- •Методика викладання математики
- •1.Методика роботи вчителя у підготовчому періоді до вивчення чисел
- •2.Методика вивчення нумерації чисел в межах 100
- •3.Методика вивчення нумерації чисел в межах 1000
- •4.Методика вивчення нумерації чисел в концентрі «Багатоцифрові числа»
- •5.Початкове ознайомлення учнів з діями додавання та віднімання.Методика вивчення табличних випадків додавання та віднімання одноцифрових чисел.
- •6.Методика вивчення усних прийомів додавання та віднімання двоцифрових чисел
- •9.Початкове ознайомлення учнів з діями множення та ділення, зв'язок між ними
- •11.Методика вивчення письмових прийомів множення та ділення у межах тисячі
- •12.Методика вивчення табличних випадків множення та ділення
- •10.Методика вивчення позатабличних випадків множення та ділення. Методика вивчення ділення з остачею.
- •13.Методика вивчення усних і письмових прийомів множення та ділення у концентрі «Багатоцифрові числа»
- •14.Мв особливих випадків множення та ділення з 0,1,10, круглими числами
- •15.Мв нумерації чисел в межах 10 і 20
- •16.Методика вивчення довжини, способів її вимірювання одиниць довжини та співвідношення між ними. Методика розгляду дії над іменованими числами вираженими в одиницях довжини.
- •17.Методика вивчення площі способів її вимірювання одиниць її вимірювання та співідношення між ними. Методика розгляду дії над іменованими числами вираженими в одиницях площі.
- •18.Методика вивчення маси та місткості способів їх вимірювання одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами вираженими в цих одиницях.
- •19. Мв часу, швидкості, відстані та звязку між ними
- •22.Підготовча робота до ознайомлення з першою простою текстовою задачею. Методика ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •2. На збільшення числа у кілька разів (пряма форма).
- •2. На зменшення числа у кілька разів (пряма форма).
- •3. На збільшення числа у кілька разів(непряма форма).
- •3.На зменшення числа у кілька разів (непряма форма).
- •4. На знаходження невідомого діленого.
- •4. На кратне порівняння.
- •5. На знаходження невідомого множника.
- •6.На знаходження невідомого дільника.
- •25.Підготовча робота до введення першої складеної задачі. Різні методичні підходи до розв язання цього питання
- •35. Методика ознайомлення учнів з поняттям частина і дріб. Система вивчення дробів у початковій школі. Порівняння дробів.
- •Педагогіка
- •2. Система педагогічних наук і діалектичний зв’язок між ними
- •3.Чинники формув. Особистості
- •4. Професіограма вчителя початкових класів
- •5. Методи науково-педагогічних досліджень.
- •6. Система освіти в україні та її основні принципи.
- •7 . Внутрішньошкільний (педагогічний) менеджмент
- •8.Дидактика як наука поняття апарат
- •9. Наукові основи перебудови змісту освіти в початковій школі.
- •10. Структура процесу навчання
- •11. Закономірності та принципи навчання.
- •12.Методи навчання, їх класифікація і характеристика
- •13. Сучасний урок в початковій школі, вимоги до нього
- •14. Нестандартні (нетрадиційні) уроки
- •15. Засоби навчання у сучасній школі та їх роль
- •17. Метод стимулювання навчальної діяльності учнів
- •18. Педагогічний аналіз уроку.
- •19. Функції та принципи оцінювання навчальної діяльності учнів
- •20. Державні освітні стандарти в сучасній освіті
- •21. Виховання як складова педагогічного процесу, його особливості й етапи, завдання процесу виховання з позицій сьогодення
- •23. Закономірності та принципи виховання учнів поч. Класів.
- •24. Поняття про методи вих., їх класифікація.
- •25. Форми виховання. Масові, групові та індивідуальні. Умови оптимального вибору і ефективності форм виховання.
- •26. Виховання особистості в колективі як педагогічна проблема. Розвиток теорії колективного виховання в педагогічній спадщині Макаренка і Сухомлинського.
- •27. Колектив, його ознаки, функції та стадії розвитку. Педагогічне керівництво формування класного колективу
- •28. Роль сімї у розвитку особистості. Форми взаємодії школи і сімї у вихованні дітей.
- •29. Роль дитячих і юнацьких самодіяльних організацій у вихованні дітей та молоді.
- •30. Державне управління системою середньої загальної середньої освіти
- •31. Види і форми, методи внутрішнього контролю
- •32. Методична робота в загальноосвітніх навчальних закладах
- •33. Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, їх атстація
- •34. Позакласна та позашкільна виховна робота. Основні позашкільні установи, завдання і зміст їх роботи. Роль позашкільних освітньо виховних заходів у процесі виховання
- •35. Пріорітети розвитку української освіти у 21ст.
- •1. Предмет і завдання курсу “мвум ”,. Роль знань із сучасної української літературної мови для засвоєння курсу методики.
- •2. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетич. Методу нав. Грамоти.
- •3. Добукварний період навчання грамоти.
- •5. Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою Букви я, ю, є та їх подвійна графічна роль в українському письмі.
- •6. Урок письма в букварний період навчання грамоти.
- •8. Методика навчання письма в букварний період.
- •9. Післябукварний період.
- •10. Вивчення стану навичок читання молодших школярів. Причини відставання.
- •11. Розвиток техніки читання у молодших школярів.
- •12. Зміст та дидактична структура уроку читання в початкових класах.
- •13. Сучасні вимоги до уроку читання.
- •14. . Структурні компоненти уроку читання
- •16. Формування навичок виразного читання.
- •17. Методика вивчення віршів на уроках читання в початк класах.
- •18. Методика опрацювання байки в початкових класах.
- •19.. Вивчення розділу «Мова і мовлення».
- •20. Форм. Уявлень про “Текст”. Методика вивч розд “Текст”.
- •21. Лінгводидактичне спрямування уроку української мови
- •22. Організація аналітико-синтетичної діяльності школярів
- •23. Комплексний підхід до вивчення слова на уроці української мови в початкових класах.
- •24. Дидактична структура уроку укр.Мови в поч.Класах,
- •26. Обсяг фонетичного та графічного матеріалів, що вивчаються в початкових класах. Методика опрацювання розділу “Звуки і букви”.
- •27. Методика звукового та звуко-буквеного аналізів. Звукове моделювання. Звукове конструювання.
- •28. Методика формування граматичних понять на уроках мови в початкових класах
- •29 Методика опрацювання елементів лексики. Робота над засвоєнням лексичного значення слова. Види вправ з лексики.
- •30. Методика вивчення морфемної будови слова на уроках української мови в початкових класах
- •31. Методика вивчення частин мови.
- •32. Мовний розбір та мовне конструювання на уроках української мови в початкових класах.
- •33. Умови успішного формування орфографічних дій. Орфографічні вправи, види, методика проведення. Критерії систематизації.
- •34. Переказ – одна із складових частин системи розвитку мовлення. Види переказів, методика проведення.
- •35.Твір – складова частина системи розвитку мовлення.
30. Методика вивчення морфемної будови слова на уроках української мови в початкових класах
Оволодіння знаннями морфемної будови слова забезпечує учням початкових класів практичне уявлення про основу і закінчення, вміння виділяти значущі частини основи (корінь, префікс, суфікс), розрізняти явища словозміни і добору до слова споріднених (спільнокореневих) слів. Завдання вивчення морфемної будови слова полягає у формуванні в учнів понять: основа, закінчення, корінь, суфікс, префікс;
Етапи вивчення розділу “Будова слова” такі: 1) пропедевтичний –підготовча робота до ознайомлення із значущими частинами слова ; 2) ознайомлення із специфікою морфем у слові та з однокореневими словами; 3) закріплення і поглиблення знань про морфемну будову слова, які пов’язуються із формуванням мовленнєвих і правописних навичок.
Система вивчення морфемної будови слова визначає: а)місце морфемної будови слова в загальній системі вивчення програмового матеріалу з мови; б)послідовність роботи над поняттями корінь, суфікс, закінчення, префікс; в) взаємозвязок між вивченням морфемного складу слова і його лексичним значенням; г) звязок роботи над формуванням правопису морфем із засвоєнням словотвору і граматики.
Робота над формуванням поняття про закінчення слова складається з кількох етапів: 1) формування початкових уявлень про закінчення – вправи на спостереження за змінами форми одного й того ж слова в контексті; 2) засвоєння терміну закінчення і усвідомлення функції цієї частини слова – зв’язувати слова у реченні; 3) доведення висновку й усвідомлення його; графічне позначення закінчення; 4) тренувальні вправи – визначення закінчення у словах, їх запис; виділення закінчень, складання словосполучень з даних слів.
Робота над вивченням кореня на уроках мови має забезпечити знання про те, що корінь – головна частина слова, в якій міститься лексичне значення. Слова, що мають однакове значення і спільну частину, називаються спорідненими або спільнокореневими
Формуючи поняття про префікс, учитель має довести, що за допомогою префіксів утворюють нові слова (дід – прадід), слова з новими відтінками (дужий – предужий); префікс стоїть перед коренем.Вивчення префіксів у початкових класах має суто комунікативне значення – навчити правильно вживати в мовленні.
Аналізуючи роль суфіксів у слові, учні мають усвідомити, що суфікс – це частина слова, що стоїть завжди між коренем і закінченням або після кореня; суфіксів може бути декілька. За допомогою суфіксів утворюються нові слова.
Робота над поняттям суфікс починається із з’ясування значення зменшено-пестливих суфіксів, з опорою на конкретні уявлення дітей (сніг - сніжок).
31. Методика вивчення частин мови.
Знайомство з частинами мови розпочинається з вивчення іменника як найбільш уживаної частини мови. Молодші школярі вивчають іменник протягом 4 років навчання. У першому класі учні знайомляться із словами, які відповідають на питання що? хто?, що є назвами предметів, виконують логічні вправи на розрізнення назв істот і неістот. У 2 класі вводиться термін іменник (слова, які означають назви предметів), У 3 класі поглиблюється уявлення про такі лексико-граматичні категорії іменників, як назви істот / неістот, власні / загальні назви. У 4 класі формуються вміння відмінювати іменники, свідомо вживати відмінкові форми для висловлення думок і правильно позначати відмінкові закінчення.
У шкільній практиці традиційно розпізнавання роду іменників здійснюється підстановкою займенників – цей, ця, це; він, вона, воно; мій, моя, моє. Важливо під час формування поняття роду довести учням, що визначити рід іменників можна тільки в однині.
Методика вивчення прикметника в початкових класах.
Молодші школярі вивчають прикметник протягом 4 років навчання. У 1класі в період навчання грамоти діти практично знайомляться із словами, що є ознаками предмету (без уживання терміну прикметник). У 2класі засвоюють слова, які виражають ознаки предметів і відповідають на запитання який? яка? які? (вводиться термін прикметник); спостерігають їх зв’язок з іменниками. У 3класі розглядається зв’язок прикметників з іменниками, вводяться терміни однина/множина, формуються поняття про змінювання прикметників за родами в однині. У 4класі діти вчаться змінювати прикметники за відмінками (у сполученні з іменниками) в однині і множині; практично знайомляться з прикметниками твердої і м’якої груп.
Методика вивчення дієслова в початкових класах.
Дієслово – складна граматична категорія. Система вивчення дієслова розпочинається з 1класу. Тут відбувається практичне ознайомлення з дієсловами. Учні називають слова, які відповідають на питання що робить? або що роблять? і визначають можливих виконавців перелічених дій. У 2 класі учні дізнаються, що слова, які означають дії предметів і відповідають на питання що робити?..., називаються дієсловами (вводиться термін.У 3класі визначається поняття про дієслово як частину мови (питання, значення, роль у реченні, зв’язок з іменником). У 4 класі поглиблюються знання про дієслово.
