- •Тема 18. Симптомокомплекс відкритої ринолалії.
- •Тема 19. Доопераційна логопедична робота при відкритій ринолалії.
- •Тема 20. Післяопераційна логопедична робота при відкритій ринолалії.
- •Тема 21. Закрита та змішана ринолалія, корекційний логопедичний вплив.
- •Тема 22. Акустичні характеристики та фізіологія голосу.
- •Тема 23. Методи діагностики порушень голосу.
- •Тема 24. Класифікація порушень голосу.
- •Тема 25. Корекційна робота по відновленню порушень голосу у дітей та підлітків.
- •Тема 26. Дизартрія.
- •Корекційна робота після резекції гортані
- •Тема 27. Класифікація дизартрій.
- •Тема 28. Характеристика загального мовленнєвого розвитку дитини з дизартрією.
- •Тема 29. Система логопедичної роботи при дизартрії.
- •1 Етап підготовчий
- •2 Єтап Формування первинних умінь і навичок.
- •3 Етап Формування комунікативних умінь і навичок.
- •Тема 30. Стерта дизартрія.
- •Тема 31. Особливості мовленнєвого розвитку рвд.
- •Розумово відсталі діти – причини
- •Тема 32. Зміст та методика психолого-логопедичного обстеження рвд.
- •1. Лови кульку
- •2.Розбирання і складання матрьошки
- •Тема 33. Особливості логопедичної роботи з рв дітьми.
- •Розвиток граматичного строю мовлення дітей відносно лексичних програмних тем
- •Розвиток зв'язного мовлення
- •Тема 34. Особливості логопедичної роботи з дітьми із зпр.
- •Тема 35. Поняття про знм. Проблема мовленнєвого недорозвинення.
- •Тема 36. Визначення алалії. Причини, механізми алалії. Історія вивчення алалії.
- •Тема 37. Структура дефекту алалії.
- •Тема 38. Поняття моторної (експресивної) алалії.
- •Тема 39. Особливості формування всіх компонентів мовленнєвої системи у дітей із моторною алалією.
- •Тема 40. Система корекційного впливу при моторній алалії.
- •Тема 41. Сенсорна алалія.
- •Тема 42. Диференційна діагностика сенсорної алалії та інших мовленнєвих порушень.
- •Тема 43. Система корекційної-виховного впливу при сенсорній алалії.
- •Тема 44. Визначення афазії, етіологія, механізми.
- •Тема 45. Класифікація, форми афазій.
- •Тема 46. Немовленнєва симптоматика при різних формах афазії.
- •Тема 47. Диференційна діагностика афазій від інших тяжких патологій мовлення.
- •Диференційна діагностика моторної алалії та дитячої афазії
- •Тема 48. Зміст, основні принципи та напрямки комплексної медико-відновлювальної роботи при афазії.
- •Тема 49. Комплексний вплив по подоланню афазії.
- •Тема 50. Особливості формування мовлення у дітей із порушенням слуху.
- •Тема 51. Комплексна корекційна робота із слабочуючими дітьми.
- •Тема 52. Особливості формування мовлення у дітей із порушенням зору.
- •Тема 53. Комплексна корекційна робота із слабозорими дітьми.
- •Тема 54. Загальна характеристика порушень темпу та ритму несудомного характеру.
- •Тема 55. Загальна характеристика заїкання.
- •Тема 56. Клінічна диференціація заїкання. Характеристика форм заїкання.
- •Тема 57. Комплексний підхід до подолання заїкання.
- •Тема 58. Сучасні методики подолання заїкання у дітей дошкільного, шкільного віку, підлітків та дорослих.
- •Тема 59. Загальна характеристика вад писемного мовлення.
- •Класифікація дисграфії
- •Тема 60. Симптоматика дисграфії, дислексії, дизорфографії.
- •Класифікація дисграфії
- •І. Помилки на рівні букви і складу.
- •Іі. Помилки на рівні слова.
- •Ііі. Помилки на рівні речення та словосполучень.
- •1. Плутання букв за кількістю елементів (п – т, ж – к, м – л)
- •2. Плутання букв за розміщенням елементів (в – д , с - е, т – ш, п – и)
- •Тема 61. Класифікація дисграфії та дислексії.
- •Класифікація дисграфії
Тема 58. Сучасні методики подолання заїкання у дітей дошкільного, шкільного віку, підлітків та дорослих.
Огляд методик логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку. Логопедичні та психолого-педагогічні технології корекції заїкання дітей шкільного віку. Логопедична та психологічна допомога дорослим заїкуватим.
М. Геркіна (1972), а також Е. Пеллингер (1995), враховуючи ситуативний характер заїкання і порушення у дітей комунікативної функції мовлення, пропонує методику сюжетних ігор. Починається корекція з розігрування сюжетів з неіснуючим співрозмовником, що дає, по розумінню автора, установу правильної мовної поведінки у реальних ситуаціях спілкування з однолітками. На наступному етапі розігруються ужиткові теми, у кінці курсу переходять до рольових ігор. Логопед дає сюжет гри, направляє на виконання дій, стимулює мовну активність.
А. Ястрєбова (1999) розробила систему корекційного навчання заїкуватих учнів, яка спрямована у процесі логопедичних занять на формування у них навичок вільного спілкування, розвиток спостережливості, стійкості уваги, вміння достатньо швидко переключатися від одного виду діяльності на інший.
А. Богомолова (1977) стверджує, що значення невротичних проявів у заїкуватих збільшене. На думку автора, по мірі того як наступає покращення мовлення у процесі логопедичних занять, зникають вторинні невротичні нашарування. Звідси витікає спрямованість логопедичних прийомів, основі скандованого мовлення, яке повинні супроводжуватися диригуючими рухами рук пацієнта. Важко погодитися з твердженням автора в тому, що особливості протікання хвороби у дошкільників та підлітків ґрунтуються тільки на тривалому досвіді заїкування у дітей старшого шкільного віку.
Методика В. Селіверстова переважно розрахована для роботи з дітьми в медичних установах (в амбулаторних та стаціонарних умовах) і передбачає модифікацію та одночасне використання різних (відомих та нових) прийомів логопедичної роботи з ними. Автор вважає, що робота логопеда завжди повинна бути творчою і тому в кожному конкретному випадку необхідний різний підхід до дітей в пошуку найбільш ефективних прийомів подолання заїкування. В запропонованій автором схемі послідовно ускладнених логопедичних занять з дітьми виділяються 3 періоди:
підготовчий;
тренувальний;
закріплюючий.
В процесі таких занять мовленнєві вправи ускладнюються в залежності, з одного боку, від ступеня самостійності мовлення, її підготовленості, гучності та ритмічності, структури, а з іншого – від різної складності мовленнєвих ситуацій: від обставин та соціального оточення, від видів діяльності дитини, в процесі яких відбуваються його мовленнєве спілкування. В залежності від рівня (порогу) незалежного мовлення та особливостей прояву заїкування в кожному конкретному випадку завдання і форми мовленнєвих вправ розрізняються для кожної дитини в умовах логопедичної роботи з групою дітей. Обов’язковою умовою логопедичних занять є їх зв’язок з усіма розділами «Програми виховання та навчання дітей в дитячому садку» і перш за все з грою як основним видом діяльності дитини дошкільного віку.
Основні логопедичні технології корекції мовлення та виховання дітей старшого дошкільного віку з розумовими вадами, які страждають на заїкання: - охоронний мовленнєвий режим; - формування мовленнєвого дихання; - формування навичок раціональної голосоподачі і голосовведення; - розвиток просодичної сторони мовлення; - розвиток координації і ритмізації рухів; - регуляція емоційного стану; - розвиток планування мовлення.
Психокоректувальну роботу з дітьми необхідно проводити спільно з батьками. Нормалізація батьківських установок, уявлень, сензитивности по відношенню до дитини входять в одну з корекційних завдань лялькотерапії, і здійснюється в спільну діяльність в групі. Специфічні особливості лялькотерапії дають багатий діагностичний матеріал, і допомагає батькові побачити нове в дитині, отримати зворотній зв'язок про стилі свого вихователя і взаємодії з ним. Необхідно донести до батьків потрібність, важливість і результативність цієї роботи, і батьки платять своєю участю в системі комплексного лікувально - виховного впливу на дитину. У групі у кожної дитини є улюблена іграшка (лялька), з якої він не розлучається навіть під час сну, і придбали їх, звичайно ж, батьки.
Заїкання не завжди усувається в дитячому віці. Кожному дорослому заїкається, що вирішив позбутися від мовного порушення, доведеться зіткнутися з більш усталеними патологічними стереотипами перебігу мовного акту і з більш вираженими психологічними проблемами. Нейродефектологу-логопеда, працюючи з дорослими заїкатися, необхідно допомогти пацієнтові скоординувати дихальні, голосові і артикуляційні процеси, «відчути» цю координацію і довести її до автоматизму. У дорослих пацієнтів є ряд переваг для логопедичної роботи. Вони осмислено і свідомо займаються. Можуть підключити волю для досягнення своїх цілей. При цьому всі розуміють, що заїкання дуже складне мовне порушення, яке вимагає систематичної, послідовної роботи.
На заняттях у заїкуватих усувають психологічні відхилення в поведінці, виробляють правильне ставлення до дефекту. Індивідуальні заняття проводяться в разі необхідних додаткових вправ по вихованню навичок правильно говорити.
Розроблено комплексну систему лікування, в якій об'єднані логопедичні заняття і активна психотерапія, що поєднує різні варіанти сугестивного методу з роботою по перебудові порушені відносини особистості, в тому числі шляхом використання сучасної групової психотерапії. Вся робота проводиться в тісному контакті логопеда, психолога, лікаря псіхотрапевта, психіатра, невропатолога, фахівців з лікувальної фізкультури, масажу та інших методів.
