- •1.Соціально-психологічна сутність поняття норми як визначальної основи розуміння девіантності.
- •2.Норми поведінки та відхилення від них: основні дослідницькі підходи.
- •3 Рівні, ознаки та етапи розвитку девіантності.
- •4. Девіантність як механізм соціогенезу.
- •5. Форми девіантної поведінки: аутоагресивна та агресивна поведінка.
- •6. Різновиди девіантної поведінки та її феноменологія.
- •7.Чинники формування девіантної поведінки.
- •2.Загальні та приватні чинники девіантної поведінки
- •3.Психологічні механізми формування девіантності.
- •1. Загальна характеристика делінквентної поведінки неповнолітніх.
- •2. Психологічна характеристика злочинності
- •3. Групова злочинність як соціально-психологічний феномен.
- •1. Поняття та види адиктивної поведінки.
- •2. Зловживання психоактивними (наркотичними) речовинами як хімічна адикція.
- •3. Комп’ютерна ігроманія в структурі адиктивної поведінки.
- •4. Діяльність по профілактиці алкоголізму та наркозалежності у підлітковому віці.
- •1. Акцентуації характеру підлітків як крайні варіанти нормального розвитку особистості.
- •2. Характеристика межових симптомокомплексів притаманних підлітковому віку.
- •1. Соціально-педагогічний аналіз детермінант девіантної поведінки підлітка.
- •2.Психологічна діагностика як форма встановлення індивідуально-психологічних особливостей девіантної поведінки підлітка.
- •Тема 7. Психологічні засади профілактики важковиховуваності та соціальної занедбаності.
- •Психологічні передумови виникнення важковиховуванності та соціальної занедбаності
- •2. Шкільна дезадаптація як причина важковиховуванності.
- •3. Недоліки виховання в родині як причина виникнення важковиховуванності та соціальної занедбаності.
- •1. Загальна характеристика профілактики девіантності та делінквентності
- •Лекція 9
- •Розкрити проблеми та перспективи організації спеціальних форм навчання й виховання дітей із відхиленнями у розвитку та поведінці. План лекції:
- •Проблеми та перспективи організації спеціальних форм навчання й виховання дітей із відхиленнями у розвитку та поведінці.
- •2. Проблеми та перспективи організації спеціальних форм навчання й виховання дітей із відхиленнями у розвитку та поведінці.
- •Лекція 10
- •План лекції:
- •Зміст лекції
- •Організація системної психопрофілактики девіантної поведінки.
- •Освіта, як джерело психопрофілактики девіантної поведінки.
Освіта, як джерело психопрофілактики девіантної поведінки.
Принципи роботи:
1. Особистісно-орієнтована спрямованість.
2. Забезпечення умов для самореалізації та усвідомлення підлітками своєї індивідуальності.
Етапи роботи установи освіти з профілактики девіантної поведінки: Профілактичний
• пропаганда здорового способу життя;
• профілактика протиправних дій;
• організації дозвілля;
• підвищення психологічної культури законних представників і педагогів;
• формування сприятливого психологічного клімату в класних колективах;
• надання допомоги в навчанні і вихованні дітей з сімей, які перебувають у важкій життєвій ситуації;
• зміцнення зв'язків сім'ї і школи;
• попередження кризових ситуацій;
• створення у дитини почуття захищеності,психологічного комфорту, пред'явлення домірних вимог;
• контроль відвідуваності навчальних занять;
• виявлення інтересів учнів, допомога у професійному самовизначенні, виборі подальшого освітнього маршруту;
• контроль захисту прав і законних інтересів неповнолітніх;
• духовно-моральне і патріотичне виховання.
Діагностичний
• виявлення факторів, що роблять несприятливий вплив на розвиток особистості неповнолітніх, причин відхилень поведінки (наприклад : обстеження житлово -побутових умов , опитувальники з проблем виховання: « Підлітки про батьків» « АСВ » тощо);
• визначення ступеня деформації особистості, типу акцентуації характеру, особливостей емоційно-вольової сфери ( наприклад : опитувальник шкільної тривожності Філіпса, методика Леонгарда для визначення акцентуацій характеру, тест опису поведінки Томаса, методика «Ціннісні орієнтації» Рокича, методика вимірювання ступеня вираженості зниженого настрою-субдепресії ( В.Зунга ), методика діагностики мотивації навчання та ін);
• вивчення рівня розвитку дитини, організація, при необхідності, комплексного обстеження, для визначення програми і форми подальшого навчання неповнолітніх;
• виявлення інтересів і позитивних якостей, на які можна спертися в корекційно-розвиваючої роботи;
• виявлення домінуючих синдромів дезадаптації (карта спостережень Д.Стотта) соціометрія;
• проміжна діагностика змін, з метою коригування індивідуальних програм профілактики;
• соціально- психологічні моніторинги з метою раннього виявлення проблем учнів.
Корекційно -розвиваючий
1. Розробка програми роботи з суб'єктами освітнього процесу за результатами діагностики , планування корекційно- розвивальної роботи з неповнолітніми, що мають відхилення в розвитку або поведінці, з урахуванням вікових особливостей;
2. Розподіл відповідальності за виконання програмних заходів відповідно до компетенції, визначення термінів проведення заходів , підготовка рекомендацій з надання учню психолого -педагогічної допомоги , здійснення індивідуального підходу;
3. Реалізація заходів:
• допомога в адаптації учнів у шкільному колективі , планування комплексу заходів , для повноцінної адаптації та самореалізації учнів групи « ризику» і з сімей СЖО ;
• допомога у вирішенні конфліктів і стабілізація відносин між неповнолітніми і дорослими в сім'ї , за місцем навчання;
• допомога у вирішенні проблем дитячо-батьківських відносин, перебудові сімейних взаємин, стилю сімейного виховання в т.ч. через консультування, сімейні тренінги ;
• активне включення батьків в процес профілактики , відновлення і посилення виховного потенціалу сім'ї;
• робота по згуртуванню колективу класу , в якому є діти групи «ризику», організація заходів щодо зміни положення в класі і вирішення проблем учнів з низьким статусом в групі , підвищення статусу учнів позитивно впливають на групову діяльність , для збільшення виховного потенціалу дитячого колективу;
• корекційно-розвиваючі заняття з неповнолітніми за програмами: розвитку соціальних навичок, пізнавального розвитку , розвитку комунікативної компетентності , зниженню рівня агресії, тривожності, корекції самооцінки тощо;
• педагогічна корекція;
• рекомендації батькам з облаштування «куточка дитини » вдома (спальне місце , робоче місце);
• організація роботи з ліквідації прогалин у знаннях учнів;
• рейди в сім'ї навчаються групи « ризику» і з сімей СЖО;
• виховна робота в класах на класних годинах , під час позаурочної зайнятості;
• включення дітей з асоціальною поведінкою в активну творчу та спортивну діяльність, організація дозвілля неповнолітніх;
• взаємодія із зацікавленими відомствами для вирішення проблем дитини та усунення несприятливих умов середовища життєдіяльності
• створення системи обліку та пролонгованої спостереження за дітьми та підлітками з девіантною поведінкою;
• планування та реалізація заходів для підвищення навчальної мотивації;
• формування науково- правових уявлень про наслідки асоціальної поведінки;
• навчання конструктивним способам вирішення конфліктів; мотивація учнів до самовиховання ;
• корекція емоційного стану;
• підключення учнів до роботи в профілактичних програмах та проектах , для включення в соціально- корисну діяльність .
реабілітаційний
• бесіди з питань виховання;
• спостереження за навчанням учнів;
• взаємодія із зацікавленими структурами для вирішення проблем дитини.
підсумковий
• оцінка ефективності проведених заходів , планування подальшої роботи, вироблення рекомендацій;
• вивчення задоволеності хлопців шкільним життям , ставлення до питань ЗСЖ , актуальних проблем;
• вивчення задоволеність батьків діяльністю установи загальної середньої освіти , положенням дитини в шкільному колективі .
напрямки роботи
Психологічна допомога - реалізує напрямок педагог -психолог
Робота з сім'єю
- корекція відносин до дитини в сім'ї: перебудова сімейних відносин , стилю сімейного виховання ;
- бесіди з батьками з питань виховання , діагностика сім'ї та сімейного виховання, перебудова сімейних відносин , стилю сімейного виховання;
- психологічне просвітництво , підвищення психолого- педагогічної культури батьків, навчання створенню умов для оптимального розвитку підлітків;
- розробка спільних заходів профілактичної роботи, заснованих на співробітництво і взаємодію ;
- індивідуальні бесіди, допомога батькам у вихованні та подоланні негативних якостей дитини;
- допомога у вирішенні сімейних конфліктів з неповнолітніми.
Взаємодія з родиною здійснюється через індивідуальні та групові бесіди, батьківські збори, діяльність Ради з профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх, відвідування за місцем проживання , роботу сімейних клубів. Робота з учнями .
- сприяння особистісному зростанню, превентивні заходи, робота зі збереження психічного, соматичного і соціального благополуччя учнів:
- виявлення факторів, що роблять негативний вплив на розвиток особистості учнів і сприяють вчиненню ним правопорушень та надання йому необхідної психологічної допомоги;
- формування адекватної самооцінки, розвиток пізнавальної та морально-естетичної культури неповнолітніх;
- організація психологічного обстеження дитини : визначення типу акцентуації характеру, рівня пізнавального розвитку , виявлення інтересів дитини;
- своєчасне надання психологічної допомоги , психолого- педагогічна корекція , індивідуальна робота зі згладжування недоліків в інтелектуальній, особистісної, емоційно - вольовій сфері ;
- зняття стану психологічного дискомфорту;
- формування навичок самопізнання , самовиховання;
- розвиток комунікативних і поведінкових навичок;
- допомога у професійному самовизначенні , виборі подальшого освітнього маршруту;
- допомога в подоланні негативної мотивації навчання , робота з формування мотивації досягнень ;
- сприяння мирному врегулюванню конфліктів;
- керівництво спілкуванням дитини з однолітками на основі опори на позитивні якості особистості;
- соціально - психологічний моніторинг ;
- профілактична робота з питань ЗСЖ .
Робота з педагогами
- підвищення психологічної компетентності з питань психолого - педагогічної підтримки учнів;
- рекомендації щодо здійснення індивідуального підходу до дитини , координація роботи з вивчення особистісних якостей неповнолітніх ;
- Навчання навичкам ефективної комунікації з батьками учнів;
- рекомендації з розвитку дитячого колективу класу , створенню сприятливого мікроклімату;
- корекція відносин педагога з дитиною , рекомендація методів роботи з ним , активне використання методики позитивного стимулювання дитини , зняття психологічних перевантажень дитини;
- розвиток рефлексивного мислення, поведінки педагогів ;
- Зняття емоційних перевантажень вчителя , як умова адекватного сприйняття педагогічної дійсності.
Робота здійснюється через консультації , педагогічні ради , тренінги.
Соціальна допомога - реалізує педагог соціальний
Робота з сім'єю
- активне включення батьків в процес профілактики;
- допомога в налагодженні взаємодії батьків з педагогами в навчально- виховному процесі ;
- розробка спільних заходів профілактичної роботи, заснованих на співробітництво і взаємодію ;
- Обстеження житлово -побутових умов з метою вивчення та відстеження змін умов життя і ситуації в сім'ї;
- контроль за дотриманням режиму дня дитини;
- Виявлення сімей, які перебувають в соціально небезпечному положенні , і надання їм допомоги у навчанні та вихованні дітей , сприяння оздоровленню обстановки в даних сім'ях;
- Допомога в оформленні соціальної допомоги , пільг ( в межах компетенції) ;
- Допомога в організації позаурочної діяльності дитини (гра, праця , творчість , пізнання навколишнього світу , спілкування в сім'ї ;
- Ведення наглядових справ на учнів групи «ризику» , сім'ї з СЖО .
Робота з учнями
- Здійснення комплексу заходів з виховання, освіти , розвитку і соціальний захист особистості в установах, організаціях та за місцем проживання учнів;
- охорона прав дитини , соціальна допомога та соціальний захист особистості;
- вивчення особливостей особистості учнів , їх мікросередовища , умов життя ;
- організація літнього відпочинку, дозвілля та зайнятості неповнолітніх ;
- виявлення та облік неповнолітніх , що знаходяться в соціально небезпечному положенні , а також не відвідують або систематично пропускають з неповажних причин заняття в освітніх установах , вжиття заходів щодо їх виховання та отримання ними основної загальної освіти;
- збір і накопичення інформації про дітей , що зазнають проблеми в соціальній адаптації ;
- Залучення учнів групи «ризику» до занять в гуртках , спортивних секціях , підліткових клубах за інтересами;
- Реалізація програм, проведення занять , спрямованих на формування законослухняної поведінки неповнолітніх ;
- Робота з формування здорового способу життя , забезпечення охорони життя і здоров'я учнів , під час освітнього процесу;
- Сприяння створенню обстановки психологічного комфорту і безпеки особистості учнів , встановленню гуманних , морально здорових відносин у соціальному середовищі ;
- Виявлення інтересів і потреб дитини , труднощів і проблем , відхилень у поведінці учнів і своєчасне надання їм соціальної допомоги і підтримки ;
- Включення дитини в активну діяльність на основі використання його позитивних інтересів і схильностей ;
- Організація різних видів соціально значущої діяльності навчаються , заходів , спрямованих на розвиток соціальних ініціатив , реалізації соціальних проектів і програм;
- Взаємодія з іншими відомствами для вирішення соціальних проблем сім'ї , дитини.
Робота з педагогами - підвищення професійної компетентності з питань соціальної адаптації.
Педагогічна допомога - реалізує класний керівник
Робота з сім'єю
- відновлення та посилення виховного потенціалу
сім'ї;
- взаємодія батьків з педагогами в навчально-виховному процесі ;
- індивідуальні бесіди , допомога батькам у вихованні та подоланні негативних якостей дитини;
- допомога в організації розвиваючої діяльності дитини ( гра , праця , творчість , пізнання навколишнього світу , спілкування в сім'ї) ;
- організація взаємодії із зацікавленими службами.
Питання для самоперевірки
Охарактеризуйте організацію системи психопрофілактики девіантної поведінки.
Охарактеризуйте соціально-психологічний та моральний простір сім’ї як джерело психопрофілактики девіантної поведінки.
Визначить освіту, як джерело психопрофілактики девіантної поведінки.
Покажіть роль державних та громадських організацій в психопрофілактики девіантної поведінки.
Охарактеризуйте позитивний досвід психопрофілактики девіантної поведінки
