Тема 32. Зміст та методика психолого-логопедичного обстеження рвд.

Виявлення рівня інтелектуального розвитку дитини. Виявлення структури мовленнєвого розвитку.

У́мственная отста́лость(малоу́мие,олигофрени́я; (Діти з легкими ступенями розумової відсталості (дебільність) Діти із середнім рівнем розумової відсталості (імбецильність) 

 глибоко розумово відсталі діти (ідіоти)

 вроджена непрогредієнтна і диференційована форма розумової відсталості розглядається синдром Дауна

деменція (лат. dementia – безумство), яка відрізняється тим, що порушення діяльності мозку настає після періоду нормального розвитку дитини. 

/ За Забрамної /

До обстеження за допомогою ігрового матеріалу (іграшок) треба звертатися в наступних випадках: дитина дошкільного віку; відсутня можливість встановити контакт іншими засобами; має місце важкий ступінь розумової відсталості; відзначаються порушення мови, слухової функції або якихось інших аналізаторів.

Використовують спеціально підібрані іграшки. Серед них - піраміда, матрьошки, різнокольорові палички і брусочки, «поштову скриньку». Пред'явлення іграшок супроводжується відповідною інструкцією. У процесі спостереження за ігровою діяльністю дитини обстежують особи мають можливість скласти перше уявлення про особливості розвитку його психіки і моторики.

Даючи аналіз результатів роботи за кожним завданням, ми наводимо опис можливого виконання його дітьми з нормальним розумовим розвитком, з затримкою психічного розвитку та легкою розумовою відсталістю (дебільність). Необхідно відзначити, що при вказівці віку на момент виконання дитиною того чи іншого завдання, ми виходимо з показників найбільш типових для дітей, з якими не проводилося спеціальне навчання. Ці вікові показники отримані нами в роботі з великою популяцією дітей. Безумовно, можливі індивідуальні варіанти виконання завдань в бік більш раннього віку, але ці відхилення не настільки великі і в кожному конкретному випадку результати повинні оцінюватися на користь дитини.

Розглянемо, що і як досліджується за допомогою конкретного ігрового матеріалу.

Складання піраміди з кілець

Устаткування. Піраміда з 4-5 великих кілець пропонується дітям до 5 років. Піраміда з 6-8 кілець меншого розміру - дітям старше 5 років.

Цілі дослідження. Досліджують координацію рухів руки дитини, стан тонких рухів кисті (наявність або відсутність тремору, порізу та інших функціональних порушень); ступінь сформованості уявлень про величину, кольорі; вміння порівнювати з урахуванням зазначених ознак; адекватність і раціональність способу дій; самоконтроль в процесі роботи; наявність і стійкість інтересу; здатність до навчання.

Процедура проведення. Перед дитиною ставлять піраміду і знімають з неї все кільця. Потім дають інструкцію: «Зроби (одягни) так, як було». Під час спостереження за діями дитини можна визначити стан його дрібної моторики, зробити висновок про ступінь сформованості уявлень про величину предметів (кільця піраміди). Що стосується труднощі дитині надають допомогу, пропонуючи знайти найбільше кільце і надіти його на стрижень. Потім перед ним кладуть два наступних кільця і ​​просять: «Дай червоне (зелене, синє) кільце», «А це кільце якого кольору?» (Дитина повинна послідовно назвати колір цих кілець, що вказує на знання їм основних кольорів. Крім того, можна судити і про ступінь оволодіння рахунком. При цьому дають інструкції типу: «Дай два кільця», «Одягни чотири кільця».

Аналіз результатів. Діти з нормальним розумовим розвитком виявляють інтерес, відразу розуміють сенс завдання і приступають до роботи. До 3-х років допустимо збір піраміди без урахування розміру. Неадекватним вважається закриття стрижня ковпачком до нанизування кілець. З 4-х років діти збирають піраміду з урахуванням величини. При цьому у них спостерігаються спроби і примірювання шляхом прикладання (з метою порівняння) кілець, інші розкладають кільця в ряд за величиною і потім по черзі нанизують їх на стрижень. До 5-и років діти користуються способом зорового співвіднесення. Якщо дитина помиляється, досить буває повторної інструкції або вказівки типу: «Подивися, яке колечко більше? Одягни найбільше кільце ».

Діти із затримкою психічного розвитку на зазначених вікових етапах самостійно не можуть впоратися із завданням. Через не-сформованості довільної діяльності, неуваги або поспішності в роботі вони припускаються помилок і не враховують величину кілець. Однак на відміну від розумово відсталих ці діти виявляють інтерес і при наданні допомоги здійснюють перенесення показаного способу діяльності на аналогічне завдання.

Розумово відсталі діти (виноска: Тут і далі під терміном «розумово відсталі» ми маємо на увазі дітей з легким ступенем розумової відсталості (дебільність). У тих випадках, коли мова йде про помірного або тяжкого ступеня розумової відсталості, на це вказується додатково) 3 -4 років дають реакцію радості на яскраву пірамідку, але це не інтерес до завдання. Розуміння мети завдання в цьому віці не спостерігається. Чим важче ступінь розумового недорозвинення, тим частіше відзначаються маніпулювання і неадекватні дії з кільцями (розкидають, стукають ними по столу і т. П.). Після 4-х років діти намагаються виконати завдання, але зводять його лише до безладного нанизування кілець на стрижень. В ході роботи втрачають інструкцію. Необхідний поетапний контроль. Мовна інструкція мало ефективна. Потрібно показ, а в більш важких випадках - спільне виконання. Перенесення на аналогічні завдання викликає ті ж труднощі. Як правило, у розумово відсталих дітей у віці 3-5 років спостерігається некоордінірованность, незручність рухів рук, особливо дрібної моторики пальців рук. Вони беруть кільце не двома-трьома пальцями, а захоплюють всією кистю. Насилу потрапляють отвором кільця на стрижень піраміди. Допомога малоефективна.

Розкладання паличок (або брусків) відповідно до заданого зразком

Устаткування. 18 паличок по 9 червоного і білого кольорів.

Цілі дослідження. Досліджують особливості діяльності (діє усвідомлено, зіставляючи із зразком, або механічно, розташовуючи палички навмання); просторову орієнтацію; працездатність; інтерес до виконання завдання; ставлення до своїх успіхів і невдач.

Процедура проведення. Перед дитиною розкладають шість паличок: 3 червоного і 3 білого кольору. При цьому звертають увагу на характер чергування квітів: КБКБКБ. Потім дають інструкцію: «Строй парканчик так само». Після цього перед дитиною кладуть дев'ять паличок двох кольорів в наступному порядку: КББКББКББ. Дається той же завдання: «Строй парканчик так само». Третє з пропонованих дітям поєднань: КБКББКБКББ.

Аналіз результатів. Діти з нормальним розумовим розвитком до 4-5 років виконують перші два завдання. Вони вміють користуватися зразком, зіставляти з ним свою роботу, знаходити помилки. Третє завдання виявляється для них важким. Діти з вадами уваги, порушеннями просторового орієнтування припускаються помилок при виконанні цих завдань. Однак, на відміну від розумово відсталих, вони намагаються знайти закономірність чергування паличок і переживають свої невдачі.

Діти із затримкою психічного розвитку розуміють завдання, з інтересом виконують його, але потребують постійної організуючою допомоги (мімікою невдоволення, словами «Уважніше» і т. Д.).

Розумово відсталі діти і в 5-6 років відчувають труднощі при необхідності зрозуміти інструкцію і часто приступають до роботи без розуміння її мети: розкладають палички довільно, співвідносячи з заданим зразком. Дії дітей носять стереотипний характер. Це виражається в тому, що вони переносять в нову ситуацію свій минулий досвід в незмінному вигляді: правильно виконавши перше завдання, використовують цей же принцип чергування брусків різних кольорів при виконанні наступних завдань того ж типу. Діяльність дещо покращується в тому випадку, якщо показ (демонстрація) поєднується з практичними діями самої дитини. Третє завдання розумово відсталими без сторонньої допомоги (тобто самостійно) взагалі не виконується. Навіть допомогу у вигляді багаторазового показу і спільних з дорослим дій виявляється малоефективною. З боку обследующего обов'язковий поетапний контроль за виконанням завдання.

методика Є.А. Стребелевой визначити рівень розумового розвитку

Стребелева Олена Антонівна - доктор педагогічних наук, професор. Основні напрями наукових досліджень: психолого-педагогічна діагностика дітей раннього і дошкільного віку; виховання дитини з відхиленнями у розвитку в сім'ї; пізнавальний розвиток дітей з порушеннями інтелекту, консультування та діагностика розвитку дітей-сиріт. Автор більше 50 наукових праць в галузі дошкільної корекційної педагогіки: підручників, програм для студентів, методичних посібників та ін .

Завдання для дітей двох - трьох років