Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛекціїПсихологія Девіантної Поведінки 2016.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Освіта, як джерело психопрофілактики девіантної поведінки.

Принципи роботи:

1. Особистісно-орієнтована спрямованість.

2. Забезпечення умов для самореалізації та усвідомлення підлітками своєї індивідуальності.

Етапи роботи установи освіти з профілактики девіантної поведінки: Профілактичний

• пропаганда здорового способу життя;

• профілактика протиправних дій;

• організації дозвілля;

• підвищення психологічної культури законних представників і педагогів;

• формування сприятливого психологічного клімату в класних колективах;

• надання допомоги в навчанні і вихованні дітей з сімей, які перебувають у важкій життєвій ситуації;

• зміцнення зв'язків сім'ї і школи;

• попередження кризових ситуацій;

• створення у дитини почуття захищеності,психологічного комфорту, пред'явлення домірних вимог;

• контроль відвідуваності навчальних занять;

• виявлення інтересів учнів, допомога у професійному самовизначенні, виборі подальшого освітнього маршруту;

• контроль захисту прав і законних інтересів неповнолітніх;

• духовно-моральне і патріотичне виховання.

Діагностичний

• виявлення факторів, що роблять несприятливий вплив на розвиток особистості неповнолітніх, причин відхилень поведінки (наприклад : обстеження житлово -побутових умов , опитувальники з проблем виховання: « Підлітки про батьків» « АСВ » тощо);

• визначення ступеня деформації особистості, типу акцентуації характеру, особливостей емоційно-вольової сфери ( наприклад : опитувальник шкільної тривожності Філіпса, методика Леонгарда для визначення акцентуацій характеру, тест опису поведінки Томаса, методика «Ціннісні орієнтації» Рокича, методика вимірювання ступеня вираженості зниженого настрою-субдепресії ( В.Зунга ), методика діагностики мотивації навчання та ін);

• вивчення рівня розвитку дитини, організація, при необхідності, комплексного обстеження, для визначення програми і форми подальшого навчання неповнолітніх;

• виявлення інтересів і позитивних якостей, на які можна спертися в корекційно-розвиваючої роботи;

• виявлення домінуючих синдромів дезадаптації (карта спостережень Д.Стотта) соціометрія;

• проміжна діагностика змін, з метою коригування індивідуальних програм профілактики;

• соціально- психологічні моніторинги з метою раннього виявлення проблем учнів.

Корекційно -розвиваючий

1. Розробка програми роботи з суб'єктами освітнього процесу за результатами діагностики , планування корекційно- розвивальної роботи з неповнолітніми, що мають відхилення в розвитку або поведінці, з урахуванням вікових особливостей;

2. Розподіл відповідальності за виконання програмних заходів відповідно до компетенції, визначення термінів проведення заходів , підготовка рекомендацій з надання учню психолого -педагогічної допомоги , здійснення індивідуального підходу;

3. Реалізація заходів:

• допомога в адаптації учнів у шкільному колективі , планування комплексу заходів , для повноцінної адаптації та самореалізації учнів групи « ризику» і з сімей СЖО ;

• допомога у вирішенні конфліктів і стабілізація відносин між неповнолітніми і дорослими в сім'ї , за місцем навчання;

• допомога у вирішенні проблем дитячо-батьківських відносин, перебудові сімейних взаємин, стилю сімейного виховання в т.ч. через консультування, сімейні тренінги ;

• активне включення батьків в процес профілактики , відновлення і посилення виховного потенціалу сім'ї;

• робота по згуртуванню колективу класу , в якому є діти групи «ризику», організація заходів щодо зміни положення в класі і вирішення проблем учнів з низьким статусом в групі , підвищення статусу учнів позитивно впливають на групову діяльність , для збільшення виховного потенціалу дитячого колективу;

• корекційно-розвиваючі заняття з неповнолітніми за програмами: розвитку соціальних навичок, пізнавального розвитку , розвитку комунікативної компетентності , зниженню рівня агресії, тривожності, корекції самооцінки тощо;

• педагогічна корекція;

• рекомендації батькам з облаштування «куточка дитини » вдома (спальне місце , робоче місце);

• організація роботи з ліквідації прогалин у знаннях учнів;

• рейди в сім'ї навчаються групи « ризику» і з сімей СЖО;

• виховна робота в класах на класних годинах , під час позаурочної зайнятості;

• включення дітей з асоціальною поведінкою в активну творчу та спортивну діяльність, організація дозвілля неповнолітніх;

• взаємодія із зацікавленими відомствами для вирішення проблем дитини та усунення несприятливих умов середовища життєдіяльності

• створення системи обліку та пролонгованої спостереження за дітьми та підлітками з девіантною поведінкою;

• планування та реалізація заходів для підвищення навчальної мотивації;

• формування науково- правових уявлень про наслідки асоціальної поведінки;

• навчання конструктивним способам вирішення конфліктів; мотивація учнів до самовиховання ;

• корекція емоційного стану;

• підключення учнів до роботи в профілактичних програмах та проектах , для включення в соціально- корисну діяльність .

реабілітаційний

• бесіди з питань виховання;

• спостереження за навчанням учнів;

• взаємодія із зацікавленими структурами для вирішення проблем дитини.

підсумковий

• оцінка ефективності проведених заходів , планування подальшої роботи, вироблення рекомендацій;

• вивчення задоволеності хлопців шкільним життям , ставлення до питань ЗСЖ , актуальних проблем;

• вивчення задоволеність батьків діяльністю установи загальної середньої освіти , положенням дитини в шкільному колективі .

напрямки роботи

Психологічна допомога - реалізує напрямок педагог -психолог

Робота з сім'єю

- корекція відносин до дитини в сім'ї: перебудова сімейних відносин , стилю сімейного виховання ;

- бесіди з батьками з питань виховання , діагностика сім'ї та сімейного виховання, перебудова сімейних відносин , стилю сімейного виховання;

- психологічне просвітництво , підвищення психолого- педагогічної культури батьків, навчання створенню умов для оптимального розвитку підлітків;

- розробка спільних заходів профілактичної роботи, заснованих на співробітництво і взаємодію ;

- індивідуальні бесіди, допомога батькам у вихованні та подоланні негативних якостей дитини;

- допомога у вирішенні сімейних конфліктів з неповнолітніми.

Взаємодія з родиною здійснюється через індивідуальні та групові бесіди, батьківські збори, діяльність Ради з профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх, відвідування за місцем проживання , роботу сімейних клубів. Робота з учнями .

- сприяння особистісному зростанню, превентивні заходи, робота зі збереження психічного, соматичного і соціального благополуччя учнів:

- виявлення факторів, що роблять негативний вплив на розвиток особистості учнів і сприяють вчиненню ним правопорушень та надання йому необхідної психологічної допомоги;

- формування адекватної самооцінки, розвиток пізнавальної та морально-естетичної культури неповнолітніх;

- організація психологічного обстеження дитини : визначення типу акцентуації характеру, рівня пізнавального розвитку , виявлення інтересів дитини;

- своєчасне надання психологічної допомоги , психолого- педагогічна корекція , індивідуальна робота зі згладжування недоліків в інтелектуальній, особистісної, емоційно - вольовій сфері ;

- зняття стану психологічного дискомфорту;

- формування навичок самопізнання , самовиховання;

- розвиток комунікативних і поведінкових навичок;

- допомога у професійному самовизначенні , виборі подальшого освітнього маршруту;

- допомога в подоланні негативної мотивації навчання , робота з формування мотивації досягнень ;

- сприяння мирному врегулюванню конфліктів;

- керівництво спілкуванням дитини з однолітками на основі опори на позитивні якості особистості;

- соціально - психологічний моніторинг ;

- профілактична робота з питань ЗСЖ .

Робота з педагогами

- підвищення психологічної компетентності з питань психолого - педагогічної підтримки учнів;

- рекомендації щодо здійснення індивідуального підходу до дитини , координація роботи з вивчення особистісних якостей неповнолітніх ;

- Навчання навичкам ефективної комунікації з батьками учнів;

- рекомендації з розвитку дитячого колективу класу , створенню сприятливого мікроклімату;

- корекція відносин педагога з дитиною , рекомендація методів роботи з ним , активне використання методики позитивного стимулювання дитини , зняття психологічних перевантажень дитини;

- розвиток рефлексивного мислення, поведінки педагогів ;

- Зняття емоційних перевантажень вчителя , як умова адекватного сприйняття педагогічної дійсності.

Робота здійснюється через консультації , педагогічні ради , тренінги.

Соціальна допомога - реалізує педагог соціальний

Робота з сім'єю

- активне включення батьків в процес профілактики;

- допомога в налагодженні взаємодії батьків з педагогами в навчально- виховному процесі ;

- розробка спільних заходів профілактичної роботи, заснованих на співробітництво і взаємодію ;

- Обстеження житлово -побутових умов з метою вивчення та відстеження змін умов життя і ситуації в сім'ї;

- контроль за дотриманням режиму дня дитини;

- Виявлення сімей, які перебувають в соціально небезпечному положенні , і надання їм допомоги у навчанні та вихованні дітей , сприяння оздоровленню обстановки в даних сім'ях;

- Допомога в оформленні соціальної допомоги , пільг ( в межах компетенції) ;

- Допомога в організації позаурочної діяльності дитини (гра, праця , творчість , пізнання навколишнього світу , спілкування в сім'ї ;

- Ведення наглядових справ на учнів групи «ризику» , сім'ї з СЖО .

Робота з учнями

- Здійснення комплексу заходів з виховання, освіти , розвитку і соціальний захист особистості в установах, організаціях та за місцем проживання учнів;

- охорона прав дитини , соціальна допомога та соціальний захист особистості;

- вивчення особливостей особистості учнів , їх мікросередовища , умов життя ;

- організація літнього відпочинку, дозвілля та зайнятості неповнолітніх ;

- виявлення та облік неповнолітніх , що знаходяться в соціально небезпечному положенні , а також не відвідують або систематично пропускають з неповажних причин заняття в освітніх установах , вжиття заходів щодо їх виховання та отримання ними основної загальної освіти;

- збір і накопичення інформації про дітей , що зазнають проблеми в соціальній адаптації ;

- Залучення учнів групи «ризику» до занять в гуртках , спортивних секціях , підліткових клубах за інтересами;

- Реалізація програм, проведення занять , спрямованих на формування законослухняної поведінки неповнолітніх ;

- Робота з формування здорового способу життя , забезпечення охорони життя і здоров'я учнів , під час освітнього процесу;

- Сприяння створенню обстановки психологічного комфорту і безпеки особистості учнів , встановленню гуманних , морально здорових відносин у соціальному середовищі ;

- Виявлення інтересів і потреб дитини , труднощів і проблем , відхилень у поведінці учнів і своєчасне надання їм соціальної допомоги і підтримки ;

- Включення дитини в активну діяльність на основі використання його позитивних інтересів і схильностей ;

- Організація різних видів соціально значущої діяльності навчаються , заходів , спрямованих на розвиток соціальних ініціатив , реалізації соціальних проектів і програм;

- Взаємодія з іншими відомствами для вирішення соціальних проблем сім'ї , дитини.

Робота з педагогами - підвищення професійної компетентності з питань соціальної адаптації.

Педагогічна допомога - реалізує класний керівник

Робота з сім'єю

- відновлення та посилення виховного потенціалу

сім'ї;

- взаємодія батьків з педагогами в навчально-виховному процесі ;

- індивідуальні бесіди , допомога батькам у вихованні та подоланні негативних якостей дитини;

- допомога в організації розвиваючої діяльності дитини ( гра , праця , творчість , пізнання навколишнього світу , спілкування в сім'ї) ;

- організація взаємодії із зацікавленими службами.

Питання для самоперевірки

  1. Охарактеризуйте організацію системи психопрофілактики девіантної поведінки.

  2. Охарактеризуйте соціально-психологічний та моральний простір сім’ї як джерело психопрофілактики девіантної поведінки.

  3. Визначить освіту, як джерело психопрофілактики девіантної поведінки.

  4. Покажіть роль державних та громадських організацій в психопрофілактики девіантної поведінки.

  5. Охарактеризуйте позитивний досвід психопрофілактики девіантної поведінки