- •Циклограма роботи з адаптації учнів
- •Адаптація першокласників до школи
- •1.1. Допомога першокласникам
- •II. Корекційно-розвивальний блок
- •II. Розвиток значущих для шкільного навчання психофізіологічних функцій
- •III. Розвиток пізнавальної діяльності
- •Картка адаптації першокласника
- •Визначення типових труднощів у навчанні молодших школярів
- •Залишання анкети
- •Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації н. Лусканової
- •Методика «Школа тварин»
- •3. Натиск.
- •Малюнок «Мій клас»
- •1.2. Система роботи практичного психолога з проблеми адаптації першокласників до школи
- •II етап. Контроль за процесом адаптації першокласників до школи
- •III етап. Дослідження причин труднощів в адаптації в дітей «контрольної групи»
- •1.3. Планування й організація психокорекційної роботи
- •70 Способів сказати «дуже добре»
- •Рекомендації батькам
- •Рекомендації вчителям
- •Ігрові вправи:
- •5. Робота з батьками:
- •6. Робота з учителем:
- •2.П’ятий клас: від адаптації до успіху
- •Завдання розвитку
- •Початок навчання в середніх класах школи
- •Вікові особливості дітей
- •Труднощі в навчанні
- •Діагностика вад особистісного розвитку (двор) Опитування дітей 9—11 років (автор 3. Карпенко)
- •Опитувальник двор
- •Дешифратор
- •Виявлення шкільних труднощів та рівня адаптованості учнів класу
- •Методика незакінчених речень (За л. Пономаренко)
- •Власне «я»
- •Картка 1
- •Картка 2
- •Хід зборів
- •3.Соціально-психологічна адаптація десятикласників
- •Вербальні тести
- •Література
Діагностика вад особистісного розвитку (двор) Опитування дітей 9—11 років (автор 3. Карпенко)
Любий друже!
Тобі пропонується відповісти на запитання, що стосуються різних сторін твоєї особистості: поведінки, самопочуття, бажань, страхів, переконань тощо. Ти маєш чудову нагоду поглянути на себе ззовні і проаналізувати, що ти знаєш про себе, поділитися цими знаннями з дорослими, аби вони краще пізнали тебе і змогли розуміти, спілкуватися з тобою, навчати тебе.
У спеціальному бланку для відповідей навпроти відповідного номера твердження треба поставити знак «+», якщо ти згодний із твердженням, і знак «—», якщо ти з твердженням не згодний.
Не розмірковуй довго, відповідай одразу, вслуховуючись у зміст. Усі відповіді будуть правильними, якщо ти відповідатимеш чесно.
Бланк відповідей |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
1 |
11 |
21 |
31 |
41 |
51 |
61 |
71 |
81 |
2 |
12 |
22 |
32 |
42 |
52 |
62 |
72 |
82 |
3 |
13 |
23 |
33 |
43 |
53 |
63 |
73 |
83 |
4 |
14 |
24 |
34 |
44 |
54 |
64 |
74 |
84 |
5 |
15 |
25 |
35 |
45 |
55 |
65 |
75 |
85 |
6 |
16 |
26 |
36 |
46 |
56 |
66 |
76 |
86 |
7 |
17 |
27 |
37 |
47 |
57 |
67 |
77 |
87 |
8 |
18 |
28 |
38 |
48 |
58 |
68 |
78 |
88 |
9 |
19 |
29 |
39 |
49 |
59 |
69 |
79 |
89 |
10 |
20 |
ЗО |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
Прізвище, ім'я .
Клас Дата ;
Опитувальник двор
Мені важко зосередитися на чомусь одному.
Я не можу довго працювати не втомлюючись.
Я хвилююся з будь-якого приводу.
Під час виконання завдання я дуже напружений(а) і скутий(а).
Я часто думаю про можливі неприємності.
Я лякливий(а), багато що викликає в мене страх.
Я не люблю чекати.
Я не люблю починати нову справу.
Я неспокійно сплю, погано засинаю.
Я не впевнений(а) у своїх силах, боюся труднощів.
Я завжди швидко знаходжу відповідь, коли про щось запитують (можливо, і неправильно, але дуже швидко).
У мене часто змінюється настрій.
Мені часто все набридає.
Я швидко, не вагаючись, приймаю рішення.
Я часто відволікаюсь на уроках.
Коли хтось із дітей на мене кричить, я також кричу у відповідь.
Я впевнений(а), що впораюсь із будь-яким завданням.
Я люблю діяти, а не розмірковувати.
В іграх я не підкоряюся правилам.
Я гарячкую під час розмови.
Коли хтось мене образить, я прагну поквитатися з ним.
Іноді мене тішить, коли я щось зламаю, розірву, розіб'ю.
Я дуже серджуся, коли хтось сміється з мене.
Мені здається, що інколи я хочу зробити якусь шкоду.
У відповідь на вказівки мені хочеться зробити все навпаки.
Я люблю бути першим(ою), верховодити, підкоряти собі інших.
Я легко можу посваритися чи побитися.
Я не поступаюся іншим, не ділюся з ними нічим.
Я не можу змовчати, коли чимось незадоволений(а).
Часом я так наполягаю на своєму, що людям навколо вривається терпець.
Я люблю, коли мене хвалять за те, що насправді зробила інша людина.
Мені подобається отримувати більше від того, що насправді мені належить.
Я часто звинувачую кого-небудь у тому, у чому насправді винний (а) сам (а).
Трапляється, що я привласнюю речі, що належать іншій людині.
Мені подобається перебільшувати, хвалитися, вигадувати небилиці.
Я часто порушую свої обіцянки.
Я завжди знаходжу виправдання непорядному вчинкові.
Я не визнаю своїх помилок.
Я роблю все задля своєї вигоди.
Я рідко зізнаюсь, що заподіяв (ла) комусь шкоду.
Я часто порушую правила поведінки, установлені вчителем.
Я люблю сміятися з інших.
Я кривджу своїх товаришів: б'ю їх, штовхаю, дражню.
Часто я говорю одне, а роблю протилежне.
Я розповідаю непристойні історії, уживаю лайливі слова.
Переконаний (а), що мої пустощі нікому не шкодять.
Задля власного зиску я часто обдурюю інших.
Діти скаржаться на мене, не хочуть гратися зі мною.
Я люблю розповідати жахливі історії, про які дізнався з кінофільмів і розмов між дорослими.
Я знущаюся з тварин, нищу без потреби рослини.
Я цураюся своїх ровесників, тримаюся від них віддалік.
Я не довіряю людям, побоююся їх.
Я уникаю дивитися в очі людині, з якою розмовляю.
Я мовчазний(а), не підтримую розмову з чужими людьми.
Мене часто запитують, чим я незадоволений(а).
Мене часто підозрюють у негарних учинках.
Люди часто навмисно ображають мене.
Я часто засмучуюсь.
Я люблю гратися сам(а).
Дитяча компанія швидко мені набридає.
Мені небайдуже, що про мене думають інші.
Я повинен(на) завжди все знати.
Я не маю права помилятися.
Я намагаюся виправдати свої вчинки перед іншими людьми.
Спочатку я дбаю про інших, а потім уже про себе.
Коли я помиляюсь, то почуваюся винним (ою).
Усі люди, з якими я спілкуюся, повинні мене любити.
Інші люди мають право контролювати мою поведінку.
69. Я намагаюся допомогти людям навіть тоді, коли мене про це не просять.
Якщо я вже прийняв (ла) рішення, то не маю права передумати.
Мої успіхи залежать від щасливого випадку.
Я волію почекати, поки мої труднощі розв'яжуться самі собою.
Мої оцінки в школі не залежать від моїх здібностей.
Мої успіхи залежать від допомоги інших людей.
За мене вирішують інші, що і як робити.
Я не винен(на), що не можу домогтися кращих результатів.
Я не планую того, що зі мною трапляється.
Я сам(а) нічого не можу змінити у своему житті.
За моє здоров'я відповідають дорослі.
Діти виростають такими, якими їх виховують батьки.
Я більше люблю слухати казки, ніж вірші.
Коли я йду з мамою в магазин, я більше хотів(ла) би(б), щоб мені купили цукерки, ніж книжку.
Я не мрію стати актором.
Мені не подобаються квіти.
Мені більше подобається звичайна їжа, яку мама готує щодня, ніж фрукти — ананаси, мандарини, ківі.
Я не радію, коли бачу щось красиве і незвичайне.
Мене цікавлять технічні іграшки, наприклад автомобілі, літаки, мотоцикли.
Мені не подобається гратися з ляльками.
Я не люблю вигадувати різні небилиці.
Я не плачу, коли чую сумну історію.
