Малюнок «Мій клас»

Форма проведення: індивідуальна і групова.

Час проведення: ЗО хв.

Обладнання: аркуш з альбому формату А4, простий олівець, гумка, кольорові олівці.

Інструкція для дітей. Намалюйте свій клас.

Примітка. Аркуш з альбому має бути розташований горизонтально.

Інструкція для психолога. Для правильної інтерпретації необхідно провести бесіду за малюнком із кожною дитиною, у ході якої з'ясувати:

• хто і що зображено на малюнку (при цьому запитання «Де ти зображений на малюнку?» або «Чи намалював ти себе?» ставити не можна, щоб не наштовхувати дитину на думку про те, що вона повинна була «включити» в зображення себе);

• якщо учень «не включив» себе, то можливі такі запитання за ма­люнком: «Де ти зараз перебуваєш?», «Що ти там робиш? », «Чому ти знаходишся там?», «Що тобі хотілося б зробити?».

Інтерпретація

1. Відповідність або невідповідність малюнка темі інтерпретується аналогічно методиці «Що мені подобається в школі».

2. Ознака «наявність — відсутність» того, хто малював, у зобра­женні:

• якщо дитина себе намалювала, значить, вона «включила» себе в образ свого класу; це свідчить про те, що адаптація до школи прохо­дить успішно (варто також звернути увагу на особливості зображення: колір, положення тіла, ситуацію);

• якщо дитина себе не намалювала, то вона «не включила» себе в образ свого класу; це свідчить про те, що в процесі адаптації до школи виникли труднощі;

• якщо дитина зобразила в класі тільки себе, то це може вказувати або на наявність у неї проблем у стосунках з однокласниками, учите­лем, або на егоцентризм.

3. Ознака «наявність — відсутність» інших людей у класі:

• наявність учителя, однокласників, за умови «включення» себе в зображення, свідчить про нормальний контакт дитини з учителем, однокласниками (але варто звернути увагу на особливості зобра­ження);

• відсутність учителя, однокласників на малюнку вказує на мож­ливі проблеми в стосунках того, хто малював, з тими, кого він «не включив»;

• якщо дитина намалювала кого-небудь із членів своєї родини, це свідчить про труднощі в адаптації до школи, вона не може вийти за межі сімейної спільноти;

• якщо дитина «включає» в малюнок кого-небудь зі своїх друзів, що не є її однокласниками, то, можливо, у неї немає друзів у класі.

4. На малюнку зображені тільки стіни, шкільні меблі, квіти — зовнішня мотивація. Якщо такі малюнки в більшості учнів класу, це може вказувати на те, що вчитель приділяє недостатню увагу побудові теплих емоційних взаємин між дітьми. Також можливо, що ставлення вчителя до учнів формалізоване і вони не одержують необхідної підтримки й уваги.

1.2. Система роботи практичного психолога з проблеми адаптації першокласників до школи

І етап. Профілактика дезадаптації майбутніх першокласників

до школи має велике значення, оскільки вчасно й успішно проведена превентивна робота психолога буде сприяти адаптації дітей. З чого ж складається профілактична робота?

1. Робота з майбутніми першокласниками (підготовча група або діти, документи яких уже подали в перший клас школи):

1.1. Психологічна діагностика готовності дітей до навчання в школі містить дослідження:

• рівня розвитку пізнавальних процесів;

• рівня довільності;

• мотиваційної готовності;

• соціально-психологічної готовності (уміння спілкуватися в групі однолітків, готовності грати соціальну роль школяра).

Мета: збирання даних для консультування батьків майбутніх першокласників, виявлення дітей «групи ризику» щодо дезадаптації до школи і, відповідно, для адекватної побудови подальшої роботи психолога з дітьми, учителями й батьками.

2. Індивідуальне консультування батьків (у разі потреби й учи­телів), а також надання рекомендацій щодо подальшого розвитку дитини й підготовки її до навчання в школі.

3. Систематична участь психолога в заняттях із підготовки дітей до школи: релаксаційні вправи, ігри з розвитку навичок спілкування в групі, розвитку пізнавальних процесів.

4. Індивідуальна корекційна робота.

5. Складання картотеки «групи ризику» щодо дезадаптації до школи в 1-му класі на базі інформації, отриманої в процесі пси-ходіагностичного обстеження дитини, бесіди з батьками, з анамнезу (анамнез психолог складає за результатами бесіди з батьками і вклю­чає інформацію з медичної карти дитини).

6. Психологічна освіта батьків майбутніх першокласників на батьківських зборах із питань вікових особливостей, готовності до школи, проблеми адаптації до школи, спілкування з однокласни­ками, виховання дітей.

7. Психологічна освіта вчителів, які працюватимуть з 1-ми кла­сами, на педагогічних консиліумах, засіданнях методичних об'єднань із питань вікових особливостей, готовності до школи, проблем адапта­ції першокласників, спілкування педагога з дітьми, їхнього навчання.

8. Індивідуальне консультування вчителів із питань індивіду­альних психологічних особливостей дітей «групи ризику» щодо дезадаптації до школи.

2. Проведення профілактичних занять з учнями 1 -х класів (1—2 за­няття на тиждень протягом І семестру) за програмою «Психологічна абетка для першокласників» (Т. Аржакаєва, І. Вачков), «Розвивальна робота психолога на етапі адаптації дітей до школи» (Т. В. Азарова, М. Р. Бітянова).