- •1.Ферменти як біологічні каталізатори реакцій обміну речовин
- •2.Ковалентна модифікація ферментів.
- •4. Загальні закономірності обміну речовин: катаболічні, анаболічні, амфіболічні шляхи метаболізму.
- •2. Принципи регуляції активності ферментів
- •3 .Коферментні функції піридоксину
- •4.Екзергічні та ендергічні біохімічні реакції – роль атф та інших макроергічних фосфатів у їх спряженні
- •1.Прості та складні білки-ферменти, простетичні групи складних білків-ферментів (кофактори,коферменти)
- •4.Внутрішньоклітинна локалізація ферментів та метаболічних шляхів, компартменталізація метаболічних процесів в клітині.
- •1.Будова та механізми дії ферментів. Активний та алостеричний (регуляторний) центр.
- •3.Коферментні функції нікотинаміду.
- •4.Основні стадії катаболізму біомолекул: білків, вуглеводів, ліпідів.
- •5.Ферменти біологічного окислення, особливості протікання реакцій за їх участю: над(ф)-залежні дегідрогенази;флавін залежні дегідрогенази; KoQ; цитохроми.
- •2. Коферменти та кофактори
- •3. Коферментні властивості рибофлавіну
- •5. Послідовність компонентів дихального ланцюга мітохондрій. Молекулярні комплекси внутрішніх мембран мітохондрій.
- •2.Активація ферментів
- •3.Коферменті функції пантотенової кислоти
- •4.Анаплеротичні й амфіболічні реакції
- •5.Надмолекулярні комплекси дихального ланцюга
- •1. Внутрішньоклітинна локалізація ферментів
- •3. Коферментні ф-ції ретинолу.
- •1.Ферменти, класифікація ферментів, номенклатура. Шифр ферментів.
- •2.Регуляторні ферменти та їх регуляція. Модулятори
- •3.Коферменти, переносники хімічних груп
- •4.Екзергічні та ендоергічні реакції
- •5.Схема хеміостатичного механізму спряження транспорту
- •1. Прості та складні білки-ферменти, простетичні групи складних білків-ферментів (кофактори, коферменти).
- •2. Ковалентна модифікація ферментів
- •3. Коферментні функції аскорбінової кислоти
- •4. Загальні закономірності обміну речовин: катаболічні, анаболічні та амфіболічні реакції.
- •5. Інгібітори транспорту електронів в дихальному ланцюгу мітохондрій.
- •2.Активатори ферментів
- •3.Коферментні функції нікотинаміду
- •1.Внутрішньоклітинна локалізація ферментів. Мультиферментні комплекси.
- •2.Коферменти та кофактори
- •3.Коферментні функції пантотенової кислоти
- •4.Екзергічні та ендоергічні біохімічні реакції; роль атф та інших макроергічних фосфатів у їх спряженні.
- •5.Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання, її унікальність та спільність принципів генерації енергії в різних живих системах.
3.Коферментні функції нікотинаміду.
Нікотинамідні коферменти— похідні вітаміну РР (нікотинаміду). НАД та НАДФ+ входять до складу ферментів дегідрогеназ, які належать до класу оксидоредуктаз.
Н.к. виконують роль проміжних акцепторів протонів і електронів від субстратів, що окиснюються, на різні акцептори в системі дихального ланцюга, забезпечують поетапне окиснення численних метаболітів обміну білків, ліпідів, вуглеводів. Механізм взаємодії Н.к. під час біологічного окиснення полягає в їх здатності до оборотного окиснення — відновлення.
Особливістю НАД-залежних дегідрогеназ є те, що вони забезпечують перебіг процесів, пов’язаних з виділенням та акумулюванням енергії в макроергічних зв’язках АТФ. Крім того, НАДФ·Н+Н+ відіграє важливу роль донора протонів водню в процесах синтезу багатьох біополімерів клітини.
PP Нікотинова кислота Ніацин Антипелагрічний
Нікотинова кислота
Нікотинамід |
R=H Нікотинамід аденін динуклеотид (НАД+) R=H3PO4 Нікотинамід аденін динуклеотид фосфат (НАДФ+) |
■ Входить до складу анаеробних дегідрогеназ - каталізує окисно-відновні реакції вуглеводного, ліпідного та амінокислотного обміну (лактат Д., піруват Д. і ін.). ■ Одна молекула НАДН при окисленні у дихальному ланцюзі дає 3 молекули АТФ. ■ НАДФ приймає участь в основному у біосинтетичних процесах. |
4.Основні стадії катаболізму біомолекул: білків, вуглеводів, ліпідів.
Виділяють три основних стадії:
Стадія 1. Складні молекули (макромолекули
вуглеводів, білків та молекули ліпідів) розщеплюються до
простих компонентів:
– полісахариди — до моносахаридів (переважно — глюкози, фруктози, галак-
този);
– ліпіди (триацилгліцероли) — до жирних кислот та гліцеролу;
– білки — до амінокислот;
Реакції першої стадії катаболізму є гідролітичними за своїм механізмом і
каталізуються гідролазами травного тракту (шлунка, кишечника). Ці реакції не
супроводжуються суттєвим вивільненням хімічної енергії.
Стадія 2. метаболіти, щоутворились на першій стадії, підлягають ферментативним реакціям розщеплення з вивільненням певної кількості хімічної енергії, яка акумулюється у макроергічних зв’язках АТФ.Реакції другої стадії катаболізму відбуваються внутрішньоклітинно.Основними з цих реакцій є:для моносахаридів — гліколіз, кінцевим метаболітом якого є ПВК (піруват), що в подальшому окислюється до ацетил-КоА;для жирних кислот — β-окислення, кінцевим продуктом якого є ацетил-КоА;для гліцеролу — розщеплення до пірувату, який перетворюється в ацетил-КоА;
для амінокислот та нуклеотидів — дезамінування з виділенням аміаку та розщепленням безазотистих молекулярних скелетів до дво- і тривуглецевих карбонових кислот та їх похідних; більшість із цих метаболітів утворюють ацетил-КоА.
Стадія 3. На третій стадії катаболізму відбувається окислення ацетил-КоА до двоокису вуглецю та води. Ця стадія має місце в мітохондріях і складається з двох процесів:
– ЦТК(циклу Кребса), в результаті функціонування якого утворюється СО2, а атоми водню використовуються для відновлення коферментів НАД та ФАД;
– системи електронного транспорту в мембранах мітохондрій, в якій атоми водню переносяться на кисень з утворенням води;
