фонетико-морфологічне написання. Аналіз орфограми за характером свідчить, що під час засвоєння її важливі вміння розрізняти голосні та приголосні звуки в слові, зіставляти звуковий та буквений склади слова (фонетичний аспект); визначати будову слова, префікс (морфологічний аспект). Крім умінь розрізняти серед звуків у слові і вимовляти звук й між приголосним та голосним (як це було в першому випадку), учневі необхідно усвідомити, що приголосний – кінцевий звук префікса, що корінь має починатись звуком й, який разом з голосним (а, у, е, і) позначається на письмі буквами я, ю, є, ї. Отже, лінгводидактична основа вивчення правила – фонетико-морфологічна.
