Тема 58. Сучасні методики подолання заїкання у дітей дошкільного, шкільного віку, підлітків та дорослих.

Огляд методик логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку. Логопедичні та психолого-педагогічні технології корекції заїкання дітей шкільного віку. Логопедична та психологічна допомога дорослим заїкуватим.

М. Геркіна (1972), а також Е. Пеллингер (1995), враховуючи ситуативний характер заїкання і порушення у дітей комунікативної функції мовлення, пропонує методику сюжетних ігор. Починається корекція з розігрування сюжетів з неіснуючим співрозмовником, що дає, по розумінню автора, установу правильної мовної поведінки у реальних ситуаціях спілкування з однолітками. На наступному етапі розігруються  ужиткові теми, у кінці курсу переходять до рольових ігор. Логопед дає сюжет гри, направляє на виконання дій, стимулює мовну активність.

А. Ястрєбова (1999) розробила систему корекційного навчання заїкуватих учнів, яка спрямована у процесі логопедичних занять на формування у них навичок вільного спілкування, розвиток спостережливості, стійкості уваги, вміння достатньо швидко переключатися від одного виду діяльності на інший.

А. Богомолова (1977) стверджує, що значення невротичних проявів у заїкуватих збільшене. На думку автора, по мірі того як наступає покращення мовлення у процесі логопедичних занять, зникають вторинні невротичні нашарування. Звідси витікає спрямованість логопедичних прийомів, основі скандованого мовлення, яке повинні супроводжуватися диригуючими  рухами рук пацієнта. Важко погодитися з твердженням автора в тому, що особливості протікання хвороби у дошкільників та підлітків ґрунтуються тільки на тривалому досвіді  заїкування у дітей старшого шкільного віку.

Методика  В. Селіверстова  переважно  розрахована  для  роботи  з  дітьми  в медичних  установах  (в  амбулаторних  та  стаціонарних  умовах)  і  передбачає  модифікацію  та  одночасне  використання  різних  (відомих  та  нових)  прийомів  логопедичної  роботи  з  ними.  Автор  вважає,  що  робота  логопеда  завжди  повинна  бути  творчою  і  тому  в  кожному  конкретному  випадку  необхідний  різний  підхід  до  дітей  в  пошуку  найбільш  ефективних  прийомів  подолання  заїкування. В  запропонованій  автором  схемі  послідовно  ускладнених  логопедичних  занять  з  дітьми  виділяються  3  періоди:

•  підготовчий;

•  тренувальний;

•  закріплюючий.

В процесі таких занять мовленнєві вправи ускладнюються в залежності, з одного боку, від ступеня самостійності мовлення, її підготовленості, гучності та ритмічності, структури, а з іншого – від різної складності мовленнєвих ситуацій: від обставин та соціального оточення, від видів діяльності дитини, в процесі яких відбуваються його мовленнєве спілкування. В залежності від рівня (порогу) незалежного мовлення та особливостей прояву заїкування в кожному конкретному випадку завдання і форми мовленнєвих  вправ розрізняються для кожної дитини в умовах логопедичної роботи з групою дітей. Обов’язковою умовою логопедичних занять є їх зв’язок з усіма розділами «Програми виховання та навчання дітей в дитячому садку» і перш за все з грою як основним видом діяльності дитини дошкільного віку.  

Основні логопедичні технології корекції мовлення та виховання дітей старшого дошкільного віку з розумовими вадами, які страждають на заїкання: - охоронний мовленнєвий режим; - формування мовленнєвого дихання; - формування навичок раціональної голосоподачі і голосовведення; - розвиток просодичної сторони мовлення; - розвиток координації і ритмізації рухів; - регуляція емоційного стану; - розвиток планування мовлення.

Психокоректувальну роботу з дітьми необхідно проводити спільно з батьками. Нормалізація батьківських установок, уявлень, сензитивности по відношенню до дитини входять в одну з корекційних завдань лялькотерапії, і здійснюється в спільну діяльність в групі. Специфічні особливості лялькотерапії дають багатий діагностичний матеріал, і допомагає батькові побачити нове в дитині, отримати зворотній зв'язок про стилі свого вихователя і взаємодії з ним. Необхідно донести до батьків потрібність, важливість і результативність цієї роботи, і батьки платять своєю участю в системі комплексного лікувально - виховного впливу на дитину. У групі у кожної дитини є улюблена іграшка (лялька), з якої він не розлучається навіть під час сну, і придбали їх, звичайно ж, батьки.

Заїкання не завжди усувається в дитячому віці. Кожному дорослому заїкається, що вирішив позбутися від мовного порушення, доведеться зіткнутися з більш усталеними патологічними стереотипами перебігу мовного акту і з більш вираженими психологічними проблемами. Нейродефектологу-логопеда, працюючи з дорослими заїкатися, необхідно допомогти пацієнтові скоординувати дихальні, голосові і артикуляційні процеси, «відчути» цю координацію і довести її до автоматизму. У дорослих пацієнтів є ряд переваг для логопедичної роботи. Вони осмислено і свідомо займаються. Можуть підключити волю для досягнення своїх цілей. При цьому всі розуміють, що заїкання дуже складне мовне порушення, яке вимагає систематичної, послідовної роботи.

На заняттях у заїкуватих усувають психологічні відхилення в поведінці, виробляють правильне ставлення до дефекту. Індивідуальні заняття проводяться в разі необхідних додаткових вправ по вихованню навичок правильно говорити.

Розроблено комплексну систему лікування, в якій об'єднані логопедичні заняття і активна психотерапія, що поєднує різні варіанти сугестивного методу з роботою по перебудові порушені відносини особистості, в тому числі шляхом використання сучасної групової психотерапії. Вся робота проводиться в тісному контакті логопеда, психолога, лікаря псіхотрапевта, психіатра, невропатолога, фахівців з лікувальної фізкультури, масажу та інших методів.